Прогноз курсу долара на серпень: місяць рівноваги чи нових валютних змін
- Серпень стане важливим місяцем для валютного ринку, а курс долара залежатиме від кількох ключових чинників.
- Валютний ринок у серпні зберігатиме свої особливості, попри зовнішні та внутрішні економічні виклики.
Курс долара залишається одним із головних фінансових орієнтирів для українців. Від його коливань залежать вартість імпортних товарів, заощадження та плани щодо купівлі валюти.
Чи варто очікувати різких змін на валютному ринку найближчим часом та що буде з курсом долара у серпні 2026 року, Факти ICTV дізнавалися у віцепрезидента Асоціації українських банків, голови правління Глобус Банку Сергія Мамедова.
Курс долара у серпні: чого очікувати та що на нього впливатиме
Експерт розповів, що буде з доларом у серпні. На його думку, у серпні валютний ринок, найімовірніше, залишатиметься у фарватері липневих тенденцій.
— Ми не очікуємо різких курсових потрясінь або неконтрольованих коливань, якщо не станеться суттєвого погіршення безпекової ситуації чи зовнішньоекономічного шоку, приміром, стрімкого зростання світових цін на нафту й пальне через війну на Близькому Сході, — наголосив Мамедов.
Валютний ринок у серпні перебуватиме під впливом певного “дисонансу факторів”. З одного боку, є низка чинників, що забезпечуватимуть відносну стабільність і прогнозованість курсів.
Передусім ідеться про достатні обсяги міжнародної фінансової підтримки. У червні валютні надходження від міжнародних партнерів на рахунки уряду сягнули близько $11,3 млрд.
До цієї суми увійшли $6,8 млрд від Європейського Союзу та близько $4,5 млрд, отриманих через рахунки Світового банку.
Зокрема, €3,2 млрд, або приблизно $3,7 млрд у доларовому еквіваленті, становив перший транш прямої бюджетної підтримки ЄС у межах програми Ukraine Support Loan.
Окремо Україна отримала ще $4,4 млрд цільового фінансування оборонних потреб. Таким чином, загальний обсяг міжнародних надходжень у червні можна оцінити приблизно у $15,7 млрд.
За щомісячної потреби бюджету в зовнішньому фінансуванні на рівні близько $4 млрд такі обсяги створюють суттєвий запас міцності, дають змогу своєчасно покривати бюджетні потреби та стримують ризик збільшення розриву між доходами й видатками через нестачу зовнішніх ресурсів.
Суттєвим запобіжником для валютного ринку залишається й достатній рівень міжнародних резервів. Станом на 1 липня вони сягнули $51,3 млрд, збільшившись за місяць на 12,1%.
Цього обсягу достатньо для фінансування 5,2 місяця майбутнього імпорту. Це дає змогу Національному банку підтримувати режим керованої гнучкості та уникати неконтрольованих і почасти “емоційних2 сплесків попиту.
До позитивних чинників, які впливатимуть на прогноз курсу долара на серпень, також слід віднести сезонне стримування інфляції завдяки розширенню пропозиції та здешевленню окремих видів сільськогосподарської продукції.
Так, у червні була зафіксована незначна дефляція: споживчі ціни знизилися на 0,1% порівняно з травнем, а річна інфляція сповільнилася з 8,2% до 7,2%.
Чи можливе зростання долара у серпні
З іншого боку, зберігатимуться чинники тиску. Підготовка до осінньо-зимового періоду може посилити попит імпортерів на валюту для закупівлі енергоресурсів, пального, обладнання та компонентів.
Додатковим джерелом невизначеності залишатиметься світовий паливний ринок, адже будь-яке нове подорожчання нафти й нафтопродуктів збільшуватиме валютні витрати імпортерів і, відповідно, тиск на курс.
Вагомими також залишатимуться безпекові ризики та психологічна реакція громадян і бізнесу на перебіг воєнних подій.
Отже, ринок одночасно матиме достатні механізми захисту й чимало потенційних подразників. Тому серпень навряд чи стане місяцем різких курсових зламів, однак і повного валютного “штилю” очікувати не варто.
Паливний “маятник“
Одним із ключових чинників серпня може стати вартість пального. Уже кілька місяців поспіль паливний ринок залишається чутливим до подій на Близькому Сході.
Будь-яке загострення, ризики для логістичних маршрутів або розмови про можливе блокування Ормузької протоки впливають на нафтові котирування, а через них — і на вартість пально-мастильних матеріалів, які імпортує Україна.
За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, у 2026 році глобальне постачання нафти може скоротитися приблизно на 3,9 млн барелів на добу.
Тому навіть за відносної стабілізації цін імпортери можуть формувати певний валютний запас для майбутніх контрактів. Натомість нове здорожчання нафти й нафтопродуктів автоматично збільшуватиме валютні витрати на їхній імпорт.
Якщо порівнювати нинішні ціни з торішніми, різниця є досить відчутною. Станом на 1 липня 2025 року середня ціна бензину А-95 становила 58,92 грн/л, дизельного пального — 55,86 грн/л, автогазу — 34,50 грн/л. На 1 липня 2026 року бензин А-95 коштував уже 74,60 грн/л, дизель — 76,10 грн/л, автогаз — 40,61 грн/л.
Таким чином, за рік бензин А-95 подорожчав приблизно на 26,6%, дизельне пальне — на 36,2%, автогаз — на 17,7%.
Водночас у червні на тлі відносного американсько-іранського затишшя ціни на пальне дещо знизилися. Якщо порівнювати кінець травня з кінцем червня, бензин А-95 подешевшав із 75,94 грн/л до 74,59 грн/л, тобто приблизно на 1,8%.
Дизельне пальне знизилося в ціні з 86,05 грн/л до 76,19 грн/л — орієнтовно на 11,5%. Автогаз подешевшав із 46,52 грн/л до 40,65 грн/л — приблизно на 12,6%.
Для валютного ринку пальне — це своєрідний “маятник”. Якщо ціни стабілізуються або знижуються, це зменшує інфляційний тиск, скорочує валютні витрати імпортерів і частково заспокоює очікування. Якщо ж пальне знову дорожчатиме, це може посилити попит на валюту, збільшити витрати бізнесу та вплинути на загальний ціновий фон.
Що буде з курсом долара у серпні 2026 року та як на нього впливатиме інфляція
Ще одним чинником, який у серпні може позитивно впливати на валютний ринок, стане сезонне зниження цін на овочі, фрукти та частину продуктів.
У першій половині серпня ще може зберігатися ефект високого сезону: пропозиція свіжої продукції на ринку збільшуватиметься, що традиційно стримує інфляційний тиск.
Саме тому ми можемо очікувати, що інфляція в серпні залишатиметься помірною, хоча навряд чи буде повністю “замороженою”.
— За нашим припущенням, у серпні динаміка споживчих цін може коливатися в досить вузькому коридорі — від дефляції на рівні 0,3% до інфляції близько 0,3%. Конкретний результат залежатиме передусім від ситуації на паливному ринку, вартості логістики, пропозиції сезонної сільськогосподарської продукції та цін на окремі імпортні товари, — розповів експерт.
Якщо пальне залишатиметься відносно стабільним, а сезонне здешевлення овочів і фруктів буде відчутним, у серпні цілком можлива незначна дефляція — до 0,3%. За такого сценарію, а також за умови майже нульової інфляції в липні, річний показник може знизитися приблизно до 7,3%.
Натомість у разі нового подорожчання пального, зростання логістичних витрат або посилення тиску з боку імпортних товарів місячна інфляція може сягнути 0,3%. Тоді річна інфляція в серпні може наблизитися до 8%.
Отже, навіть за менш сприятливого сценарію цінова динаміка, найімовірніше, залишатиметься помірною. Водночас паливний чинник може стати головною “розвилкою” між дефляцією та незначним зростанням цін.
Тиск попиту на курс долара
Головним чинником потенційного тиску на курс у серпні може стати зростання попиту на валюту з боку імпортерів.
З другої половини місяця поступово активізуватиметься підготовка до осінньо-зимового періоду. Імпортерам енергоресурсів, обладнання, пально-мастильних матеріалів і пов’язаних із ними товарів може знадобитися більше валюти для укладання та оплати майбутніх контрактів.
Крім того, з огляду на воєнні й енергетичні ризики частина компаній може купувати валюту із запасом, формуючи своєрідну “страховку” на випадок перебоїв із постачанням або подорожчання імпорту.
Показово, що вже у I кварталі фізичні обсяги імпорту зросли на 15,6% порівняно з аналогічним періодом торік — зокрема через активніше ввезення природного газу, нафтопродуктів та енергетичного обладнання.
Саме дисбаланс між попитом і пропозицією є головним ринковим чинником, здатним підштовхувати курси вгору. Однак такий сезонний ризик не є новим ані для учасників ринку, ані для Національного банку, який має достатній досвід та інструменти для згладжування надмірних коливань.
Головним таким інструментом залишаються валютні інтервенції. У разі ситуативного посилення попиту НБУ як ключовий гравець міжбанківського ринку може збільшувати продаж валюти, вирівнюючи співвідношення попиту і пропозиції та не допускаючи різких курсових “викидів”.
Показово, що протягом січня-червня 2026 року Національний банк продав на валютному ринку близько $23,35 млрд — у середньому майже $3,9 млрд на місяць.
Тому за базового сценарію обсяг серпневих інтервенцій може перебувати в межах $3,5-4 млрд, або в середньому близько $800–900 млн на тиждень. Водночас у разі різкого збільшення імпортного чи ситуативного попиту ця сума може бути більшою: приміром, у червні НБУ продав понад $5,1 млрд.
Додатковим запасом міцності є міжнародні резерви, які на початок липня становили $51,3 млрд і забезпечували фінансування 5,2 місяця майбутнього імпорту. Це дає регулятору достатній простір для активної присутності на ринку без загрози швидкого виснаження резервів.
Наразі складно точно оцінити майбутню інтенсивність попиту на міжбанку. Однак цілком імовірно, що в окремі періоди серпня він помітно переважатиме ринкову пропозицію.
Водночас масштаб міжнародних резервів та можливості Національного банку щодо проведення інтервенцій мають стримувати цей дисбаланс і не дозволяти йому перерости в неконтрольоване курсове зростання.
Нерв безпеки
Безпековий чинник у серпні залишатиметься актуальним, хоча, найімовірніше, не стане визначальним фактором для валютного ринку.
Україна вже тривалий час живе у стані воєнного дистресу. Ракетні та дронові атаки, на жаль, стали перманентною частиною реальності. Через це громадяни часто вже не реагують на кожен обстріл настільки панічно, як це було на початку повномасштабної війни.
Однак часті й жорстокі атаки все одно впливають на фінансову поведінку людей. У періоди загострення частина громадян знову починає дивитися в бік готівкової валюти як своєрідного резерву “про всяк випадок”.
Ідеться не стільки про страх інфляції чи різкого знецінення гривні, скільки про безпекову мотивацію: від бажання мати під рукою універсальний фінансовий ресурс на випадок непередбачуваних обставин.
При цьому гривневі депозити наразі залишаються одним із найбільш вигідних і раціональних інструментів збереження коштів. Залежно від строку вкладу середні ставки перебувають у межах 13-14,5% річних, а максимальні пропозиції подекуди сягають 17-17,5%.
На тлі червневої інфляції на рівні 7,2% це створює для вкладника достатній запас дохідності та дає змогу не лише компенсувати зростання цін, а й отримати реальний прибуток.
Узагальнено можна сказати, що поки курс долара не перетнув позначку 47 грн, а річна інфляція залишається суттєво нижчою за 13%, гривневі депозити здатні з лишком компенсувати можливі інфляційні “кульбіти”.
Однак безпекова психологія не завжди діє суто раціонально. У періоди підвищеної тривожності частина людей може обирати не максимальну дохідність, а консервативне відчуття захищеності.
Окремим ризиком є атаки на паливну інфраструктуру та автозаправні станції. Якщо можливості для заправлення автомобілів тимчасово звужуються, це може провокувати ажіотажний попит. У такій ситуації люди намагатимуться купувати не звичні 15-20 літрів, а заправляти повний бак.
За попередніми оцінками Сергія Мамедова, це може ситуативно збільшити попит на пальне на 5-7% і в окремих мережах або регіонах створити додатковий ціновий тиск.
Звісно, наразі це лише один із можливих сценаріїв, який потребує окремого фахового аналізу. Проте повністю відкидати такий опосередкований канал впливу на валютний ринок також не варто: зростання внутрішнього попиту на пальне може пришвидшити нові імпортні закупівлі, а отже — тимчасово посилити потребу компаній у валюті.
Прогноз курсу долара у серпні 2026 року
— Загалом ми досить обережно, але оптимістично оцінюємо завершення літа на валютному ринку. Підстав говорити про глобальні курсові потрясіння наразі немає, — попередив експерт.
Так, у серпні може зрости попит імпортерів. Так, паливний чинник залишатиметься чутливим. Так, безпекові ризики можуть впливати на поведінку громадян і бізнесу.
Але водночас ринок має потужні стабілізатори: міжнародну допомогу, значний обсяг резервів, активну присутність Національного банку, режим керованої гнучкості курсу та загалом адаптовану поведінку учасників ринку.
— Тому наш базовий прогноз залишається таким: долар — 44,7-45,7 грн, — говорить Сергій Мамедов.
Це означає, що показники курсу долара у серпні, найімовірніше, залишатимуться в межах відносно сталих коридорів. Ринок може бути емоційним, але не хаотичним. Попит може зростати, але не обов’язково “ламати” баланс. А головним запобіжником від різких коливань, як і раніше, залишатиметься Національний банк.
Серпень для валютного ринку — це не місяць “стрибка”, а місяць “рівноваги”. І якщо не станеться різких зовнішніх або воєнних шоків, цю рівновагу ринок має всі шанси втримати.