Перемога Навроцького: що означає для України зміна президента в Польщі

Кароль Навроцький став новообраним президентом Польщі.

Згідно з офіційними даними, Навроцький здобув перемогу усього на 2% обігнавши свого суперника Рафала Тшасковського, з яким до останнього крокував нога в ногу.

Хто такий Кароль Навроцький, його скандальні заяви щодо емігрантів та вступу України до ЄС та НАТО та як політика нового президента Польщі вплине на відносини з Україною – читайте в матеріалі.

• Результати виборів у Польщі 2025
• Як політика Навроцького вплине на Україну
• Заяви щодо вступу України в НАТО та ЄС
• Внутрішня нестабільність Польщі

Результати виборів у Польщі 2025

За даними Національної виборчої комісії, на ранок 2 червня вже підраховано 100% голосів.

Директор Інституту національної пам’яті, якого підтримує опозиційна партія Право і справедливість, Кароль Навроцький отримав підтримку 51,1% виборців.

Його опонент, мер Варшави Рафал Тшасковський своєю чергою набрав 48,9%.

Так Навроцького підтримали понад 10,6 млн поляків, за Тшасковського проголосувало трохи більше ніж 10,2 млн.

Різниця між кандидатами становить приблизно 369 тис. голосів.

Щодо явки – у голосуванні на виборах президента Польщі взяли участь 71,6% виборців.

Кароль Навроцький отримав найбільшу підтримку в таких регіонах країни:

• Підкарпатське – 71%;
• Люблінське – 66,5%;
• Свентокшиське – 63,6%;
• Підляське – 61,4%;
• Малопольське – 59,9%;
• Лодзьке – 53,2%.

Як політика Навроцького вплине на Україну

Політолог Володимир Фесенко закликає не робити передчасних емоційних висновків щодо перемоги нового президента Польщі.

За його словами, попри публічні критичні заяви під час кампанії, вже в ролі президента Навроцький, найімовірніше, діятиме більш зважено і прагматично.

– На виборах треба виступати з радикальними гаслами… А коли ти державний діяч — ти вже маєш виходити з державних інтересів, — пояснює експерт.

Новий президент Польщі, як наголошує Фесенко, представляє консервативну течію, в якій сильні елементи історичних претензій до України, зокрема тема Волинської трагедії.

Однак Навроцький чітко виступає за продовження військової підтримки України.

– Він не є антиукраїнським кандидатом…   У нього, як і в його партії Право і справедливість, а я нагадаю, Анджей Дуда – представник тієї самої партії, є чітке розуміння підтримки України у війні проти Росії. Тому що вони добре розуміють, що українці зараз захищають не тільки себе, але й Польщу. Чим довше ми будемо захищатися, тим менше ризиків буде для Польщі, а також для Європи, — зазначає політолог.

Президент Польщі має вагомий вплив на зовнішню політику та оборону, але не на внутрішню економіку.

– У Польщі уряд відіграє ключову роль. Президент — важлива, але не всевладна фігура, — наголошує експерт.

Заяви щодо вступу України в НАТО та ЄС

Політолог нагадав, що Навроцький перед виборами у Польщі заявив, що не підпише вступ України до НАТО чи Євросоюзу.

Але Фесенко розглядає це як передвиборчий кон’юнктурний крок, а не фіксовану позицію. Справжнє значення матимуть переговори на рівні урядів і Європейської спільноти.

– У нас можуть виникнути проблеми радше в переговорах з Польщею про вступ до Європейського Союзу — особливо в частині узгодження економічних інтересів. І він навіть публічно пообіцяв, що не підпише вступ України в НАТО і Євросоюз. Хоча це був, я так розумію, такий кон’юнктурний політтехнологічний крок перед виборами, щоб консолідувати всіх, хто проти був ліберального кандидата, — попереджає експерт.

Внутрішня нестабільність Польщі

Одним з головних викликів для України, за словами Фесенка, стане не зовнішня політика Польщі, а її внутрішня дестабілізація.

– Польща буде відволікатися на внутрішні політичні протиріччя, що зменшуватиме її ефективність у межах Європейського Союзу. Можуть виникати складнощі у відносинах між урядом і президентом, зокрема у формуванні політики щодо України, — каже він.

Фесенко наголошує: блокування транспорту, аграрні конфлікти, суперечки навколо зерна — це не лише політика, а й конкуренція на ринках.

– Ми з Польщею є конкурентами на європейських ринках. І проблема не тільки в Польщі… Пільговий режим, запроваджений у 2022 році, скасовується. Ми повертаємось до умов зони вільної торгівлі з квотами, — пояснює він.

Політолог реалістично оцінює зміну в польсько-українських відносинах: від дружби до конкуренції.

– Епоха, коли Польща виступала в ролі адвоката України, закінчилася. Тепер вона діятиме прагматичніше. Вони не відмовляться від партнерства — але наші відносини стануть складнішими, особливо в економіці, — зазначає Фесенко.

Найбільшу загрозу Фесенко бачить не в персоналіях, а в зміні суспільних настроїв у Польщі.

– Близько чверті польських виборців уже критично налаштовані до України. Це дуже тривожна тенденція, — говорить він.

Володимир Фесенко вважає, що результат виборів — це не катастрофа для України, але сигнал про нову, складнішу епоху у відносинах з Польщею.