Вбивство Шеремета: що відбувається зі справою і чому питань більше, ніж відповідей
Із дня загибелі українського журналіста Павла Шеремета 20 липня минає п’ять років. Сьогодні це одна з найгучніших і найбільш обговорюваних справ у суспільстві.
Попри те, що правоохоронці назвали трьох підозрюваних у вбивстві Шеремета ще у грудні 2019 року, крапка у розслідуванні й досі не поставлена.
Його фігуранти свою причетність до злочину заперечують. Та й самі слідчі за весь цей час не змогли надати переконливих доказів їхньої провини.
Що відомо про загибель Павла Шеремета, як просувається слідство і чому до нього залишається багато питань – читайте у матеріалі.
Вбивство Шеремета
Вранці 20 липня 2016 року близько 7.45 у Києві на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка підірвали автомобіль, у якому перебував журналіст Павло Шеремет.
Очевидці витягли його з салону автомобіля і викликали швидку допомогу. Але журналіста врятувати не вдалося.
Після вибуху слідчі почали опрацьовувати чотири основні версії злочину, серед яких були професійна журналістська діяльність, особиста неприязнь, дестабілізація ситуації в Україні, помилка з об’єктом, якого хотіли вбити (підірваний автомобіль належав Олені Притулі – тодішньому керівнику Української правди, де працював Шеремет).
Але протягом трьох років прогресу у розслідуванні не було. Час минав, а суспільство вимагало відповідей на запитання, хто і навіщо вбив Павла Шеремета.
Новий виток у справі
Після такого тривало мовчання 12 грудня 2019 року поліція таки назвала підозрюваних у справі Шеремета. Зробили це досить гучно, про що свідчить присутність на брифінгу президента України Володимира Зеленського і тодішнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.
Правоохоронці назвали трьох підозрюваних у справі Шеремета і розповіли, як все було, за версією слідства. Затриманими виявилися лідер гурту Riffmaster, ветеран АТО Андрій Антоненко, дитячий кардіохірург та волонтер Юлія Кузьменко і військова медсестра Яна Дугарь.
За версією слідства, вибухівку під авто Шеремета заклали Кузьменко й Антоненко, а Яна Дугарь начебто фотографувала камери спостереження напередодні вбивства і перевіряла маршрут.
На фото зліва направо Яна Дугарь і Юлія Кузьменко
Спочатку поліція вважала організатором злочину музиканта Андрія Антоненка. Тепер він, як і Юлія Кузьменко, за версією слідства, є виконавцем, а військова медсестра Яна Дугарь – пособником.
На думку слідства, мотивом вбивства Шеремета були особисті причини невстановлених організаторів та замовників, які “вирішили створити вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.
Але у чому полягали мотиви безпосередньо трьох підозрюваних, слідство не змогло чітко пояснити. Правоохоронці лише припускають, що вони начебто підтримували ідеї замовників.
Запобіжні заходи підозрюваним
Найдовше під вартою перебував Андрій Антоненко – із 14 грудня 2019 року до 30 квітня 2021-го. Лише цьогоріч Шевченківський райсуд Києва відпустив його під цілодобовий домашній арешт із зобов’язанням носити електронний браслет.
Під домашнім арештом перебуває також Юлія Кузьменко. Звільнили з-під варти після внесення застави і Яну Дугарь. Усі підозрювані заперечують свою причетність до вбивства Павла Шеремета.
Питання до слідства
Чи не кожен розгляд справи Шеремета супроводжується акціями протесту. Причетність Антоненка, Кузьменко і Дугарь до вбивства журналіста заперечують не лише самі фігуранти розслідування. У це не вірить і частина суспільства. Адже за п’ять років слідчі так і не змогли довести їхню провину.
Основним доказом у справі досі є експертизи, які полягають у порівнянні рухів та зовнішньості підозрюваних з убивцями, яких видно на записах камер відеоспостереження. Для Антоненка та Кузьменко навіть провели експертизу ходи.
Але навіть після неї не можна достеменно стверджувати, що це ті самі люди. Оскільки лише деякі експерти погоджуються з цим, а інші не можуть дати чітку відповідь через погану якість запису.
Також спочатку слідство звертало увагу на нібито вимкнені телефони фігурантів, принт на кофті Антоненка, його шкутильгання, знайдену в нього вдома протипіхотну міну МОН-50, будинок та елітне авто Кузьменко.
Але до цих аргументів одразу виникла низка запитань. Так, шкутильгання Антоненка спростували довідкою від лікаря, який підтвердив, що функція ходи не була порушена. Крім того, експертиза довела, що МОН-50 офіційно не була вибухівкою, оскільки у ній не було вибухової речовини всередині й додаткових детонаторів.
Андрій Антоненко
Крім того, захист Антоненка стверджує, що він вищий, ніж убивця. Зі свого боку адвокати Яни Дугарь наполягають, що вона має алібі, підтверджене документами та свідками. Кілька військових, з якими медсестра працювала, підтвердили, що вона перебувала у військовому госпіталі у ті кілька днів липня 2016 року, коли нібито мала фотографувати камери на місці злочину.
Юлія Кузьменко також розкритикувала експертизу ходи, за якою слідчі встановили її нібито причетність. Підозрювана відразу наголосила, що хода може змінюватись, якщо людина несе щось важке. Також вона зазначила, що опис її та вбивці склали і зіставили за нечіткими записами відеокамер.
Загалом адвокати всіх трьох підозрюваних наполягають на тому, що Антоненко, Кузьменко і Дугарь вищі, ніж розшукувані вбивці Павла Шеремета. Крім того, Антоненко звертає увагу на те, що його борода не схожа на ту, що потрапила на відео. А ще він і Дугарь мають татуювання, яких не видно на записах.
Додаткові запитання викликає і те, як фігуранти справи могли скоїти злочин, якщо, за словами захисту, на момент вбивства Шеремета Дугарь не була знайома з іншими підозрюваними, а Кузьменко і Антоненко на той час спілкувалися лише кілька разів.
Білоруський слід
На початку січня цього року бельгійське видання EUObserver оприлюднило аудіозапис, наданий колишнім співробітником білоруського спецзагону Алмаз Ігорем Макаром, який свідчить про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко санкціонував політичні вбивства своїх опонентів у Німеччині.
Згідно із записом, датованим квітнем 2012 року, Юрій Зайцев, який на той момент був очільником КДБ, обговорював із двома співробітниками спецзагону Алмаз варіанти усунення колишніх співробітників спецслужб Білорусі.
Також в аудіо згадується ненависний для режиму Лукашенка журналіст Павло Шеремет і спосіб його вбивства (Павло Шеремет народився у Мінську і свого часу працював у Білорусі журналістом, – Ред.)
– Ось по Шеремету потрібно спрацювати. Зробимо закладку якусь і так далі, що від цього щура ані рук, ані ніг не зберуть. Президент (Лукашенко, – Ред.) чекає цих операцій, – говорив чоловік із голосом, дуже схожим на голос екс-глави КДБ.
Пізніше стало відомо, що документи та аудіозаписи, датовані 2012 роком, вже надійшли в розпорядження слідства і становлять інтерес з погляду з’ясування, хто був замовником злочину.
Після цього один із учасників розповсюдження плівок у справі вбивства Павла Шеремета, колишній білоруський спецназівець Ігор Макар заявив, що готовий пройти допит в Офісі генпрокурора України.
За словами тодішнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, інформатор з Білорусі надав Україні важливі свідчення щодо вбивства журналіста. Аваков зазначив, що розмова з ним відбувалася на території України, дані стосувалися замовників убивства. Він зауважив, що мотивом злочину стало те, що Шеремет був “незручною” людиною для білоруських спецслужб.
Але яку саме інформацію слідству надав колишній спецназівець, так і невідомо. Крім того, не зрозуміло, чи вважатимуть за потрібне правоохоронні органи нею поділити з суспільством. Адже свого часу Арсен Аваков попередив, що генеральний прокурор вирішить, чи можна робити цю інформацію публічною.
Тим часом питань у справі досі залишається більше, ніж відповідей. Але головне з них полягає у тому, щоб чітко почути, хто і з якою метою вбив Павла Шеремета.
Фото: УНІАН, Павло Шеремет
