Угода про відкрите небо: що означає авіаційний безвіз із ЄС для України та українців
У вівторок, 12 жовтня, в рамках саміту Україна-ЄС у Києві відбулося підписання довгоочікуваної угоди про відкрите небо з Євросоюзом. До цього моменту наша держава йшла близько восьми років.
Угоду про спільний авіаційний простір між Україною та ЄС ще називають авіаційним безвізом, який запровадить нові стандарти безпеки польотів, сприятиме збільшенню кількості рейсів та розширенню їх географії.
Що передбачає угода про відкрите небо та що означає її підписання для авіаперевізників і українців – читайте в матеріалі Фактів ICTV.
З чого все почалося?
Європейський спільний авіаційний простір – це двостороння угода між Євросоюзом і третіми країнами, яка стосується цивільної авіації, встановлює спільні стандарти безпеки та передбачає взаємне відкриття ринків авіаперевезень.
Учасниками спільного авіаційного простору з ЄС вже є, наприклад, Грузія та Молдова.
Переговорний процес між Україною та Євросоюзом щодо укладання угоди про відкрите небо розпочався ще в грудні 2007 року. В жовтні 2013 року сторони погодили текст угоди, а в листопаді того ж року парафували її (тобто підписали на рівні переговорних команд).
Проте остаточне підписання документа було відтерміновано на роки через територіальну суперечку між Великою Британією та Іспанією щодо статусу Гібралтару та його аеропорту.
Офіційно Гібралтар є заморською територією Великої Британії. Він розташований на півдні Піренейського півострова та межує на півночі з Іспанією. Остання передала цю територію Британії ще в 1713 році в рамках Утрехтського мирного договору. Попри це Іспанія все одно вважала Гібралтар своєю територією та висувала претензії на неї.
Аеропорт Гібралтару, через який точилися суперечки, розташований на кордоні з Іспанією. Перед Brexit (виходом Великої Британії зі складу Євросоюзу) Лондону та Мадриду вдалося досягнути угоди щодо подальшого статусу Гібралтару в ЄС.
Це також відкрило шлях для остаточного затвердження угоди про відкрите небо з Євросоюзом. І наприкінці червня 2021 року Рада ЄС дала згоду на підписання угоди про спільний авіаційний простір з Україною.
Що передбачає документ?
Підписана 12 жовтня в Києві угода передбачає створення спільного авіаційного простору між нашою країною та Євросоюзом (тобто своєрідного авіаційного безвізу одночасно для українських та європейських авіаперевізників).
Документ повинен сприяти взаємному доступу до ринків авіаперевезень на рівних умовах конкуренції та за однаковими правилами.
– Через вісім років нарешті підписано угоду про спільний авіаційний простір… Це високі стандарти безпеки польотів, нові можливості для громадян і бізнесу, більша кількість рейсів та ширша географія подорожей, – наголосив президент України Володимир Зеленський за підсумками підписання документа.
Одна з ключових ідей авіаційного безвізу – це впровадження в Україні стандартів Євросоюзу в сфері авіаперевезень (щодо безпеки польотів, авіаційної безпеки, організації повітряного руху, соціальних прав працівників, електронних систем бронювання, захисту довкілля, захисту прав споживачів).
У додатку до угоди є ряд законодавчих актів ЄС, які потрібно буде імплементувати в Україні. І хоча цей процес може бути досить тривалим, Рада ЄС схвалила попереднє використання угоди одразу після підписання.
– Починаючи від дати підпису, європейські авіалінії зможуть відправлятися на будь-яке українське летовище й навпаки. Без жодних обмежень… Євросоюз і Україна також спільно працюватимуть над тим, щоб Україна впровадила авіаційні правила ЄС у таких галузях, як безпека польотів, управління повітряним рухом, чесна конкуренція, екологія, соціальні питання, – пояснював в інтерв’ю Радіо Свобода верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.
Отже, серед ключових положень угоди про відкрите небо можна виділити наступні:
• Українські авіаперевізники зможуть без обмежень літати в аеропорти країн Євросоюзу, а європейські – в аеропорти України. Так, досі маршрути виділялися, як правило, на основі двосторонніх домовленостей між нашою країною та державою ЄС (відповідно до таких угод, встановлювалися обмеження на кількість перевізників, рейсів тощо). В умовах авіаційного безвізу авіаперевізники зможуть домовлятися про рейси та їх кількість напряму з аеропортами.
• Впровадження європейських стандартів авіабезпеки в Україні.
• Як прогнозують у Кабінеті міністрів України, більша кількість рейсів із ЄС дасть поштовх туристичній галузі України. А в середньостроковій перспективі зростання трафіку пасажирів допоможе залучити додаткові інвестиції в авіаційну інфраструктуру.
• У Євросоюзі визнаватимуть українські сертифікати, видані літакам українського виробництва (насамперед виготовленим на заводах ДП Антонов).
• Авіаційний безвіз відкриває шлях до збільшення кількості маршрутів між українськими та європейськими містами.
• У Кабміні запевняють, що угода про відкрите небо має покласти край ціновим монополіям на авіаційному ринку України. Це означає вищу конкуренцію між авіаперевізниками та, як наслідок, зниження цін на квитки.
• Права українських споживачів захищатимуться так само, як і в Євросоюзі (зокрема в питанні компенсацій за затримку рейсів).
Етапи впровадження
Як розповів у коментарі Фактам ICTV аналітик, експерт громадської організації Європа без бар’єрів Павло Кравчук, угода про відкрите небо передбачає два етапи впровадження.
На першому етапі має відбутися повна лібералізація авіасполучення між Україною і країнами-членами ЄС.
– Тобто їхні авіакомпанії, наші авіакомпанії зможуть домовлятися з аеропортами та встановлювати нові сполучення без надмірного втручання з боку центрального регулятора. Оскільки якщо такої лібералізації немає, то відкриття кожного додаткового рейсу вимагає величезної купи бюрократичної тяганини, погодження на міждержавному рівні. А так авіакомпанії і аеропорти зможуть домовлятися про нові рейси фактично між собою, – зазначив Кравчук.
На другому ж етапі європейські авіаперевізники отримають право на польоти між містами України (внутрішні рейси), а українські – на перевезення без обмежень між аеропортами країн-членів ЄС (але за умови, що початкова чи кінцева точка маршруту – українське місто).
– На другому етапі перевізники Євросоюзу отримають право на перевезення в межах України, а українські перевізники – на перевезення між країнами-членами ЄС, але якщо це частина маршруту, одна із точок якого знаходиться в Україні. Наприклад: Київ–Франкфурт–Париж, – пояснив Кравчук.
Експерт додав, що угода включає положення про регуляцію державної допомоги аеропортам та авіакомпаніям; про можливість для українських учасників ринку звертатися до європейських регуляторів, якщо вони вважають, що є якісь порушення з боку європейських компаній, та багато іншого.
Водночас Кравчук прогнозує, що для повної імплементації всіх положень угоди Україні може знадобитися до десяти років.
– Взагалі вона (угода, – Ред.) має дати дуже багато, хоча також вимагає багато зусиль і часу для повного впровадження. На мою думку, цілком можливо, що ще років десять будуть впроваджуватися норми цієї угоди, – розповів експерт.
Авіаційний безвіз – у чому переваги
• Для аеропортів та перевізників
Як розповів у коментарі Фактам ICTV голова авіаційного комітету при Торгово-промисловій палаті України Віталій Портянко, угода про відкрите небо між Україною та ЄС – це логічний крок і важливе досягнення на шляху інтеграції в європейський авіапростір.
– Це наступний і логічний крок. Держава вже зробила багато кроків. Ми давно знаходимося в авіаційному європросторі – Євроконтролі (Європейська організація з безпеки повітряної навігації, – Ред.). Ми багато що там зробили, імплементували багато вимог та гармонізували наше законодавство і процедури, – зазначив Портянко.
Він пояснив, що досі авіаційне сполучення з країнами ЄС регулювалося міжурядовими, міждержавними угодами, які дозволяли захищати національних авіаперевізників. Тепер правила зміняться, адже авіаперевізники зможуть домовлятися напряму з аеропортами.
Угоду про спільний авіаційний простір Віталій Портянко порівняв із відчиненими дверима, в які можна як зайти, так і вийти. На його думку, українським авіаперевізникам буде не так легко конкурувати з європейськими, адже останні мають довшу історію та потужніший авіаційний флот.
– Національним авіаперевізникам буде важко конкурувати з авіаперевізниками, які будуть з іншої сторони заходити у ці відчинені двері й матимуть усі можливості виконувати польоти лише з одним регулюванням – регулюванням слотів: розкладу польотів, які має підтвердити аеропорт, – пояснив експерт.
Він уточнив, що, як правило, багато аеропортів в Євросоюзі доволі завантажені, слоти вже багато років розподілені між іншими перевізниками.
– Отримати слот в завантажені аеропорти для наших авіаперевізників буде нелегко. Я думаю, що їм буде важко зайти в цей щільний графік, – заявив Портянко.
Що стосується менш завантажених регіональних аеропортів у країнах ЄС, то, за словами експерта, Євросоюз уже взяв курс на зниження польотів туди та концентрацію перевезень у хабові аеропорти.
Віталій Портянко додав, що в угоді про відкрите небо немає повної паритетності. Так, згідно з документом, іноземні авіаперевізники зможуть у майбутньому виконувати польоти і між містами України. Водночас такої опції для українських перевізників не передбачено (вони зможуть виконувати польоти лише між країнами ЄС).
Водночас для українських аеропортів, за словами експерта, угода матиме позитивні наслідки (зокрема для регіональних, інфраструктура яких часто потребує модернізації).
– Для аеропортів – це добре. Вони будуть підтягуватися до тих стандартів, які ставитимуть іноземні авіаперевізники. Але це потребуватиме від аеропортів багато зусиль, грошей і часу, щоб підтягнути цю інфраструктуру, – розповів Портянко.
Експерт наголосив: багато що залежить від державної підтримки авіаційної галузі України, національних авіакомпаній (зокрема і в період пандемії). Адже відсутність підтримки з боку держави також створює нерівність у конкуренції з європейськими авіаперевізниками, котрі таку підтримку мають у значному обсязі.
Експерт організації Європа без бар’єрів Павло Кравчук у коментарі Фактам ICTV розповів, що підписання угоди про відкрите небо вже змінило сприйняття і очікування з боку бізнесу. Для прикладу він навів заяву керівника ірландського лоукосту Ryanair Майкла О’Лірі, котрий нещодавно анонсував “агресивне розширення” на українському авіаринку одразу після підписання нашою країною авіаційного безвізу.
– У середньостроковій перспективі впровадження цієї угоди повинно привести до того, що в нас будуть узгоджені стандарти з європейськими і в плані безпеки, і технічні, і правила ведення бізнесу. А це має сприяти конкуренції і, відповідно, вищій якості та меншій ціні для споживача. Можливо, не всі учасники українського ринку витримають цю конкуренцію. Але для споживача, для пасажирів це однозначно принесе тільки плюси, – наголосив Павло Кравчук.
Він підтвердив, що угода може сприяти розвитку українських аеропортів, особливо регіональних, можливості та пасажиропотік яких зараз обмежені.
А президент Української асоціації туристичних агенцій Антон Рудіч у коментарі Фактам ICTV висловив думку, що підписання угоди про відкрите небо – це швидше політичний крок (ніж економічний), який демонструє, що Україна рухається в Європу.
Водночас він підтвердив, що угода дійсно може прискорити процедуру відкриття нових авіамаршрутів. Проте, за словами Рудіча, пріоритетною для перевізників буде економічна доцільність.
– Можливо, це спростить процедуру відкриття якихось напрямків. Але я не думаю, що вона була надто складною для існуючих авіаперевізників, які вже мали доступ до українського неба – як українських так і закордонних. Економічна складова тут буде пріоритетною. Якщо це буде економічно недоцільно, все одно ніхто не літатиме з якогось маленького міста України, наприклад, у маленьке місто Норвегії, вважає Антон Рудіч.
• Для пасажирів
За словами Павла Кравчука, для українців підписання угоди про відкрите небо означатиме появу в близькій перспективі більшої кількості дешевих рейсів. Експерт прогнозує, що за сприятливого розвитку подій це відбудеться вже влітку 2022 року (якщо цей процес не сповільнить пандемія коронавірусу).
– З точки зору пасажира, кінцевого споживача вже в близькій перспективі – в ідеалі, можливо, вже наступного року, максимум через два роки – думаю, ми побачимо збільшення кількості дешевих рейсів до різних країн Європи, і особливо до тих країн, з якими в нас не було договорів про двосторонню лібералізацію авіасполучення. Такий найяскравіший приклад – це, мабуть, Франція, – зазначив Кравчук.
Експерт наголосив, що угода про відкрите небо передбачає великі системні зміни, які, можливо, не дають негайного очевидного ефекту.
– Але в підсумку її інтенція така, що вона зробить нашу галузь цивільної авіації більш конкурентною, безпечнішою, якіснішою і для користувача дешевшою, – додав Кравчук.
Водночас голова авіаційного комітету при ТПП України Віталій Портянко, коментуючи можливість зниження вартості авіаперевезень для українських пасажирів, пояснив: усе залежить від попиту та собівартості.
Портянко зауважив, що до пандемії коронавірусу перевезення стабільно зростали, й зростав попит. Зараз же існують фактори, які не дозволяють робити прогнози щодо можливості зниження цін на рейси.
– У кожному бізнесі – чим ширший попит, тим кращі ціни. Тому що конкуруватимуть всі. Все залежить від розміру пасажиропотоку, який формується в нашій країні і буде формуватися в нашу країну. Ціни ніколи не будуть нижчими за собівартість перевезення, – наголосив експерт.
