Залежність декількох країн дуже висока: Зеркаль про ймовірність газового ембарго проти РФ
Ембарго на 2/3 російської нафти – дуже значуще, а українцям варто подякувати європейцям за те, що вони вже зробили, і трошки моделювати свої очікування.
Про це в інтерв’ю Фактам ICTV зазначила радниця міністра енергетики України Олена Зеркаль.
Також вона прокоментувала позицію Угорщини та Німеччини, європейські ціни в Україні та чи варто чекати швидкого ембарго на російський газ.
— Як можна оцінити ухвалені обмеження на постачання російської нафти до ЄС?
— Я вважаю, що вони дуже значущі, особливо з огляду на те, що Росія втрачає 90% свого ринку в ЄС з постачання нафти і нафтопродуктів, а також можливість постачати нафту в треті країни, оскільки всі загальновідомі європейські компанії, зокрема страхова британська компанія Llyod’s, відмовляються страхувати судна, які везуть російську нафту.
— Чи можна вже зараз оцінити суму збитків для російського бюджету?
— Цього року це залежатиме від того, як швидко будуть відмовлятися європейські компанії від російської нафти. Річ у тім, що минулого місяця, наприклад, Італія значно збільшила використання саме російської нафти, оскільки росіяни давали на неї значну знижку.
А як вони поводитимуться цьогоріч – не відомо. Єдина цифра, яку вже назвав Bloomberg, це 10 млрд. Вона може бути і не значуща порівняно з 200 млрд, які РФ отримує за нафту по року. Водночас хочу звернути увагу, що це тільки початок. І це пов’язано з тим, що ембарго на нафту запрацює через шість місяців, а на нафтопродукти – через вісім.
Я думаю, що українцям варто сказати європейцям “дякую” за те, що вони вже зробили, і трошки моделювати свої очікування, тому що все це пов’язано із зростанням цін на нафту і нафтопродукти у світі. Говорити про миттєве припинення всіх джерел постачання дуже важко. І важко може бути і нам також, тому що ми частина загально світового ринку і нафти, і нафтопродуктів.
Все це відбуватиметься поступово, і, можливо, більшість відмовиться раніше терміну у шість місяців.
— Ми з вами згадали про загальний ринок. Я розумію, що ціна нафти і нафтопродуктів певним чином зростає, і це, звісно, нас буде торкатися. Чи можна зараз прогнозувати вартість нафтопродуктів за пів року?
— Я думаю, що всі прогнози – це дуже невдячна річ. Крива сировинного ринку зростає, і на світовому ринку це відбувається паралельно з цінами на продовольство та іншими товарами. Тому говорити про те, яка буде ціна, особливо на українському ринку – дуже важко. Зараз можу сказати, що ціна на пальне в Україні набагато менша, ніж в Європі.
— Певним чином, я так розумію, ми наблизимося до європейських цін?
— Європейські ціни вже перевалили за €2 ще місяць тому. Для нас зараз дійсно важко, але порівняно з тим, скільки платять європейці (звичайно, вони і отримують більше, ніж ми), ми ще в не дуже важкій ситуації. Найбільш привілейованою є, звичайно, Угорщина, яка продовжує отримувати російську нафту і тримати ціни і свій ринок закритими навіть від громадян країн-членів ЄС.
— На вашу думку, чи можна було якось дотиснути Угорщину. І не лише Угорщину, якщо я не помиляюся, Словаччина та Чехія поки також залишаються привілейованими. Чи дійсно там інша ситуація, ніж в Польщі чи Німеччині, які відмовилися від російської нафти?
— У Польщі є порти, тому дійсно в цьому випадку ситуація трохи інша. А ще у Польщі є політична воля відмовитись від російської нафти, нафтопродуктів і взагалі від залежності від РФ, тому неможливо порівнювати ці дві країни.
Щодо Словаччини, то там знаходиться завод угорської компанії МОЛ, яка користується російською нафтою, тому це позиція не Словаччини, а насамперед Угорщини. Те, що вже відбулося, і є певним дотисканням.
Ще декілька днів тому Орбан був категорично налаштований щодо санкцій, стверджуючи, що з ним не погоджували їх запровадження відповідно до процедур, про які він попередньо домовлявся з Єврокомісією. Ніби спочатку має бути якесь рішення, яке надасть можливість диверсифікувати постачання і вирішити отримання коштів на модернізацію виробництва, а вже після цього говорити про якісь санкції.
Сталося навпаки, і тут ми маємо подякувати передусім голові Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн, для неї це було важко.
— Тобто в цьому випадку це був найкращий компроміс для ембарго, я правильно розумію?
— Це фактично те, що ми просили в березні та квітні в Єврокомісії та урядів країн-членів ЄС – ембарго на постачання нафти морськими шляхами і заборона на страхування суден, які її перевозять. Це дуже важливий крок, і ми маємо дійсно дякувати, що це 90-95% російської нафти, яка перестане постачатися на ринки ЄС і світу.
Не можна казати, що це лише втрати для російського бюджету. Це набагато глибше, тому що у виробництві нафти і нафтопродуктів задіяні люди, які отримують зарплатню, які працюють на свердловинах і на виробництві. Це буде дуже чутливо для них, і нарешті вони відчують ефект воєнних дій на собі.
— Чи може Україна гарантувати безпеку нафтопроводу Дружба, який проходить нашою територією, щоб ті країни, які не приєдналися до ембарго, все ж отримували свою нафту?
— Я думаю, що ні у кого немає питань щодо надійності України як постачальника. Разом з тим ми продовжуємо забезпечувати постачання і нафти, і газу до ЄС відповідно до контрактів, незважаючи на всі бойові дії і людські втрати, які пов’язані з необхідністю забезпечення роботи систем і газотранспортної, і нафтотранспортної. Тому що саме наші люди гинуть, забезпечуючи цей транзит в Європу.
Всі мають усвідомлювати, що не тільки в ЄС і Угорщини є свої інтереси, а і в України також. І наш інтерес насамперед в тому, щоб завершити цю війну набагато швидше. Зокрема, перекривши для цього всі можливі фінансові потоки для Росії, щоб вона не могла більше фінансувати вбивство наших людей.
— Наскільки реальні, на вашу думку, такі ж кроки щодо постачання російського газу до країн Європи?
— Якщо з нафтою було важко, то з газом може бути ще складніша ситуація, тому що залежність деяких країн від російського газу є дуже високою. Насамперед йдеться про Німеччину, яка зробила дуже високу ставку на газ як транзитне паливо для переходу на зелену енергетику.
Зараз вони переглядають не тільки свою позицію, але й можливості постачання газу не лише з РФ, а й іншими шляхами, яких досі не було. Водночас це вимагає від них багатьох зусиль. Але вже зараз вони змінили свою позицію і дуже багато фінансових інвестицій, які не розраховували робити, зокрема інвестують в LNG-термінали.
Думаю, ми повернемося до цього питання, але після вирішення того, що є для нас дуже засадничим, а саме – перспектива нашого членства в ЄС.
