Вудки замість риби: як працював План Маршалла у відновленні Європи
Спеціальний представник президента США Кіт Келлог закликав міжнародну спільноту створити для України сучасну версію Плану Маршалла.
Келлог нагадав, що після Другої світової війни Сполучені Штати реалізували План Маршалла, щоб допомогти європейським країнам відновитися, і висловив переконання, що Україні сьогодні потрібна подібна міжнародна підтримка.
Сьогодні про План Маршалла говорять, коли йдеться про повоєнне відновлення України. Цей термін використовують як надію на потужну фінансову підтримку від міжнародних партнерів, яка допоможе швидко відновити економіку країни. Так, як свого часу західноєвропейським країнам допомогли США після Другої світової війни.
Що означає План Маршалла та яку роль він відіграв у відновленні світової економіки, читайте в нашому матеріалі.
План Маршалла: що це
5 червня 1947 року державний секретар США Джордж Маршалл під час виступу в Гарвардському університеті оголосив про ініціативу масштабної підтримки європейських країн, які зазнали економічного спустошення внаслідок Другої світової війни.
План Джорджа Маршалла схвалив Конгрес США, і 3 квітня 1948 року президент Гаррі Трумен підписав закон про його впровадження. У період з 1948 до 1951 року держави Європи отримали близько 15 мільярдів доларів допомоги.
План Маршалла — це не лише про гроші. Це був продуманий геополітичний проєкт із чіткими цілями, який США реалізували, щоби стабілізувати Європу, посилити вплив Заходу й одночасно підтримати власну економіку.
Допомогу тоді отримали 16 країн, але левову частку коштів — Велика Британія, Франція, Італія, Західна Німеччина та Нідерланди. При цьому фінансова допомога не була величезною, адже вона становила близько 3% від ВВП країн-отримувачів. Набагато важливішим був механізм, як ці гроші витрачалися.
У чому сутність Плану Маршалла
План Маршалла був вдалим міжнародним політичним та економічним проєктом, який виконував одразу кілька завдань.
Що передбачав План Маршалла:
- Хоча формально країни самі мали керувати відновленням (було заявлено про національну відповідальність), насправді ініціатива та контроль були в руках США.
- США купували товари в себе ж, а потім надсилали їх до Європи. Це стимулювало американське виробництво та зменшувало ризики економічної кризи в самих Штатах.
- Європейські країни отримували необхідні речі, зокрема сировину, машини, продукти. Це дало змогу швидко запустити виробництво й уникнути дефіциту.
- Завдяки такій схемі країни не потрапляли в борги, бо поставки не вважалися класичним імпортом. А отже, не зростала загроза девальвації валют.
- Разом із матеріальною підтримкою формувалась нова модель співпраці в Європі: і між тими, хто виграв війну, і між переможеними. Це заклало фундамент єдності континенту.
Які країни проігнорували План Маршалла
США запропонували долучитися до Плану Маршалла всім європейським державам, зокрема й країнам Східної Європи. Проте Радянський Союз, розглядаючи цю ініціативу як засіб розширення впливу США, заборонив підконтрольним країнам приймати допомогу.
У результаті участь у програмі відхилили переважно ті держави, які перебували під радянським впливом: Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Албанія, а також Югославія, яка згодом вийшла з-під контролю СРСР.
Сам Радянський Союз також відмовився від участі. Окремо стояла Фінляндія, яка, дотримуючись нейтралітету, вирішила не брати участі в програмі.
Яку роль відіграв План Маршалла у післявоєнному відновленні Європи
Найбільший ефект План Маршалла мав у тих країнах, де він доповнювався чіткою національною політикою відновлення.
Наприклад, у Німеччині діяла стратегія ордолібералізму (коли держава створює умови для ринку, але не втручається в нього), а у Франції, навпаки, діяла централізована модель планування з великим впливом уряду.
Програма передусім мала допомогти відновити економіку країн Західної Європи, з чим вона впоралась. Завдяки їй країни змогли повернути борги, а середній клас зміцнився.
США і Канада натомість отримали нові ринки для своїх товарів. Але були й політичні наслідки, адже комуністичний вплив у Європі послабився, а Радянський Союз опинився за “залізною завісою”.
Джерело: Національний інститут стратегічних досліджень