Український Жіночий Конгрес руйнує стереотипи щодо ролі жінок в армії
68 тис. жінок у Збройних Силах України, 1,5 тис. жінок у Головному управлінні розвідки. Ще 10 років тому такі показники вважали фантастичними. Але крапля точить камінь.
З 2017 року Український Жіночий Конгрес розхитує тектонічні плити стереотипів щодо ролі жінок в армії. За цей час для жінок відкрився доступ до вищої військової освіти, бойових посад, ухвалено закон про гендерну рівність у Збройних Силах.
Нині Україна має один з найвищих показників кількості жінок в арміях світу. Цього року Український Жіночий Конгрес шукав відповідь, як кількість перетворити на якість: як домогтися того, щоб жінки в армії отримували вищі посади і мали вплив на ухвалення рішень.
Український Жіночий Конгрес-2025
Вероніка Стояновська із позивним “Ляля” – перша дівчина, яка підписала контракт 18-24, щоб піти служити.
На Український Жіночий Конгрес-2025 вона приїхала прямо з передової, після 50-денного виходу на позиції. Вона починає розповідати свою історію і вже незабаром весь зал підводиться в сльозах, щоб висловити свою пошану.
Вероніка пригадала, як її не хотіли брати у військо, хоча вона намагалася це зробити з 2022-го року.
– Мене ніде не взяли – жодна бригада, жодна військова частина. Відмови. Жінка, молода, прийшла щоб вийти заміж, заробити грошей, стати відомою – все що завгодно. Навіть моя медична освіта не вмотивувала їх, – поділилася Вероніка.
Фото: Український Жіночий Конгрес
Їй відмовляли – вона стукала знову. Відмовляли знову – перескладала іспити і нормативи. Відмовляли ще раз – шукала іншу бригаду. У підсумку вона домоглася свого. Нині вона – медикиня першої лінії. Її перший вихід на позиції тривав 32 дні. Вона повернулася останньою. Усі трьохсоті вижили.
Вероніка розповідає критичну правду, але вона не звучить як вирок. Вероніка пропонує, як покращити ситуацію.
– У ТЦК та рекрутингових центрах має бути більш прозора система відбору. Мають бути паперові відмови із зазначенням причини. Бо в мене всі відмови тільки на словах. Але я рада тим відмовам. Бо потрапила до тієї бригади, де до мене дуже добре ставляться, – каже військова.
Нині Вероніка – на солдатській посаді, стрілець-санітар. Її контракт закінчується, але вона хоче перепідписати його знову. У планах дівчини – стати бойовим медиком, отримати вище звання.
На Українському жіночому конгресі Вероніка Стояновська виступила в дискусійній платформі Сміливість бути першими. Поруч із нею – громадська активістка, молодий ветеран, астрофізикиня, студентка – усі вони перші в своїх сферах.
Навіть під час війни Україна посідає перші позиції у світових рейтингах – зокрема, за показниками цифровізації нашого життя, каже президент Фонду Східна Європа Віктор Лях. Його Фонд провадить программу EGAP, яка долучена до розробки та впровадження практично всіх цифрових інновацій. І 90% її співробітників – жінки.
Фото: Український Жіночий Конгрес
– Це сміливість вірити. Сміливість мріяти. І сміливість діяти. Ми – країна, яка воює. І, напевно, всі чекали від нас логіку виживання і забезпечення базових потреб. Уявіть, наскільки ми з вами віримо в цю країну, коли попри війну ми будуємо її майбутнє, – зазначив Віктор Лях.
Цю сміливість жити, вірити, мріяти запалили в українських жінках саме військові, розповідає у своєму виступі співзасновниця Українського Жіночого Конгресу, віцеспікерка Верховної Ради України Олена Кондратюк.
Вона наводить цифри: 68 тис. жінок у Збройних Силах України. Більше 5 тис. на передовій. Понад 11 тис. з офіцерським званням, близько 15 тис. із сержантським. Тисячі ветеранок. Понад 2 тис. дівчат курсанток. Жінки в Національному університеті оборони – їх там уже 40%.
– У мене, як у всіх нас – є до вас тільки слова вдячності. Жінки-військові запалили нашу сміливість. І тепер сміливість передається як вогонь! Коли жінка саджає троянди біля будинку, в який завтра може прилетіти, вона говорить: Я вірю в життя. Коли очільниця громади відбудовує житло у прифронтовій області, вона говорить: Я вірю в життя. Це сміливість бачити далі за темряву, уявляти відновлення, любов, нову країну, – каже Олена Кондратюк.
Фото: Український Жіночий Конгрес
Понад півтори тисячі жінок служать у лавах Головного управління розвідки Міністерства оборони України, розповів на Українському жіночому конгресі начальник ГУР Кирило Буданов. Така цифра лунає на загал вперше.
– В оперативних та бойових підрозділах жінки-розвідниці демонструють приголомшливі результати роботи, досягають професійних вершин, отримують належне визнання. Тотем нашої організації – сова із гострим мечем. Це мудра і смілива, озброєна жінка, безжальна до ворогів, – каже Кирило Буданов.
На сцену виходить ще одна жінка-військова. Український Жіночий Конгрес вручає їй відзнаку за видатні досягнення у сфері жіночого лідерства. Військову звати Тетяна Теплюк, позивний “Хрещена”.
Вона служить в Азові навіть після російського полону в Оленівці, в який потрапила під час оборони Маріуполя. Вона – найстарша солдатка в Україні. Їй 73 роки!
Фото: Український Жіночий Конгрес
– Я маю сили. Отже, я маю бути біля молодих. Я можу їм допомогти. І я це роблю. І я вважаю, що поки в мене є сили, я маю бути поряд з нашими чудовими хлопцями і дівчатами. Бо їм потрібна ця сила – нас, старших людей, – каже Тетяна Теплюк.
Жінки можуть і мають брати на себе відповідальність ухвалювати стратегічні рішення у війську, переконана спеціальна гостя Українського жіночого Конгресу з Норвегїі. Інгрід Маргрете Гьєрде – генералка, яка очолює весь Штабу оборони цієї країни.
Вона каже, ніби підсумовуючи дискусії: Якщо ви хочете успіху в розвитку, потрібна інша точка зору. І це можуть забезпечити жінки. Змішані команди жінок і чоловіків завжди дають кращий результат. Це доведено неодноразово. Важливо говорити про жінок і їхній внесок.
Фото: Український Жіночий Конгрес
Фото: Український Жіночий Конгрес