До початку нового опалювального сезону залишається дедалі менше часу, а питання, як підготуватися до зими 2026-2027, уже сьогодні хвилює мільйони українців. Фахівці продовжують ремонтувати енергетичну інфраструктуру, накопичувати резерви та залучати міжнародну допомогу. 

Проте посадовці й енергетичні експерти не приховують, що майбутня зима може стати складною, якщо Росія відновить масовані атаки на енергосистему.

Факти ICTV з’ясували, до яких сценаріїв радять готуватися фахівці та як українцям підготуватися до зими в умовах війни, щоб максимально зменшити можливі незручності.

Зараз дивляться

Уряд закликає готуватися до найгіршого сценарію

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький під час наради з українськими послами наголосив, що цього року країна не має права розраховувати лише на оптимістичний розвиток подій. За його словами, планувати підготовку до опалювального сезону потрібно, виходячи саме з найскладнішого сценарію.

Очільник уряду підкреслив, що Росія постійно змінює тактику ударів, тому недооцінювати загрозу не можна. Саме тому держава продовжує не лише відновлювати пошкоджені об’єкти, а й розвивати розподілену генерацію, яка робить енергосистему менш вразливою до атак.

Корецький зазначив, що для повноцінної підготовки енергетики до зими наразі бракує ще близько €650 млн міжнародної допомоги. За його словами, майбутній опалювальний сезон об’єктивно буде складним.

Раніше президент Володимир Зеленський також заявляв, що поки не повністю задоволений темпами виконання Плану стійкості щодо підготовки країни до осінньо-зимового періоду та закликав уряд пришвидшити роботу.

Як українцям підготуватися до зими 2026-2027: три можливі сценарії

Попри масштабну підготовку, ситуація взимку насамперед залежатиме від інтенсивності російських ударів по енергетичній інфраструктурі.

За оптимістичного сценарію суттєвих проблем із енергопостачанням може не виникнути, але можливі обмеження стосуватимуться лише окремих вечірніх годин у періоди пікового навантаження.

Базовий сценарій передбачає, що під час масованих атак українцям доведеться знову стикатися з плановими відключеннями електроенергії тривалістю приблизно 6-12 годин на добу.

Найскладніший сценарій допускає значно серйозніші пошкодження енергетичної інфраструктури. У такому разі електроенергія може бути доступною лише кілька годин на добу, приблизно чотири-вісім годин, тоді як решту часу доведеться користуватися резервними джерелами живлення.

Саме тому експерти радять не чекати осені, а готуватися до відключень світла взимку вже зараз.

Як підготуватися до відключень світла взимку

Професор кафедри суспільного врядування, доктор наук з державного управління та кандидат технічних наук Геннадій Рябцев у коментарі Фактам ICTV наголошує, навіть якщо ситуація виявиться кращою за очікування, підготовка не буде зайвою.

За його словами, власникам приватних будинків варто ще до початку холодів встановити автономні джерела живлення або резервні системи електропостачання. Робити це зараз вигідніше, адже восени попит різко зростає разом із цінами.

Мешканцям багатоповерхівок експерт радить насамперед оцінити власні запаси автономного живлення. Якщо наявних павербанків, акумуляторів чи зарядних станцій недостатньо для забезпечення найнеобхіднішої техніки, краще придбати потрібне обладнання заздалегідь.

Рябцев також рекомендує обирати сертифіковані пристрої одного виробника. Це спрощує їхню експлуатацію та подальше обслуговування.

Окрему увагу експерт радить приділити утепленню житла. Якісна теплоізоляція допомагає довше зберігати тепло навіть під час тривалих відключень електроенергії та зменшує витрати на опалення.

За словами фахівця, варто завчасно зробити запас питної й технічної води, адже під час пошкодження енергетичної інфраструктури перебої можуть виникати не лише зі світлом, а й із водопостачанням.

Як підготуватися до зими в Україні мешканцям багатоповерхівок

Якщо взимку відключення електроенергії триватимуть по кілька годин або навіть більшу частину доби, до цього варто підготуватися заздалегідь. Насамперед бажано мати резервне джерело живлення. 

Для квартири найпрактичнішим варіантом вважаються зарядна станція достатньої потужності та кілька павербанків. Вони дозволять заряджати телефони, ноутбук, роутер, живити освітлення чи іншу малопотужну техніку. 

Також варто запастися LED-ліхтариками, батарейками та свічками, однак відкритий вогонь слід використовувати лише з дотриманням правил пожежної безпеки.

Окремо потрібно продумати питання гарячої води та їжі. У пригоді стане термопот. Це електроприлад, який кип’ятить воду та завдяки теплоізольованому корпусу може зберігати її гарячою протягом багатьох годин навіть після вимкнення живлення. Якщо електроенергія з’являється лише на короткий час, за цей період можна закип’ятити воду й користуватися нею ще тривалий час. 

Також варто мати якісний термос для гарячих напоїв і їжі. Якщо дозволяють умови та є безпечне місце на відкритому повітрі, можна придбати туристичний газовий пальник із запасом балонів. Використовувати його всередині квартири без належної вентиляції не можна через ризик отруєння чадним газом.

Не менш важливо подбати про тепло. Якщо опалення буде працювати з перебоями, варто мати: 

  • кілька теплих ковдр, 
  • спальні мішки, 
  • каремати,
  • теплий домашній одяг. 

Електроковдра також може стати у пригоді, але лише за наявності зарядної станції або електропостачання. Під час тривалих відключень вона не замінить звичайних ковдр, оскільки швидко розряджає акумулятори. Додатково бажано утеплити вікна та двері, щоб зменшити втрати тепла.

Запас води й продуктів також краще сформувати заздалегідь. Орієнтовно рекомендують мати не менше 3 літрів питної води на одну людину на добу щонайменше на кілька днів, а також окремий запас технічної води для побутових потреб. 

Із продуктів варто обирати ті, що довго зберігаються та не потребують холодильника: 

  • консерви, 
  • каші швидкого приготування, 
  • крупи, 
  • макарони, 
  • сухарі, 
  • галети, 
  • горіхи, 
  • сухофрукти, 
  • шоколад, 
  • енергетичні батончики, 
  • чай, 
  • каву,
  • дитяче харчування, якщо воно необхідне. 

Холодильник і морозильну камеру під час відключень бажано відкривати якомога рідше, щоб продукти довше залишалися охолодженими.

Також не завадить заздалегідь підготувати аптечку, запас необхідних ліків, готівку, заряджені акумулятори для ліхтарів і радіоприймач на батарейках. Якщо зв’язок або інтернет зникнуть, це допоможе отримувати офіційну інформацію навіть під час тривалих аварій.

Якщо у вас є дача або невеликий будинок за містом, варто заздалегідь оцінити можливість провести частину зими саме там. У приватному будинку значно простіше організувати автономне опалення.

Для обігріву можна встановити піч-буржуйку, твердопаливний котел або інше джерело обігріву, яке не залежить від електроенергії. Також варто перевірити димохід, заготовити запас дров, брикетів чи іншого палива ще до початку холодів.

Якщо маєте власний город або сад, літо варто використати для заготівлі продуктів. Краще зробити запас консервації, яка не потребує холодильника:

  • овочевих салатів,
  • тушкованих овочів,
  • м’яса,
  • тушонки,
  • каш із м’ясом,
  • варення,
  • компотів,
  • та інших домашніх заготовок.

Цього року краще не покладатися лише на заморожування овочів, фруктів чи ягід. У разі тривалих відключень електроенергії морозильні камери можуть розморозитися, а продукти зіпсуватися. Саме тому консервація може виявитися значно надійнішим запасом на випадок складної зими.

Читайте також
Якою буде зима 2026-2027 в Україні: що прогнозують енергетики
якою буде зима в Україні

Пов'язані теми:

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.