Хокеїст вимагає, аби йому повернули шайбу, якою він забив у фіналі Олімпіади-2026
- Джек Г'юз хоче отримати шайбу, якою забив переможний гол у фіналі Олімпіади.
- Зал слави хокею виставив шайбу як експонат після Ігор-2026.
- Г'юз вважає рішення несправедливим і заявив, що такі речі мають належати гравцям.
Американський хокеїст Джек Г’юз хоче, щоб Зал слави хокею у Торонто віддав йому шайбу, якою він зробив переможний гол в овертаймі за збірну США на Олімпійських іграх у Мілані-Кортіні.
Про це повідомляє видання ESPN.
Хокеїст хоче забрати шайбу, якою забив на Олімпіаді
– Я намагаюся її отримати. На мою думку, це повна дурня, що вона зберігається в Залі слави хокею. Чому вона має бути саме там? – сказав Г’юз в інтерв’ю ESPN.
Г’юз обіграв воротаря збірної Канади Джордана Біннінгтона кидком на 1:41 овертайму, принісши чоловічій збірній США перше олімпійське золото з часів 1980 року.
Цього тижня Зал слави хокею почав виставляти шайбу, якою Г’юз забив “золотий гол” в овертаймі.
Також експонується шайба Меган Келлер, яка так само забила в овертаймі та принесла олімпійське золото жіночій збірній США з хокею в Мілані.
– Я не бачу причин, чому Меган Келлер або я не повинні мати ці шайби, – сказав Г’юз.
Шайби представлені в експозиції Олімпіада-2026, яка також містить, серед іншого, ігрову майку хокеїстки Гіларі Найт з команди США та ключку, якою користувався зірка чоловічої збірної США Бреді Ткачук.
– Ці подаровані експонати уособлюють визначні моменти на найбільшій світовій арені та несуть у собі потужні історії національної гордості та історії хокею на найвищому рівні, – зазначив Джеймі Дінсмор, президент і генеральний директор Зали слави хокею.
Водночас, Г’юз сказав, що йому навіть не спало на думку, що та шайба не у нього, аж до інтерв’ю 26 лютого, коли ексгравець і тренер НХЛ Тоні Гранато запитав про місцезнаходження шайби “золотого голу”.
Після цього інтерв’ю у хокейному світі на короткий час виникло занепокоєння, що шайба зникла.
Але 27 лютого представник Міжнародної федерації хокею на льоду повідомив, що шайбу було “передано до архіву HHOF для забезпечення її довгострокового зберігання та історичного визнання”.
