Туберкульозний менінгіт: як вчасно розпізнати та лікувати хворобу

Туберкульозний менінгіт – одна з найнебезпечніших форм туберкульозної інфекції, що уражає головний і спинний мозок.

Про симптоми хвороби та її лікування – читайте у матеріалі Фактів ICTV.

Що відомо про туберкульозний менінгіт

Менінгіт – це запалення захисних оболонок головного або спинного мозку людини.

Туберкульозний менінгіт – це позалегенева форма туберкульозу, що виникає через проникнення бацил Mycobacterium tuberculosis до мозкових оболонок при гематогенній дисемінації.

Захворювання супроводжується запаленням менінгеальних оболонок, які оточують головний або спинний мозок.

Туберкульозний менінгіт належить до найтяжчих варіантів інфекційних уражень нервової системи.

Туберкульозний менінгіт – як заразитися

Найчастіше туберкульозний менінгіт формується у пацієнтів, які вже мають туберкульоз легень або інше позалегеневе туберкульозне вогнище. Іноді зустрічаються ситуації, коли первинне вогнище залишається непоміченим.

Туберкульоз поширюється переважно повітряно-краплинним шляхом, рідше – аліментарним. Тобто зараження можливе при контакті з хворою людиною або при споживанні молочних продуктів від інфікованих тварин.

Підвищений ризик розвитку туберкульозного менінгіту мають:

• діти до 4 років;
• особи з імунодефіцитними станами;
• пацієнти, які довго приймають глюкокортикостероїди;
• хворі на цукровий діабет;
• люди з хронічним алкоголізмом;
• пацієнти з ВІЛ/СНІДом.

У хворих із ВІЛ-коінфекцією імовірність туберкульозу ЦНС зростає у 5-10 разів.

Туберкульозний менінгіт становить близько 1% від усіх позалегеневих форм туберкульозу.

У різних регіонах він може спричиняти від 6% до 50% усіх випадків бактеріального менінгіту.

Туберкульозний менінгіт – як розвивається хвороба

Mycobacterium tuberculosis проникає в організм повітряно-краплинним шляхом та інфікує альвеолярні макрофаги.

Первинне вогнище утворюється в легенях і поширюється на лімфатичні вузли, формуючи легеневий туберкульоз.

На цьому етапі значна бактеріємія сприяє дисемінації мікобактерій та розвитку позалегеневих форм, таких як туберкульоз органів сечостатевої системи.

При туберкульозному менінгіті мікобактерії обсіменяють мозкові оболонки, утворюючи субепендимальні скопичення – осередки Річа.

Вони можуть прориватися в субарахноїдальний простір і спричиняти потужну запальну реакцію, що веде до симптоматики менінгіту.

Можливим є розвиток ексудативного процесу, паралічів черепних нервів, васкуліту, порушення циркуляції спинномозкової рідини та формування гідроцефалії.

Туберкульозний васкуліт викликає звуження, спазм, тромбоз і оклюзію внутрішньомозкових судин.

Це призводить до множинних дрібних двосторонніх інфарктів, найчастіше в ділянках базальних гангліїв, таламуса, внутрішньої капсули, кори, мосту та мозочка.

Діагностика туберкульозного менінгіту

Захворювання зазвичай починається підгостро.

Продромальний період триває приблизно 2-3 тижні, інколи до 2 місяців.

Скарги у продромальний період включають:

• загальну слабкість;
• млявість;
• підвищену втомлюваність без видимої причини;
• зниження апетиту;
• можливе субфебрильне підвищення температури.
• Клінічні прояви туберкульозного менінгіту багато в чому нагадують інші хронічні менінгіти.
• Основні симптоми:
• лихоманка (субфебрильна або фебрильна);
• головний біль від початку захворювання;
• повторне блювання;
• поступове наростання менінгеального синдрому;
• вогнищева неврологічна симптоматика, зокрема параліч лицевого нерва; можливе ураження зорових, окорухових та слухових нервів.

Симптоми можуть тривати від кількох днів до шести місяців.

Фази перебігу туберкульозного менінгіту

Рання продромальна фаза – поступове підвищення температури до субфебрильної, загальне нездужання, головний біль, зміни поведінки та особистості.

Менінгетична фаза – з’являються виражені неврологічні прояви: інтенсивний тривалий головний біль, блювання, менінгізм, летаргія, сплутаність свідомості, ураження черепно-мозкових нервів.

Часто виникає бульбарний синдром, когнітивні порушення, виражені вегетативні зміни, зниження сухожильних рефлексів.

Паралітична фаза – сплутаність свідомості переходить у ступор, можливі судоми, коматозний стан та геміпарез.

Без лікування смерть найчастіше настає протягом 5-8 тижнів.

Атипові форми можуть проявлятися як швидкопрогресуючий менінгеальний синдром, що нагадує піогенний менінгіт, або як повільно наростаюча деменція з порушеннями особистості, соціальною ізоляцією, проблемами з пам’яттю.

Інколи спостерігається енцефалітичний варіант із судомами, ступором і комою без чітких ознак менінгіту.

Туберкульозний менінгіт: ускладнення

Захворювання може призводити до значних неврологічних наслідків, які інколи залишаються навіть після повного лікування.

Можливі ускладнення:

• гідроцефалія через порушення відтоку спинномозкової рідини;
• гіпонатріємія внаслідок синдрому неадекватної секреції АДГ;
• туберкульоми, що можуть формуватися незалежно від наявності менінгіту;
• васкуліт;
• інсульт;
• судомні напади;
• втрата зору через здавлення зорового перехрестя або покриття його туберкульозним ексудатом;
• поперечний мієліт із парапарезом чи квадріпарезом, сенсорними порушеннями та затримкою сечі.

Лікування туберкульозного менінгіту

Чим швидше розпочато терапію, тим кращий прогноз і нижчий ризик летальності.

Усі пацієнти з підозрою на туберкульозний менінгіт повинні бути госпіталізовані. Після стаціонарного етапу проводиться тривале амбулаторне лікування пероральними протитуберкульозними препаратами.

Основою лікування є етіотропна терапія протитуберкульозними засобами. Препарати першої лінії добре проникають у спинномозкову рідину.

Читайте також

Помер соліст гурту ADAM Михайло Клименко