Жити життя, не відкладаючи на завтра: інтерв’ю ведучого-ветерана Олександра Швачки
Десантник, військовий, рекордсмен, телеведучий — він будь-які життєві обставини перетворює на нові можливості.
Два роки тому Олександр Швачка став першим ведучим-ветераном на українському телебаченні, приєднавшись до програми ICTV2 Ранок у великому місті.
Днями Олександр відзначив 40-річчя та другу річницю роботи в ефірі, тож ми поговорили про те, як це — змінювати життя, не відкладаючи його на завтра.
Хто такий Олександр Швачка
Він не боїться круто міняти життя. У 2015 році Сашко залишив столицю, добровільно доєднавшись до 79 десантно-штурмової бригади.
22 лютого 2022-го Швачка став у стрій 95 окремої десантно-штурмової бригади. На Київщині отримав важке поранення, що призвело до ампутації ноги.
Фото: ICTV2
І тоді Олександр знову несподівано все змінив, зайнявшись адаптивним спортом. Тепер має престижні світові нагороди і рекорди. Став співзасновником Благодійного об’єднання Альянс ветеранів, багато допомагає ветеранам і військовим.
Факти ICTV поставили декілька особистих питань ведучому – про життя, любов, близьких і плани на майбутнє.
Про роботу на телебаченні
Коли за результатами кастингу я переміг, спочатку не повірив в це! Та в мене вийшло. Тепер, після 2 років етерів, мені не менш цікаво , бо весь час відкриваю для себе щось нове.
Фото: ICTV2
Вдячний своїм колегам: Юлі Зорій, Сергію Лиховиді, Гриші Герману, і крутій команді за кадром. У нас виходить справжній живий продукт.
А ще я дуже радий, що мій приклад демонструє іншим ветеранам, що все реально і своє життя завжди можна змінити на краще.
Про спорт
Саме після поранення я почав серйозно тренуватися і зайнявся адаптивним спортом. І всі мої спортивні перемоги і титули здобув після ампутації, що також стало моєю перемогою.
Фото: ICTV2
У складі збірної команди ветеранів України встановив світовий рекорд з адаптивного стронгмену на турнірі Arnold Classic Europe в Мадриді у 2023-му. Пробіг свої перші 10 км на протезі на 48-му Марафоні морської піхоти у Вашингтоні.
Нещодавно опанував катання на адаптивних лижах Three track skiing (катання на одній нижній кінцівці зі спеціальними милицями).
Фото: ICTV2
Ким мріяв стати у дитинстві
Ще з дитинства мене вражали люди у військовому однострої. Тоді десь глибоко в душі зародилася мрія — стати військовим і захищати свою країну та близьких.
Один раз одягнувши однострій, ти залишаєшся військовим на все життя. Так, частина мене й досі залишається військовим. А ще мені у дитинстві часто снилася війна. Та й зараз сниться.
Порада собі 20-річному
Якби я повернувся у свої двадцять, то дав би собі дві поради: спілкуватися виключно українською та жити життя, не відкладаючи його на завтра.
Фото: ICTV2
Що дратує в людях
Найбільше в людях мене дратує байдужість — до своєї країни та до навколишніх.
Про гроші
Гроші — це інструмент, що дає змогу забезпечувати свої потреби та наближати бажане до реальності.
Між заощадженням і витрачанням я обираю друге: краще витрачати з радістю і думати, де заробити, аніж як економити.
Фото: ICTV2
Про любов і сексуальність
Для мене любов — це про довіру, турботу, мудрість, внутрішню близькість і глибокий зв’язок між людьми, а також про повернення до цивільного життя.
Сексуальність — це поєднання внутрішньої впевненості, харизми та здатності викликати потяг або зацікавлення.
Про близьких і коханих
Мене часто просять пригадати, яка подія розділила моє життя на до та після. Є така подія – народження моїх донечок: Євочки у 2011 році та Сонечки у 2017-му.
А восени я зустрів кохану людину, яка дарує мені натхнення, підтримку та нові сили.
Фото: ICTV2
Уроки війни
Сьогодні, в умовах війни, головне правило— це безпека. Саме про це я завжди нагадую своїм маленьким зіронькам.
Про своє життя років за 10
Бачу щасливе майбутнє, у якому війна вже залишиться в минулому, країна відновиться та стрімко розвиватиметься. Але для цього всім потрібно докладати зусиль, працювати відповідально та робити свій внесок у спільну справу.
