Як вибори президента Польщі вплинуть на ставлення поляків до України та хто лідирує в рейтингах
У неділю, 18 травня, коли виборці прийдуть на виборчі дільниці для участі в першому турі президентських виборів Польщі, праворадикальний рух, який набирає сили, розколе праві політичні сили країни і призведе до ширшого перегляду її майбутнього.
Однак судячи з опитувань, не правий кандидат, а центрист переможе в першому турі 18 травня, а потім, імовірно, у другому турі за два тижні, що дасть величезний поштовх прем’єр-міністру Польщі Дональду Туску.
При цьому в центрі політичної боротьби за головну державну посаду в Польщі знову з’явилася Україна, риторика щодо якої зазнає змін, оскільки політики хочуть якомога більше розширити свою фан-базу.
Хто головні кандидати на президентських виборах у Польщі, які настрої в польському суспільстві та що обрання наступника Анджея Дуди означатиме для України – читайте на Фактах ICTV.
Вибори в Польщі: головні кандидати
На відміну від 2020 року, за посаду президента Польщі 2025-го змагатимуться не лише центристський кандидат від Громадянської коаліції та представник консервативної партії Право і справедливість (PiS).
Як і очікувалося, після відходу чинного президента Анджея Дуди, який належить до PiS, у перегонах за крісло глави держави візьмуть участь його наступник у партії Кароль Навроцький і мер Варшави Рафал Тшасковський на чолі центристської опозиції, що активізувалася.
Проєвропейськи налаштований Тшасковський набирає близько 31,5% голосів, випереджаючи Навроцького з 23,6%, свідчить опитування IBRiS, проведене для Польського радіо 24. За нинішнього стану справ вони, найімовірніше, зустрінуться в другому турі.
Однак 38-річний ультраправий кандидат Славомір Ментцен, який виступає за лібералізацію законів про зброю і “м’які тілесні покарання” для дітей, збирає великі натовпи і завойовує популярність серед молоді переважно завдяки своїй діяльності в інтернеті, пишуть польські медіа.
Як підсумок, справжнє змагання, можливо, триває не тільки за те, хто очолить Польщу, а й те, який політичний ландшафт вони успадкують.
Загалом у боротьбі за президентське крісло беруть участь 13 кандидатів:
- Рафал Тшасковський,
- Кароль Навроцький,
- Славомір Менцен,
- Магдалена Беят,
- Шимон Головня,
- Артур Бартошевич,
- Гжегож Браун,
- Марек Якуб’як,
- Мацей Мацяк,
- Йоанна Сенішин,
- Кшиштоф Становський,
- Марек Вох
- і Адріан Зандберг.
Ймовірно, наступний президент Польщі: Рафал Тшасковський
Для варшавських політичних оглядачів одним із головних питань є не те, хто переможе, а те, чи зможуть центристські політичні сили країни втримати радикальні праві фланги у вузді.
Рафал Тшасковський, провідний ліберальний претендент від центристської Громадянської коаліції прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, останніми тижнями змінив стиль висловлювань, щоб привабити більш консервативних виборців.
Наприклад, під час дебатів він прокоментував загрози, що виходять із Росії, і виклав своє бачення майбутнього України.
– З часу, коли я працював у ЄС, у Європарламенті, я чітко заявляв, що Росія є загрозою, а Україна має бути буферною зоною, – заявив Тшасковський.
Водночас він переконаний, що інтереси ЄС і США “є абсолютно однаковими” і полягають у тому, що Росія не повинна перемогти у війні проти України.
Фото: Getty Images
Попри одіозні заяви про Україну як буферну зону, центрист вважає, що мир в Україні має будуватися “на справедливих умовах”, що, зокрема, потрібно пояснити президенту Трампу.
Також під час передвиборчого мітингу в Плоцьку, місті в центральній частині Польщі, Тшасковський назвав себе єдиним “гідним” кандидатом серед компанії Навроцького та Ментцена.
Водночас сам прем’єр Туск залишається осторонь від кампанії Тшасковського. Західні медіа зазначають, що це продуманий крок глави уряду, спрямований на захист його власних рейтингів схвалення від потенційної зворотної реакції.
У минулому Тшасковський уже балотувався на президентських виборах 2020 року, коли конкурував у боротьбі за посаду з Анджеєм Дудою. Тоді центрист і мер Варшави пройшов до другого туру виборів, однак програв представнику партії PiS.
Однопартієць Дуди і консерватор: Кароль Навроцький
Незважаючи на впевнене друге місце, кандидат від партії PiS Кароль Навроцький останніми тижнями отримав низку проблем, які б’ють по його рейтингу.
В опитуваннях громадської думки Навроцький був дедалі ближчим до першого місця і спочатку навіть ніяково почувався в центрі уваги. Він поступово вдосконалювався як учасник кампанії, кульмінацією якої став короткий візит до Овального кабінету 2 травня для зустрічі з президентом Дональдом Трампом, який, як повідомляється, сказав йому: “Ви переможете!”.
Однак в останні тижні його передвиборчій кампанії було завдано шкоди через звинувачення у тому, що він придбав квартиру в обмін на догляд за пенсіонеркою, але потім не виконав умови угоди. Передання квартири на благодійність не зняло проблему.
Zło trzeba zwyciężać dobrem.
Dlatego wczoraj podjąłem decyzję wspólnie ze swoją żoną, z Martą, aby mieszkanie przekazać na cele charytatywne. pic.twitter.com/A2DNGmNiVj— Karol Nawrocki (@NawrockiKn) May 7, 2025
Під час заключних дебатів між 13 кандидатами на польському телебаченні в понеділок увечері Навроцький зазнав запеклих нападок з боку своїх суперників.
– Ваш обман просто неймовірний, – сказав Тшасковський.
А Шимон Головня, спікер парламенту і теж кандидат, сказав: “Скажу прямо: Кароль Навроцький – брехун”.
У відповідь на це Навроцький стверджує, що все ж допоміг людині, від якої отримав квартиру.
Незважаючи на свої проблеми, Навроцький знаходить спільну мову з націоналістично налаштованими, релігійними і більш консервативними виборцями, які є основними прихильниками PiS.
Вибори в Польщі: ультраправий Славомір Ментцен
Як кандидат від ультраправої партії Конфедерація (Konfederacja), Ментцен дотримується ультраконсервативних поглядів, виступаючи проти абортів, прав ЛГБТК+ і Європейського Союзу, а також веде відверто антиукраїнську кампанію.
У його посланні, що передається через спритні, зручні для мемів відеоролики в TikTok, які зібрали понад 1,5 млн підписників, лють проти істеблішменту поєднується з жорстким націоналізмом і ультралібертаріанською економікою.
❌ NIE dla przenoszenia kompetencji do Brukseli.
❌ NIE dla paktu migracyjnego.
❌ NIE dla zielonego ładu.
✅ TAK dla polskich interesów!
#Mentzen2025 ???????? pic.twitter.com/8jaQf5mfrt— Tomasz Grabarczyk (@grabarczyktomek) May 12, 2025
Як зазначає EURACTIV, ця формула знаходить відгук у розчарованих молодих виборців і додає волатильності у передвиборчі перегони.
Передвиборчий мітинг у центрі Варшави за тиждень до голосування, влаштований під пам’ятником Варшавському повстанню, віддзеркалив настрої частини населення: сирої, зухвалої та іконоборчої.
І хоч поточні опитування показують, що Ментцен навряд чи пройде до другого туру, проте, розколовши голоси консерваторів, він може вплинути на результат другого туру і, в перспективі, стати важливою фігурою під час вибору глави держави.
Вибори президента Польщі та поляризація поляків
Після перемоги партії центристського політика Дональда Туска, який очолив польський уряд, а особливо за останній рік, Польща загрузла в напруженому політичному протистоянні.
Президент Анджей Дуда неодноразово накладав вето на урядові законопроєкти і конфліктував із ліберальною коаліцією з приводу судових реформ.
Очікується, що перемога Тшасковського може полегшити уряду Туска виконання ключових передвиборчих обіцянок, включно з лібералізацією обмежувальних законів про аборти в Польщі та відновленням незалежності судової системи.
Водночас перемога Навроцького може завести країну в глухий кут. Деякі оглядачі навіть попереджають, що це може призвести до дострокових парламентських виборів.
Крім того, окремим питанням залишається можливість створення альянсу жорстких правих. Деякі опитування показують, що PiS і ультраправа Конфедерація могли б отримати парламентську більшість, якби об’єднали свої зусилля. Але поки що обидві партії наполягають на тому, що таке партнерство неможливе.
Український політолог Олег Саакян вказує, що сьогодні Польща переживає досить складний виборчий цикл, оскільки настрої в суспільстві є досить радикалізованими.
За його словами, сьогодні польський виборець сильно поляризований, як і все виборче поле в Польщі. Водночас ця тенденція присутня не тільки в сусідній для України країні, а й у багатьох інших європейських державах.
– Це зараз тренд, де ми бачимо яскраво виражений правопопулістський кластер, а також європоорієнтований, ліберальний. І між ними відбувається протистояння за принципом священної війни, де перемога досягається будь-якими методами.
Така радикалізована електоральна ситуація на сьогодні проявляється згідно з європейським трендом. Польща тут не одна така, – каже експерт.
Політолог Саакян вважає, що сьогодні, ймовірно, найгіршим для України сценарієм розвитку подій є той, за якого ультраправий Ментцен і консервативний політик Навроцький об’єднають зусилля, щоб спробувати вирвати перемогу в другому турі президентських виборів.
На це, зокрема, вказує й те, що в боротьбі за посаду президента навіть ліберальний центрист Тшасковський починає висловлюватися подібно до правих популістів, коли йдеться про Україну.
– Риторика Тшасковського змінилася в бік, яка ближче до Навроцького та інших кандидатів. Чому? Тому що він намагається загравати з антиукраїнськими настроями і так не допустити перетікання електорату до його ключового опонента Навроцького з PiS, – зазначає Саакян.
Водночас політолог вважає, що поки зарано говорити про можливий сценарій, за якого об’єднання правих політичних сил може призвести до розпаду правлячої коаліції та дострокових виборів до парламенту Польщі.
– Звичайно, такі ризики зростають. Але роль президента в Польщі все ж таки слабша, ніж, наприклад, в Україні. І все ж таки це парламентсько-президентська республіка. Тому я не думаю, що ми можемо побачити зараз урядову кризу, політичну кризу з наслідками, наприклад, дострокових виборів (до парламенту, – Ред.). Але, звісно, більш напружені відносини присутні через цю тему, – стверджує експерт.
Тема України знову в центрі виборів у Польщі
Як і під час парламентських виборів у Польщі 2023 року, Україна знову стала темою розбрату в польському суспільстві, а отже, і серед польських політиків, які претендують на крісло президента країни.
Політолог Олег Саакян вказує, що сьогодні на українській темі різні політики намагаються набрати собі додаткові бали під час роботи з електоратом.
– Ми бачимо, що на виборах фактично намагаються реваншувати PiS, а антиукраїнська риторика посилюється одразу в кількох кандидатів. Власне, на жаль, але Україна вкотре стає заручником польських виборів, – стверджує він.
За його словами, наразі змагання триває між, зокрема, Навроцьким і Ментценом. І з огляду на боротьбу за ультраправий електорат, Навроцький став ще більш негативно ставитися до України.
– Це відбувається під час самої виборчої кампанії і, звісно, матиме свої негативні наслідки. Кандидати грають на підвищенні антиукраїнських настроїв, паразитуючи на них. Після обрання, зрозуміло, що позиція буде дещо іншою. І, як завжди, рівень антиукраїнської істерії зменшиться. Але негативні наслідки, звісно, і певний тренд залишаться. Тому від самого факту виборів ми точно програємо, – пояснює він.
При цьому наразі в Польщі не проглядається варіант приходу до влади без приплітання антиукраїнської історії.
Якщо політики з подібною риторикою отримають владу, наслідками можуть бути нові проблеми для України, наприклад: перекриття логістичних маршрутів через Польщу для західної військової допомоги, застій на євроінтеграційному шляху України з боку Варшави або ж виставляння додаткових вимог з боку Польщі на шляху України до ЄС.
– Також, звісно, може впливати на зниження локального рівня рішучості європейської підтримки України. Польща не є постійним членом клубу друзів України, а випадання її з цього клубу може посилити табір умовного Орбана чи Фіцо. І нам ще не відомо, чим завершаться вибори в Румунії, – каже політолог.
Якщо ж Україна отримає ще одного антиукраїнського лідера в сусідній країні, окрім Росії та Білорусі, які воюють з українцями, на кордонах можуть з’явитися недоброзичливі Румунія, Угорщина, Словаччина і, як підсумок, Польща.
