Протести, загроза євроінтеграції та мовчання Трампа: як реагують ЗМІ на закон 12414

ЗМІ пишуть про масові протести в українських містах і гостру критику з боку більшості західних партнерів. Лідери ЄС розцінюють ухвалення закону 12414 як загрозу верховенству права та євроінтеграційному шляху України.

Реакції з боку президента США Дональда Трампа поки що не пролунало.

Президент Володимир Зеленський заявив, що закон необхідний для усунення “російського впливу”.

Опоненти, однак, вважають, що він може посилити контроль Офісу президента над антикорупційними розслідуваннями.

Sky News. Демонстрації в Україні через суперечливий законопроєкт, що загрожує антикорупційним органам.

Тисячі українців вийшли на демонстрації проти ухвалення суперечливого законопроєкту, що загрожує антикорупційній інфраструктурі країни.

Парламент України ухвалив закон, що обмежує автономію двох ключових антикорупційних органів. Як повідомляється на сайті ВР, Володимир Зеленський підписав його пізно ввечері у вівторок.

Українці вийшли на вулиці Києва та Львова на знак протесту проти законопроєкту. Це – перша велика демонстрація проти уряду за понад три роки повномасштабної війни.

Багато хто тримав плакати з написами: Захистимо антикорупційну систему, захистимо майбутнє України або Ми проти.

– Корупція – це проблема в будь-якій країні, і з нею завжди потрібно боротися, – сказав Ігор Лаченков, блогер і активіст, який звернувся до своїх понад 1,5 млн підписників у соціальних мережах із закликом приєднатися до протесту.

– Україна має набагато менше ресурсів у цій війні, ніж Росія. Якщо ми зловживатимемо ними або, що ще гірше, дозволимо їм опинитися в кишенях злодіїв, наші шанси на перемогу зменшуються. Усі наші ресурси мають іти на боротьбу, – наголосив він.

Критики заявили, що нове законодавство може значно послабити незалежність НАБУ і САП та надати оточенню Зеленського більше впливу на антикорупційні розслідування.

Деякі протестувальники зазначили, що ухвалення законопроєкту стало більшим моральним ударом, ніж регулярні російські безпілотні та ракетні атаки. Інші звинуватили керівництво України в тому, що воно надає перевагу лояльності та особистим зв’язкам, а не боротьбі з корупцією.

Згідно з поправками, генеральний прокурор, якого призначив Зеленський, отримає суворий контроль над розслідуваннями та справами, що їх ведуть Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП).

Зміни також дадуть змогу генпрокурору передавати справи відомствам і перепризначати прокурорів.

Це призведе до того, що керівник САП “стане номінальною фігурою, а НАБУ втратить свою незалежність і перетвориться на підрозділ Генеральної прокуратури”.

Ухвалення законопроєкту також може вплинути на заявку України на вступ до Європейського Союзу, оскільки боротьба з укоріненою корупцією має вирішальне значення як для амбіцій ЄС, так і для збереження доступу зруйнованої війною країни до мільярдів фунтів стерлінгів західної допомоги.

Комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос висловила занепокоєння голосуванням у парламенті, назвавши його “серйозним кроком назад”.

– Незалежні органи, такі як НАБУ і САП, мають важливе значення для шляху України до ЄС, – додала вона.

Зеленський, чия партія має більшість у парламенті, заявив у нічному зверненні у вівторок, що антикорупційні органи продовжать функціонувати, “але без будь-якого російського впливу”.

– Це все має бути очищено. Має бути більше справедливості. Звичайно, НАБУ і САП продовжать свою роботу, – сказав він. – Також важливо, щоб Генеральний прокурор був відданий забезпеченню реальної відповідальності для тих, хто порушує закон. Це те, чого справді потребує Україна.

The Guardian: Тиск на Зеленського посилюється через зміни в антикорупційних органах, протести тривають.

Європейські лідери в середу посилили тиск на Володимира Зеленського з вимогою скасувати суперечливе рішення щодо обмеження повноважень двох антикорупційних органів, у той час як демонстранти вдруге вийшли на вулиці Києва.

Європейські партнери України, зокрема Німеччина, Франція та Швеція, висловили занепокоєння з приводу нового законодавства, яке український президент підписав у вівторок увечері.

Вони попередили, що ці зміни можуть зашкодити спробам Києва приєднатися до ЄС і ускладнити боротьбу з корупцією.

Законопроєкт, який поспіхом ухвалила Верховна Рада у вівторок, фактично підпорядковує антикорупційні органи уряду. Йдеться про Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП).

Зеленський захищає ці зміни, стверджуючи, що вони потрібні для очищення української “антикорупційної інфраструктури” від російських зв’язків. Вони надають значні повноваження Офісу генпрокурора, який тепер може закривати справи проти високопосадовців.

У середу Зеленський провів нараду з керівниками правоохоронних і антикорупційних органів в Офісі президента в Києві. За його словами, учасники зустрічі домовилися працювати конструктивно та вже наступного тижня представити спільний план дій для зміцнення України.

Зеленський прямо не відповів на критику з боку активістів громадянського суспільства, які звинувачують його у спробі узурпації влади та небажанні чути суспільство. Ветерани, мер Києва Віталій Кличко та інші відомі постаті закликали президента скасувати цей закон.

Урсула фон дер Ляєн, голова Європейської комісії, також висловила невдоволення через законодавчі зміни. Її речник повідомив, що вона особисто звернулася до Зеленського за роз’ясненнями та передала йому своє глибоке занепокоєння.

– Повага до верховенства права та боротьба з корупцією є основоположними цінностями Європейського Союзу. Як країна-кандидат Україна повинна повністю дотримуватися цих стандартів. Жодних компромісів бути не може, – додала вона.

Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс у зверненні до Києва зазначив, що довіру у воєнний час “дуже легко втратити через одну серйозну помилку з боку керівництва… Прозорість та відкритий європейський діалог – єдиний шлях до її відновлення”.

Міністр Франції з питань Європи Бенжамен Адад сказав, що Україна ще має час переглянути своє рішення.

– Ще не пізно від нього відмовитися, – заявив він в ефірі France Inter. – Ми будемо надзвичайно пильні у цьому питанні.

Bloomberg: Зеленський ставить під загрозу заявку України на членство в ЄС через втручання у роботу антикорупційного бюро.

Раптова спроба президента Володимира Зеленського послабити антикорупційні органи в Києві застала союзників України зненацька й може завдати тривалої шкоди її прагненню вступити до ЄС.

Схвалення українським лідером законодавства, яке парламент проштовхнув у вівторок попри гучні протести, вивело на вулиці тисячі протестувальників – уперше з моменту повномасштабного вторгнення Росії.

Зеленський захистив це рішення, але згодом пообіцяв внести новий законопроєкт, щоб зняти занепокоєння щодо ослаблення антикорупційних інституцій.

Однак лідери ЄС розцінили цей крок як серйозний відкат у понад десятирічних зусиллях із впровадження верховенства права, що стало серйозною перешкодою на шляху України до інтеграції із Заходом.

Новий закон може загальмувати тривалі переговори про вступ до ЄС і поставити під загрозу майбутнє фінансування участі України у війні, кажуть посадовці, обізнані з обговореннями в європейських столицях.

Один із них назвав це найбільшим прорахунком Зеленського з моменту приходу до влади у 2019 році. Усі джерела говорили на умовах анонімності, оскільки обговорення відбуваються за зачиненими дверима.

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн провела розмову із Зеленським, висловивши йому “серйозне занепокоєння” та вимагала пояснень, повідомив у середу представник виконавчого органу ЄС.

– Повага до верховенства права та боротьба з корупцією – це ключові принципи Європейського Союзу, – сказала речниця фон дер Ляєн. – Як країна-кандидат, Україна має повністю дотримуватися цих стандартів. Жодних компромісів бути не може.

Ці події стали неочікуваним ударом, адже Захід і далі підтримує країну, на яку напала Росія у 2022 році, і яка досі бореться за досягнення своїх воєнних цілей. Вони посилюють критику щодо концентрації влади в руках Зеленського та зрушень до все більш авторитарних методів.

Новий закон, який передає підконтрольність двох головних антикорупційних органів генпрокурору Зеленського, ухвалювали в умовах вигуків “ганьба” з боку опозиції. За нього проголосували 263 депутати в 450-місному парламенті, де більшість має партія Слуга народу.

Директор НАБУ Семен Кривонос жорстко розкритикував законопроєкт, заявивши, що роботу його відомства знищено, та закликав Зеленського накласти на нього вето.

Проте президент цього не зробив.

Коли протестувальники зібралися в таких містах, як Київ, Львів і Одеса, з плакатами та українськими прапорами, Офіс президента підтвердив, що закон було підписано.

Те, що Захід сприймав Зеленського як бастіон проти російської тиранії, не завадило йому виправдати ухвалене рішення необхідністю позбутися впливу Кремля на процеси. Водночас він пообіцяв нове законодавство, яке зніме претензії до закону.

– Усі чули, що сьогодні кажуть люди – в соцмережах, одне одному, на вулицях, – заявив президент у відеозверненні. – Це не марно.

Генеральний прокурор Руслан Кравченко, який провів дві пресконференції за два дні, запевнив, що не піде на компроміс щодо незалежності НАБУ.

Зеленський не отримав жодного осуду з боку президента США Дональда Трампа, чию адміністрацію він намагається переконати в необхідності забезпечення нових поставок озброєння.

Але якщо байдужість адміністрації Трампа до верховенства права, як вважають деякі чиновники, створила можливість для Зеленського послабити антикорупційні інституції, то для ЄС це питання стоїть у центрі переговорів про членство і фінансову підтримку.

– Обмеження незалежності українських антикорупційних органів ускладнює шлях України до ЄС, – написав у соцмережах міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль.

Чеський міністр закордонних справ Ян Ліпавський, один із найвідданіших союзників Києва, додав, що підтримка ЄС не є безумовною.

АР: Українці протестують проти закону, спрямованого на антикорупційні органи.

Українці виходять на вулиці, протестуючи проти нового закону, який, на їхню думку, може підірвати роботу двох ключових антикорупційних органів, послабивши незалежність структур, що мають стримувати владу.

Невдоволення цим законом призвело до першої масштабної акції протесту проти уряду за понад три роки війни – і стало найсерйознішою тріщиною в національній єдності, яка допомагала Україні чинити опір російському вторгненню.

Президент Володимир Зеленський захистив закон як необхідний крок для усунення “російського впливу” в боротьбі з корупцією, хоча жодних прикладів такого втручання не навів.

Закон передбачає новий нагляд за антикорупційними органами

У вівторок Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який підпорядковує Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) генеральному прокурору – посадовцю, призначеному президентом. Зеленський підписав документ, попри тисячі протестувальників, які вимагали скасувати його.

Критики стверджують, що цей закон може дати оточенню Зеленського більший вплив на розслідування. Його ухвалили після того, як президент провів кадрові перестановки у своєму воєнному Кабінеті міністрів – крок, який також широко розцінюється як спосіб зміцнити владу у вузькому колі довірених осіб.

Ще до підписання законопроєкту обидва органи попереджали, що в разі набуття ним чинності “керівник САП стане номінальною фігурою, а НАБУ втратить незалежність і перетвориться на підрозділ Офісу генпрокурора”.

НАБУ займається розслідуванням корупційних справ, у яких фігурують топпосадовці, а САП здійснює нагляд за цими розслідуваннями та підтримує обвинувачення в суді.

Закон викликав хвилю критики на адресу уряду.

В Україні існує потужна традиція продемократичних протестів – вуличні демонстрації двічі призводили до політичних переворотів.

Саме після Революції Гідності 2014 року, яка повалила проросійського президента Віктора Януковича, звинуваченого у масштабній корупції та розкраданні сотень мільйонів доларів, було створено НАБУ і САП.

Розмах корупції Януковича вразив звичайних українців, коли після його втечі вони побачили територію розкішної резиденції з колекцією дорогих авто і навіть приватним зоопарком.

Однак після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році мітинги здебільшого були присвячені поверненню полонених або зниклих безвісти.

Проте демонстрації у вівторок спрямували громадське обурення безпосередньо на владу. Дехто назвав новий закон більшим ударом по моральному духу, ніж регулярні атаки російських дронів і ракет.

Серед втомлених від війни українців переважав настрій злості й розчарування. Деякі протестувальники звинувачували керівництво України в тому, що воно ставить особисту лояльність та зв’язки вище за боротьбу з корупцією.

Fox News: В Україні – масштабні протести через законопроєкт, що послаблює антикорупційні органи.

Українці виходять на вулиці після ухвалення суперечливого законопроєкту, що загрожує автономії двох антикорупційних органів.

Законодавча ініціатива розширює повноваження генерального прокурора щодо Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Президент Володимир Зеленський нині стикається з наймасовішими протестами від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Демонстранти зібралися біля будівлі Офісу президента в Києві, також відбулися акції в менших містах по всій країні.

Голосування відбулося наступного дня після того, як двох працівників НАБУ було затримано за підозрою у зв’язках з Росією, повідомляє Reuters.

Згідно з інформацією видання, українська Служба безпеки, яка провела затримання, також здійснювала перевірку їхнього бекграунду.

– Я зібрав усіх керівників правоохоронних і антикорупційних органів України разом із генеральним прокурором. Це була необхідна зустріч – відверта та конструктивна розмова, яка справді допомагає, – написав Зеленський на платформі X.

– У нас спільний ворог – російські окупанти. А для захисту української держави потрібна достатньо сильна правоохоронна та антикорупційна система – така, що забезпечує реальне відчуття справедливості.

– Фактично, якщо закон набуде чинності, керівник САП стане номінальною фігурою, а НАБУ втратить незалежність і перетвориться на підрозділ Офісу генпрокурора, – йдеться у спільній заяві відомств у Telegram, яку цитує Associated Press.

Єврокомісар з питань розширення Марта Кос висловила занепокоєння з приводу голосування, заявивши, що “демонтаж ключових механізмів захисту незалежності НАБУ є серйозним кроком назад”.

У ще одному дописі на X після зустрічі з директором НАБУ Семеном Кривоносом, прокурором САП Олександром Клименком, генеральним прокурором Русланом Кравченком і главою СБУ Василем Малюком Зеленський наголосив, що “антикорупційну інфраструктуру потрібно очистити від російського впливу”.

Останні дії української влади можуть поставити під загрозу її прагнення приєднатися до Європейського Союзу, оскільки боротьба з внутрішньою корупцією є однією з ключових вимог.

Крім того, це може ускладнити тепліші відносини між Зеленським і президентом США Дональдом Трампом, який раніше звинувачував українського лідера в тому, що він – “диктатор без виборів”.

За інформацією Axios, як США, так і ЄС підтримували українських активістів, які вимагали створення та зміцнення незалежних інституцій для боротьби з корупцією. Однак цей тиск значно зменшився після вторгнення Росії в Україну.

CNN: Українці протестують проти нового законопроєкту, який обмежує автономію антикорупційних органів.

Президент Володимир Зеленський у вівторок підписав закон, який зменшує автономію двох антикорупційних органів, повідомляється на сайті Верховної Ради.

У відповідь українці вийшли на протести у Львові та Києві, висловлюючи занепокоєння, що цей закон може сприяти зростанню корупції та поставити під загрозу європейську інтеграцію України.