Це не наша війна: союзники США не хочуть ескалації через Ормузьку протоку
У Брюсселі міністри закордонних справ Євросоюзу наголосили, що не хочуть ескалації війни, обережно ставлячись навіть до перенаправлення вже наявної військово-морської місії в Червоному морі до Ормузької протоки.
Про це пише Bloomberg.
Союзники Трампа не хочуть ескалації війни в Ірані
Посадовці у Японії заявили, що не планують відправляти кораблі для супроводу танкерів в Ормузькій протоці.
Велика Британія не готова взяти зобов’язання щодо повноцінної військово-морської місії, хоча прем’єр-міністр Кір Стармер заявив, що вивчатиме варіанти разом із союзниками.
– Ми не будемо втягнутими в більш масштабну війну. Зрештою ми повинні відкрити Ормузьку протоку. Це не просте завдання, – сказав прем’єр-міністр Кір Стармер у понеділок, 16 березня.
Міністр закордонних справ Люксембургу Ксав’є Беттель висловився ще більш прямо:
– Шантаж – це не те, чого я хочу.
Ці відповіді фактично стали відмовою Трампу, який наполягав, щоб його союзники по НАТО та в Азії допомогли відновити транспортування нафти й газу через Ормузьку протоку, перекриту Іраном після ударів США та Ізраїлю.
Приблизно п’ята частина світової нафти проходить через цей вузький прохід.
Блокада спричинила стрімке зростання цін на енергоносії, що призвело до занепокоєння урядів інфляцією, уповільненням економіки та навіть перебоями у постачанні продовольства.
Сьогодні посадовці також обережно ставилися до підтримки операцій Трампа, які спонукали Тегеран запускати ракети та дрони по всьому регіону.
– Ми не повинні робити нічого, що додасть ще більшої напруги чи ескалації. Нам потрібно, щоб припинилися бомбардування та ракетні удари по всіх країнах Близького Сходу, і щоб ми повернулися за стіл переговорів, – сказав у Брюсселі міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес.
Трамп прямо звернувся до своїх союзників по НАТО в інтерв’ю Financial Times та попередив, що на Альянс чекає “дуже погане майбутнє”, якщо його члени не допоможуть США в Ірані.
Нові нападки президента на НАТО отримали стриману реакцію з боку європейських посадовців.
– Я не бачу, щоб НАТО ухвалювало будь-які рішення в цьому напрямку або могло нести відповідальність за Ормузьку протоку, – сказав міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль перед зустріччю міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі.
Як повідомляє NOS, прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен заявив, що країна не планує брати участь у можливій місії із забезпечення безпеки Ормузької протоки.
– Наразі Нідерланди не відіграватимуть жодної ролі в забезпеченні безпеки Ормузької протоки, – заявив він.
За словами прем’єр-міністра, через значну кількість атак у районі протоки розгортання місії найближчим часом виглядає малоймовірним.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що його країна не відправлятиме своїх військових кораблів до Ормузької протоки, попри заклик президента США Дональда Трампа, пише Welt.
– Це не наша війна, ми її не починали. Ми прагнемо дипломатичних рішень і швидкого завершення конфлікту, але відправлення додаткових військових кораблів у цей регіон, без сумніву, цьому не сприятиме, – заявив Пісторіус.
За його словами, відповідальністю держав НАТО в першу чергу є захист території Альянсу, а все інше – “це речі, які можуть мати значення в окремих випадках, або не мати”.
Можлива дискусія у межах НАТО
Дехто все ж був готовий принаймні вислухати Трампа, якщо він представить НАТО конкретний план.
– Ми маємо це вивчити й розглянути. Я б очікував ґрунтовної дискусії в межах НАТО, – сказав міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс в інтерв’ю Bloomberg TV.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський погодився:
– Якщо буде запит у НАТО щодо обговорення цього питання, ми, звісно, розглянемо його з поваги та солідарності з нашими союзниками.
Велика Британія також вивчає, чи могла б вона допомогти, розгорнувши автономні дрони для пошуку мін разом з іншими союзниками США, за словами джерел Bloomberg.
При цьому Британія не планує приєднуватися до повноцінної військово-морської місії із забезпечення безпеки в Ормузькій протоці, поки триває війна.
– Ми працюємо з усіма нашими союзниками, включно з нашими європейськими партнерами, щоб сформувати життєздатний колективний план, який зможе якнайшвидше відновити свободу судноплавства в регіоні, – сказав Стармер.
Однак він попередив, що розгортання військово-морських сил є “непростим” і не таким однозначним завданням.
Представник НАТО повідомив Bloomberg, що союзники вже запропонували посилити безпеку в Середземному морі.
Окремі союзники ведуть переговори зі США та іншими сторонами про те, що ще вони могли б зробити, зокрема щодо Ормузької протоки.
Головна дипломатка ЄС Кая Каллас була однією з небагатьох, хто виступав за те, щоб блок перенаправив регіональні ресурси до Ормузької протоки.
Зокрема, вона закликала держави-члени розглянути можливість розширення військово-морської місії Aspides, яку спочатку запустили у 2024 році після того, як хусити атакували торговельні судна в сусідньому Червоному морі.
– Якщо ми хочемо мати безпеку в цьому регіоні, найпростішим було б уже використати ту операцію, яку ми маємо в регіоні, і, можливо, трохи її змінити, – сказала Каллас.
Хоча кораблям Aspides наразі дозволено проходити через Ормузьку протоку, їхній мандат не дозволяє їм робити щось більше. Країни ЄС мали б одностайно погодитися на зміну цих директив, що може бути складно.
Німеччина вже висловила свою незгоду. В інтерв’ю ARD Вадефуль сказав, що дуже сумнівається в тому, що розширення місії Aspides в Ормузькій протоці посилить безпеку, і що Німеччина не братиме участі в цьому конфлікті.
Італія також не підтримує перепрофілювання місії Aspides для охорони Ормузької протоки. Країна має один корабель, задіяний у цій місії.
– Місію в Червоному морі потрібно посилювати саме в Червоному морі, але змінювати її складно, – сказав у понеділок міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні.
Навіть якщо країни ЄС не перенаправлять місію Aspides, вони можуть бути готові направити більше ресурсів у регіон, сказав дипломат ЄС.
Франція вже відправила два додаткові судна для посилення Aspides.
Країни також вивчають можливість потенційної операції Коаліції охочих для регіону, сказала Каллас.
– Нам також потрібно зрозуміти, який буде найшвидший спосіб забезпечити це відкриття Ормузької протоки, – додала вона.
