Реклама, маніпуляції, популізм: як змінювалися рейтинги кандидатів в президенти
Вибори президента України 2019 відбудуться цього тижня. Кандидати в президенти з останніх сил намагаються перетягти на свій бік електорат, який ще не визначився, а соціологічні служби продовжують оприлюднювати нові рейтинги.
Цифри соціологічних опитувань дають певне уявлення про те, яка ситуація в суспільстві, на що робить запит електорат і політикові з якими поглядами надає перевагу. Тим паче, соціологія має досить гарний рівень довіри в суспільстві.
Населення має досить високий рівень довіри до соціології. Весь час він був приблизно 50%. Цього року знизився до 43%. Соціологи поступаються тільки церкві, волонтерам і армії, – говорить генеральний директор КМІСу Володимир Паніотто.
Але не варто забувати ще й про таку важливу річ, як інтерпретація результатів опитувань. Трактувати їх як прогноз точно не варто. Адже в середньому соціологічні служби опитують близько 2 тис. людей. Вони абсолютно різного віку, дають відповідь на питання, керуючись власними упередженнями і уявленнями та навіть конкретними життєвими обставинами.
При інтерпретації результатів досліджень варто звертати увагу на такий показник, як статистична похибка вибірки, про який соціологи завжди пишуть. Це та точність, якою вимірюються соціологічні опитування. Тому що коли різниця в рейтингу між кандидатами 1-2%, а пишуть хто займає перше місце або друге – це неправильно. В таких випадках слід казати, що, до прикладу, друге місце ділять конкретні кандидати,- говорить соціолог Ірина Бекешкіна.
Та як би там не було, а ці цифри поки чи не єдиний спосіб оцінити, за допомогою чого кандидати в президенти впливають на електорат.
Травень – серпень 2018 року
Юлія Тимошенко почала неофіційну президентську кампанію ще у червні 2018 року. За даними опитування Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва, яке було проведене у травні 2018 року, її підтримувало 13,3% населення. Згодом, Юлія Тимошенко провела свій перший форум Новий курс України.
На ньому вона пропонувала створити парламентську форму правління канцлерського типу, прийняти нову конституцію та створити Національну асамблею самоврядності, до якої би входили голови громадських організацій та духовні і моральні лідери.
Представлений план дій настільки сподобався суспільству, що дані опитування за серпень 2018, проведеного Демініціативами та Центром Разумкова, показали вже 17,8% підтримки.
Чинний президент Петро Порошенко починав минулий рік не з дуже гарної позиції у рейтингах. Спільне опитування Центру Разумкова та Фонду Демократичні ініціативи за 19-25 травня 2018 року показувало четверте місце гаранта з рейтингом у 7,6%. Але ситуація поліпшилась після оголошеного слогану Петра Олексійовича Армія! Мова! Віра! В очах багатьох українців він тепер поставав як борець проти русского міра.
У арсеналі його досягнень вже був безвізовий режим та чіткий курс на ЄС. Але, аби вже бути борцем геть за все українське у квітні 2018 року Петро Олексійович висловлює чіткий намір створити в Україні єдину помісну автокефальну церкву. Дані соціологічного опитування Центру Разумкова вказують, що українці це рішення схвалили. У квітні 2018, коли президент тільки запускав процес отримання томосу і починав про це говорити, його підтримували 31,3%, а в серпні ця цифра зросла до 35,4%.
Відповіді від електорату довго чекати не довелось. Згідно з даними опитування Центру Разумкова та Демініціатив за 16-22 серпня 2018 року, Петро Порошенко займає третє місце в рейтингу з результатом 7,9% підтримки виборців.
Поява Володимира Зеленського у рейтингах навесні 2018 сприймалася як феномен. Він займав досить непогане шосте місце. Соціологи подібну ситуацію пояснювали як запит суспільства на нові обличчя та кризу українського політикуму. Шоумен і комік не поспішав повідомляти про свої плани щодо майбутніх виборів. Він то взагалі не реагував, то час від часу публікував відео, де інтригував всіх дедалі більше.
Відповідно до рейтингів Центру Разумкова за початок вересня 2018 року, Зеленський з шостого місця раптово переходить на третє. На такий ріст вплинуло кілька факторів. Одним із них є те, що для багатьох він асоціюється з образом чесного і порядного очільника держави Василем Голобородьком, чию роль артист грає у фільмі Слуга народу. Крім того, на показники Зеленського впливає якісна робота в мережі та серйозна медіапідтримка.
– Секрет лідерства Володимира Зеленського в опитуваннях пов’язаний з баченням у ньому виборцями інструменту покарання старих політиків. З одного боку, він віртуальний образ протестного кандидата – чорний ящик, який кожен може наділити бажаними ним властивостями, навіть взаємовиключними. З іншого – впізнаваний комік, що багато років проводив вечір вихідних у більшості домівок українців, – говорить політолог Олег Саакян.
Анатолія Гриценка суспільство частково сприймає як нове обличчя з невеликим політичним бекграундом, хоча цьогоріч він вже втретє балотується на пост президента. За даними опитування, яке було проведене Фондом Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва та Центром Разумкова, наприкінці травня його підтримували 9,4% громадян і він займав друге місце в рейтингу.
Через невисокі цифри на двох попередніх виборах про Анатолія Гриценка мало хто знав, як про політика. Такий рівень впізнаваності був на користь кандидату. Як тільки інші кандидати на пост глави держави активно почали працювати над своєю рекламою, рейтинг Анатолія Гриценка значно впав.
Юрій Бойко виступає кандидатом у президенти від партії Опозиційна платформа За життя. Наприкінці травня у рейтингах він займав третє місце і мав 8,4% підтримки від електорату. Бойко позиціонує себе як справжній господарник, який прийде і відновить промисловість, врегулює тарифи та встановить мир. Основним електоратом цього кандидата залишається схід та південь України.
Наприкінці серпня 2018 року Юрій Бойко займав п’яте місце, поступаючись Вадиму Рабіновичу. За даними опитування, його рівень підтримки становив 6,4%. Однак, згодом, ситуація змінилась.
Жовтень-листопад 2018 року
Рейтинг Юлії Тимошенко у жовтні-листопаді 2018 року зріс до 21%. Про це свідчать цифри опитування, проведеного спільно соціологічною групою Рейтинг, КМІСом та Центром Разумкова у жовтні-листопаді 2018 року. Причин на це було досить багато.
По-перше, вона активно продовжувала розповідати про свій Новий курс. Наступними були програми Новий економічний курс (вересень 2018) і Нова стратегія миру (жовтень 2018). У них Юлія Володимирівна говорила про дешеві кредити, скасування ПДВ і низькі тарифи, що так характерно для її передвиборчої риторики минулих років.
До лексики ще правда додались слова блокчейн та ІТ-принтери, щоб отримати довіру серед молоді і середнього класу. Успішності всім цим ідеям додавала активна зовнішня реклама та реклама в соцмережах.
Щодо стратегії миру, то тут чи не основним постулатом для Юлії Володимирівни була і є формула Будапешт+. Тобто кандидатка в президенти пропонує сісти за стіл переговорів з підписантами Будапештського меморандуму – США, Росією, Великою Британією, Францією, Китаєм та Німеччиною. Хоча чимало експертів вже говорили про те, що він має суто декларативний характер.
По-друге, успіх серед електорату Юлія Тимошенко закріпила ще й виступом на форумі Ялтинської Європейської стратегії (YES), де продовжувала просувати свої бачення.
Листопад 2018 був напруженим для президента Петра Порошенка. Через російську агресію в Керченській протоці 25 листопада, Петро Порошенко вносить до Верховної Ради законопроект про введення в Україні воєнного стану. За відповідне рішення голосують, і він діє до 26 грудня. Такі дії схвалюють не всі і це, хай не значним чином, але все ж відобразиться на грудневому рейтингу.
А тим часом для підняття рейтингу Володимира Зеленського гарно спрацювала реклама з лозунгом Президент – слуга народу, яка з’явилась на початку листопада 2018 року. Це підтверджує опитування соціологічної групи Рейтинг, в якому артист посідає друге місце. Щоправда, це ще й частково було зумовлене прийняттям непопулярного рішення Петра Порошенка про введення воєнного стану в Україні.
Реанімувати свій рейтинг восени намагався і Анатолій Гриценко. Аби втриматись у п’ятірці лідерів, він частково намагався привернути увагу суспільства під час виступу на форумі Ялтинської Європейської стратегії (YES), який проходив у вересні 2018 року.
Речі, про які Анатолій Гриценко говорив, швидше за все, сподобались виборцю. Він від самого початку неофіційної кампанії запам’ятався багатьом як чесний кандидат. Мовляв, колишній військовий, який зможе навести лад у країні. Публічний виступ на подібному заході тільки закріпив цей образ. Про це свідчить його рейтинг у жовтні, де Анатолій Гриценко займає четверту позицію з 10% підтримки.
У жовтні-листопаді помітно зріс рейтинг Юрія Бойка. Це можна пояснити його об’єднанням з Вадимом Рабіновичем в Опозиційну платформу За життя. Це дало можливість Бойку забрати частину голосів прихильників Рабіновича. Так, за даними опитування, яке було проведене з 19 жовтня по 2 листопада соціологічною групою Рейтинг, Центром Разумкова та КМІСом, підтримка цього кандидата зросла до 9%.
Грудень-березень 2018-2019
Оскільки ближче до кінця року про свої президентські амбіції почали говорити все більше політиків, які ледь не марафон обіцянок влаштували по зниженню тарифів і знищенні корупції, то Юлія Володимирівна кілька відсотків таки втратила. За даними опитування Демініцатив імені Ілька Кучеріва за 19-25 грудня, її рейтинг становив 16,1%.
Та все змінилося у березні 2019 року. За результатами нових березневих соціологічних досліджень, тепер вона займає друге місце з 18,3% підтримки. Це можна пояснити тим, що Володимира Зеленського, який наразі посідає перше місце, більшість сприймає як нове обличчя в українській політиці. Тоді як Юлія Тимошенко для українців хоч опозиційний, але політик з великим досвідом.
Крім того, високий рівень підтримки Зеленського можна пояснити і кризою українського політикуму. Директор Фонду Демініціативи, соціолог Ірина Бекешкіна говорить:
Це голосування проти всіх фактично. Це вияв ставлення до українських політиків і політиків взагалі. Мовляв, проголосую хоч за Зеленського, тільки не за вас.
У грудні 2018 стає відомо, що 6 січня Україна отримає томос про автокефалію. Вдячність електорату показують цифри. За даними опитування Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва, Петро Олексійович продовжує займати другу позицію у рейтингу з результатом підтримки 13,8% .
Скандал, пов’язаний з розкраданням в оборонці, спричинений виходом журналістського розслідування 25 березня, не надто вплинув на рейтинг президента. За даними березневих опитувань Петро Порошенко має 16,8% та посідає третє місце. Проте його відрив з Юлією Володимирівною мінімальний, якщо врахувати соціологічну похибку, то його практично немає. Тобто, доцільно говорити, що він займає друге місце разом з Юлією Тимошенко.
Це може бути пов’язане з тим, що Петро Порошенко відразу відреагував на цю інформацію, а НАБУ відкрило кримінальне провадження. Крім того, перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський сам ініціював припинення повноважень на період перевірки розслідування, після чого Порошенко підписав указ про його звільнення.
Опитування, проведене у грудні Демініціативами імені Ілька Кучеріва показує, що Володимир Зеленський з результатом у 8,8% займає третю позицію. 25 грудня виходить інтерв’ю з Володимиром Зеленським. У ньому він говорить про те, що серйозно думає йти у президенти. І це є одним із чинників, який в цей період впливає на настрої виборців.
А вже опитування за березень, проведене соціологічною групою Рейтинг, показує , що Володимир Зеленський має 24,7% підтримки електорату і займає перше місце у рейтингу. Це можна пояснити тим, що артист почав більше розповідати про свою програму, у нього з’являється потужна політична реклама, він часто реагує на події, які відбуваються в країні та навіть пропонує писати людям програму разом з ним, демонструючи таким чином можливість кожного робити щось для своєї країни.
Крім того, він активно комунікує зі своїм потенційним електоратом – молоддю. Хоча на таких виборців розраховувати не надто варто, адже серед молодих людей не дуже висока явка на виборах, проте схоже на велику підтримку Зеленського, цьогоріч ситуація може змінитись.
Станом на 25 грудня 2018 року за даними опитування Демініціатив, Анатолій Гриценко займав п’яте місце. Це пояснюється тим, що ближче до грудня 2018 решта кандидатів у президенти активно вели свої президентські кампанії, дедалі частіше з’являлась їхня реклама. Це негативно вплинуло на рейтинг Гриценка. Тим паче, Володимир Зеленський перебрав на себе образ нового обличчя в політиці.
Та ситуація дещо змінилася після того, як кандидат в президенти Андрій Садовий 1 березня зняв свою кандидатуру з виборів на користь Гриценка. Тепер до потенційних виборців Гриценка приєднався електорат Садового. Тому його рейтинг дещо зріс і становить 10,3%, що дозволяє Анатолію Гриценко займати четверте місце.
За даними грудневого та лютневого опитувань, Юрій Бойко продовжував втримуватись на четвертій позиції. Таку стабільність можна пояснити тим, що основною темою, до якої апелює Бойко, – є встановлення миру. А для його електорату це досить чуттєва тема, як і для всього суспільства. Крім того, він досить часто з’являється в ролі ньюзмейкера на телебаченні і створює собі образ кандидата, якому небайдужі проблеми простих українців. Його відрив з Анатолієм Гриценком наразі мінімальний. Тому вони займають четверту сходинку у рейтингу.
Дослідження електоральних думок населення показує певну картину стану справ напередодні президентських виборів. Та не варто забувати і про те, що це не істина в останній інстанції. Тільки від рішення кожного українця 31 березня залежить, хто ж буде новим главою держави.
Головне зараз – не піддаватися на політичні маніпуляції, не думати, що ваш голос нічого не змінить, бо рейтинги вже зараз показують результат. Ні, рейтинги показують лише стан справ сьогодні. А що буде завтра вирішують не соціологічні опитування, вирішує суспільство, яке не шукає жалюгідних відмовок, а йде і робить свій вибір. Робить, щоб згодом мати право критикувати владу і казати, що не так.
Якщо людина ігнорує цю можливість, то це автоматично означає, що їй неважливо, що буде завтра з її країною і апелювати їй немає до кого, бо вона не доклала найменших зусиль, аби щось змінити.
Фото: Адміністрація президента, Батьківщина, Громадянська позиція, Опозиційна платформа За життя, Володимир Зеленський, Фонд Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва
Вікторія Гірко
