Франція та Німеччина – локомотиви ЄС і учасники Нормандського формату. Тому перші двосторонні візити Зеленського у якості президента природно почались з Парижа та Берліна.
Головною темою звісно став Донбас. Макрону та Меркель було важливо почути з перших вуст про зовнішньо-політичні вектори нового Президента. Адже у багатьох були побоювання, що Зеленський може почати загравати з Кремлем. Але, виявилося, що Київ рухається у звичному фарватері.
Дивіться відео: до Берліна через Париж. Які сигнали надіслали один одному Зеленський, Макрон та Меркель.
Востаннє Нормандська четвірка збиралась у 2016 році. З того часу у двох країн-учасниць змінились лідери, а бої тривають. Під час прес-конференції Макрон із французькою елегантністю натякнув, що підґрунтям для нової зустрічі на рівні глав держав повинні стати обопільні кроки Києва та Москви.
Читейте: Бойкот, так бойкот: Україна призупиняє участь у ПАРЄ
Але ці кроки мають відбутись під акомпанемент мінських домовленостей, першим пунктом яких є припинення вогню. Парирував Зеленський. На виконанні насамперед безпекового блоку наполягає Київ, натомість Москва вимагає реалізації політичної складової і прямих переговорів з підконтрольними Кремлю сепаратистами. Реагуючи на паризькі заяви Зеленського Путін знову заспівав стару пісню про громадянський конфлікт на Донбасі.
Але ж Росія і є прямою стороною конфлікту. Питання прямих переговорів із сепаратистами ледь не перетворилось на дипломатичний скандал під час спільної прес-конференції українського та французького президентів.
Президент Зеленський сказав, що це його пріоритет мандату – відновити мир, змусити зброю замовкнути і піти на шлях перемовин із сепаратистами, які вже почалися – заявив Макрон.
Пізніше французький Президент сказав, що його слова неправильно переклали і він мав на увазі зовсім інше.
Виявилось, що це була просто помилка перекладача. Але на такому рівні подібні огріхи дорого коштують. Адже прямі переговори з підконтрольними Кремлю сепаратистами завжди були табу. Як для нас так і для Європи. Проте політологи не виключають, що Макрон намацував межі компромісу з Москвою, на які готовий піти новий Президент України.
Тим часом з Парижа усе частіше лунають тривожні сигнали щодо нормалізації стосунків з Росією. Так під час двосторонньої зустрічі Макрон прямо заявив, що російську делегацію треба повертати до ПАРЄ. Зеленський і у цьому випадку не погодився з Макроном.
Ця заява Макрона додатково свідчить про те, що Україні треба інтенсивніше працювати над тим, щоб залучити до більш активної участі у переговорному процесі Вашингтон. Мотивом залучення американців і до Мінського і до Нормандського процесів резонно могла стати нещодавня провокація Кремля: спростити процедуру видачі російських паспортів для мешканців ОРДЛО, яка так само залишилась без жорсткої реакції Європи.
Під час паризького візиту Зеленський відвідав стартап-комплекс Station 1, де його неоднозначна репліка про жінок, як український бренд, спричинила шквал критики у соцмережах.
Одразу після Парижа Зеленський полетів до Берліна. Але переговори могли і не відбутись. Під час зустрічі було видно як Ангела Меркель тремтить і здається, що от-от втратить свідомість. Щоправда потім судоми припинились і Канцлер разом із Зеленським нормально пішла червоною доріжкою. Виною усьому спека, пояснила Меркель.
Німецька преса приділила діагнозам пані канцлер не менше уваги ніж самому візиту. Виявилося, що подібне з Меркель вже траплялося раніше.
Однією з топ-тем під час переговорів з Меркель резонно став газопровід Північний потік-2, який може поховати газотранспортну систему України. Але у якому зацікавлені Москва і Берлін.
Зеленський заявив, що знає про намагання окремих німецьких політиків та бізнесменів скасувати санкції і поліпшити ділові стосунки з Росією. Але економічний тиск та ізоляція лишаються єдиними безкровними методами відновлення миру на континенті.
Війна, Мінськ, санкції, Північний потік-2. Розв’язати цей складний геополітичний вузол лідери країн спробують під час наступної зустрічі Нормандської четвірки.
Нагадаємо, Володимир Зеленський висловив розчарування рішенням ПАРЄ затвердити повноваження делегації Російської Федерації.