Восени 2020 року відбулися дві зміни українського законодавства в області мікрокредитування. Так, 15 вересня був розширений перелік типів кредитних договорів, які підпадають під дію Закону України Про споживче кредитування.
Пізніше, 7 жовтня 2020 року президент України підписав закон № 891-ІХ, що посилює вимоги до діяльності фінансових організацій, які видають мікрокредити. Поправки набувають чинності з 1 січня 2021 року.
Зміни пов’язані зі зростанням популярності мікрокредитування – як зазначає глава аналітичного відділу Сredit-10 в Україні Олександр Корж, постійними клієнтами МФО є понад 390 тис. українців.
Водночас в середньому на одного користувача припадає три борги, оскільки отримати кілька дрібних позик простіше, ніж одну велику (в 2016 році середній показник становив 1,5 кредиту на людину). В окремих випадках клієнти МФО відкривають до 40 одноразових позик.
Нововведення покликані упорядкувати видавання мікрокредитів, передусім знизити кількість проблемних позик і полегшити боргове навантаження на населення. Нижче розглянемо основні пункти змін.
Реклама послуг
Нові правила зобов’язали компанії розкривати реальну вартість мікропозик на суму менше мінімальної зарплати (5 тис. грн) і період до одного місяця – колись це правило на такі кредити не поширювалося. Також МФО будуть зобов’язані вказувати річну ставку, що містить всі витрати клієнта. Вона дозволяє точніше оцінити розмір переплати: наприклад, 1,7% добових рівні 605,2% річних.
Як відзначають фахівці Сredit-10, зміни торкнулися правил видавання позик без відсотків. Нагадаємо – багато МФО пропонують взяти перший кредит під 0% або 0,01%. Насправді ж така ставка дійсна тільки протягом грейс-періоду (як правило від декількох днів до місяця). За кожний наступний день позичальникові доведеться платити за повною ставкою.
Те, що безвідсотковим кредит є тільки частину терміну, кредитори нерідко замовчували – зокрема, вказували цю інформацію тільки в договорі. Нерідко подібні виверти призводили до того, що клієнти, не зумівши розібратися в умовах позики, несподівано заборгогували велику суму грошей. Нові правила забороняють рекламувати подібні позики як безвідсоткові.
Читайте: Зниження відсотків: в Україні зафіксовано рекордний попит на іпотеку
Укладення договору
Згідно з новими правилами, компанії зобов’язані надати паспорт онлайн-кредитів, якщо їх розмір перевищує суму мінімальної зарплати. Договір в будь-якому разі повинен містити всю ключову інформацію про позику:
- точну ставку;
- наявність і вартість додаткових або супутніх послуг;
- графік оплати;
- відомості про санкції за умови прострочення та інше.
Крім того, кредитодавець відтепер повинен безоплатно передавати дані про всі видані позики (суму, дату отримання, прострочення або погашення) мінімум в одне Бюро кредитних історій із занесених до Реєстру, причому не пізніше двох днів після зміни. Споживач же повинен давати МФО право на доступ до своєї кредитної історії.
Читайте: Світовий банк відклав виділення Україні кредиту у розмірі $350 млн
Прострочення
Раніше пеня нараховувалася з першого дня прострочення (якщо не був передбачений грейс-період) і часом збільшувала суму боргу в десятки разів. Крім того, додатково міг стягуватися і разовий штраф розміром від 50% від суми заборгованості.
Після набуття чинності змін сукупний розмір пені та штрафів не зможе перевищувати подвійну суму кредиту – причому це забороняється навіть тоді, коли позичальник дав додаткову інформовану згоду на підвищення пені.
Прогнози
Як відзначають фахівці Сredit-10, багатьом кредитним компаніям вже з початку весни довелося змінити стратегію через карантинні обмеження. Внесені до законодавства зміни, а також загроза повторного жорсткого карантину змусить МФО шукати нові шляхи розвитку бізнесу. За прогнозами аналітиків, більша частина дрібних гравців може зовсім піти з ринку, залишаться переважно великі фінансові організації з хорошим капіталом.
З іншого боку, на думку експертів, закон сприятливо вплине на фінансовий добробут позичальників. По-перше, він буде сприяти скороченню помилкових операцій, укладених без повного розуміння умов. По-друге, розкриття річної ставки і загальної суми витрат за користування кредитними коштами має утримати споживачів від отримання позики на незначні цілі.