Вже тривалий час бойовики незаконних збройних формувань на Донбасі не дотримуються режиму припинення вогню. З початку року в результаті бойових дій на Донбасі загинули більше 20 українських воїнів.
І нещодавнє загострення, під час якого загинули четверо бійців ЗСУ, привернуло увагу союзників України.
Наша держава й надалі намагатиметься зробити все, щоб дотримання режиму припинення вогню на Донбасі тривало, проте складається враження, що у РФ та її бойовиків інші плани.
Факти ICTV розповідають, про що свідчить реакція союзників на ескалацію на Донбасі й що може планувати Кремль.
Вірність припиненню вогню
1 квітня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна продовжуватиме робити все, щоб домовитися про дотримання перемир’я на Донбасі.
Однак не забув глава держави і про військові навчання, які РФ почала на кордоні з Україною.
– Гра м’язами у форматі військових навчань і можливі провокації вздовж кордону – це традиційна справа Росії.
Таким чином вона намагається створювати атмосферу загрози та водночас – тиску під час переговорів щодо припинення вогню та щодо миру як нашої цінності, – заявив глава держави.
І саме спроби Кремля чинити тиск через військові навчання стали останньою краплею для союзників України.
Через це Європейське командування Збройних сил США привело війська до максимального рівня боєготовності. Це має стати ще одним сигналом для Росії і нагадати, що Сполучені Штати пильно стежать за ситуацією на Донбасі.
У коментарі Фактам ICTV голова правління Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко заявив, що ситуація на Донбасі нині дуже серйозна і реакцію США потрібно сприймати як важливий політичний сигнал.
– Є ризики загострення ситуації, що відчувають і наші органи. На мою думку, про це попередили й американців, які визнали серйозність ситуації і нині надають політичні сигнали про підтримку України.
Але нам потрібно розуміти, що ніхто за нас не воюватиме. Навіть якщо відбудеться масштабне загострення ситуації на Донбасі, це не означатиме, що США оголосять війну Росії, – вважає Фесенко.
Подібної думки дотримується і політолог Олексій Якубін. Проте він вважає, що наратив про підтримку не обов’язково свідчить про якісь політичні сигнали, як для України, так і для Росії.
Потрібно пам’ятати, що нова адміністрація США намагається вибудувати певні стосунки з РФ.
– Між США та Росією є певні складнощі в стосунках. Ми бачимо, що вони проявляються через ситуацію з Україною. Тому поки що це такий собі обмін певними заявами…
Якісь сигнали зі Сполучених Штатів є, але вони не екстраординарні, особливо зважаючи на низький рівень стосунків між США та Росією, який наближається до точки замерзання, – пояснює Якубін.
Також обурилися діями РФ і в НАТО. За інформацією ЗМІ, країни-члени НАТО висловили занепокоєність у зв’язку із поновленням масштабних бойових дій на сході України.
Окрему увагу також звертають на необхідність дотримання угоди про припинення вогню, яка діє з липня 2020 року.
Можливо, у недалекому майбутньому ми побачимо реакцію й інших союзників України, зокрема з Нормандського формату.
Хоча у нещодавній розмові президента Росії Володимира Путіна з президентом Франції Еммануелем Макроном та канцлером Німеччини Ангелою Меркель останні згадували про те, що Москва має взяти на себе зобов’язання зі стабілізації ситуації на Донбасі, зокрема у питанні дотримання режиму припинення вогню.
Тиск заради миру
Звичайно, приведення європейського сегменту американських військ у повну бойову готовність має щонайменше тиснути на Кремль у спробі стабілізувати ситуацію на Донбасі.
Крім того, останнім часом ми можемо побачити, що США йдуть на контакт з російськими політиками і навіть військовими.
На думку Фесенка, для України це навіть краще, аніж абстрактна можливість участі Сполучених Штатів у переговорах, наприклад, у Нормандському форматі.
Прямі переговори свідчать про те, що США взяли собі за мету чинити тиск на Росію і попередити її про можливі наслідки до того, як ситуація зовсім вийде з-під контролю.
– Американці можуть вчиняти дії для політичного та військового стримування, посилення своєї присутності на кордоні з Росією та багато чого іншого. Тобто вони стримуватимуть російську агресію.
Зараз США намагаються, для чого й потрібні контакти з російськими військовими і політиками, попередити їх про негативні наслідки. Зокрема про запровадження нових санкцій у разі загострення ситуації на Донбасі або у відносинах з Україною, – говорить голова правління Центру прикладних політичних досліджень Пента.
Звичайно, потрібно пам’ятати, що Сполучені Штати також переслідують свої цілі, навіть коли йдеться про протидію агресії Кремля.
За словами Якубіна, США можуть використовувати нашу країну просто як привід для вирішення тих чи тих питань щодо взаємодії з Росією.
Так, це не означає, що це не піде нам на користь, але краще зосередитися на власних важелях, за допомогою яких можна було б досягти деескалації на Донбасі.
– Я б сказав, що США використовують ситуацію в нашій країні як привід для того, щоб поторгуватися з РФ. Чи добре нам від цього, чи погано? Не думаю, що це є якимось дуже великим плюсом.
Але нам все одно потрібно на це зважати. Якщо ми ігноруватимемо подібні речі, то просто станемо об’єктом для зовнішнього впливу, – каже політолог.
Гра Кремля
Звичайно, РФ не вдається до дестабілізації ситуації лише заради того, щоб спровокувати новий виток конфлікту. Погіршення ситуації на Донбасі спостерігається приблизно з середини січня, і з плином часу ситуація лише погіршується.
Нині є питання: що ж саме спровокувало Кремль загострити ситуацію? Яку ціль він переслідує?
На початку року ми побачили зміну керівництва Сполучених Штатів, через що у Москви могла з’явитися ідея “прощупати ґрунт”. Хоча президент США Джо Байден та інші американські високопосадовці неодноразово заявляли, що підтримуватимуть Україну.
Однак, на думку Фесенка, причиною для нового витка агресії стало “розчарування” Кремля у переговорах із Зеленським.
– На мою думку, в РФ дуже розчаровані й незадоволені тим, що Зеленський проявив свою непоступливість у переговорах. Це їх просто роздратувало.
Переговорний процес зайшов у глухий кут. Ми відкинули всі російські пропозиції, якщо їх можна так називати, адже фактично йшлося про односторонні поступки. Тоді Росія почала застосовувати тактику, яку вона неодноразово застосовувала – вплинути на ситуацію в Україні та переговори через загострення військових дій, – пояснює експерт.
Проте не можна відкидати і варіанту підготовки РФ до вторгнення в Україну, адже і в 2014 році ніхто не очікував появи російських “зелених чоловічків” у Криму.
– Рух військ такого масштабу, який іде нині, був, наприклад, перед Грузією (Російсько-грузинською війною 2008 року, – Ред.). Взагалі найкращий спосіб почати війну – провести масштабні навчання.
Інакше як пояснити, що війська концентруються, отримують військові комплекти, доукомплектовуються резервістами, – сказав в ефірі UKRLIFE.TV позаштатний радник голови Офісу президента України з питань стратегічних комунікацій у сфері нацбезпеки та оборони Олексій Арестович.
Ще одним фактором, хоча і не найважливішим, може бути спроба розгорнути інформаційну кампанію проти глави України. Особливо після введення санкцій проти низки осіб, які просували в нашій державі проросійські погляди.
Ескалація на Донбасі мала б підкріпити російську риторику про те, що Зеленський “не справляється зі своїми обов’язками” і так примусити його піти на поступки у певних питаннях.
Однак цим можна було б пояснити і початок ескалації. Але роль у нинішньому загостренні відіграє і певний психологічний чинник.
Для Кремля не є чимось новим спроба звинуватити Україну в підготовці до наступу на ОРДЛО, тому пропаганда час від часу порушує це питання. Та якщо дуже часто повторювати якусь тезу, навіть якщо вона неправдива, то сам починаєш у це вірити.
Тобто в Росії настільки впевнені в “наступі”, що не беруть до уваги той факт, що Україна просто реагує на нарощування військової присутності РФ.
– Мені здається, що в Кремлі самі повірили в те, що “Київ готується до наступу” і про всяк випадок почали підтягувати військові сили до кордону з Україною. Це теж спосіб тиску… Якщо відбувається загострення, у нас є відчуття, що може бути наступ, то потрібно перекинути резерви, посилити оборону. А в Росії це сприймають як підготовку до наступу.
З обох боків починається не лише військо-політична ескалація, але й психологічна. До речі, це дуже небезпечно, адже свого часу психологічна ескалація призвела до початку Першої світової війни, – каже Фесенко.
Ситуація на Донбасі й справді значно загострилася з початку року і нині перебуває не в найкращому стані. Проте Україні потрібно пам’ятати, що стратегія Кремля домагатися свого силою й досі є на його порядку денному.
Нині потрібно бути готовими до будь-якого розвитку подій, адже навіть попри заяви про підтримку України, навряд чи ми побачимо щось більш суттєве, аніж нові санкції з боку союзників.
Звичайно, це не означає, що потрібно йти на поводу в Росії і виконувати будь-які її забаганки, але потрібно приділяти ще більше уваги ситуації на Донбасі. Україна ніколи не полишала спроби зупинити війну на Донбасі, але якщо у нас є якийсь козир, то настав час діставати його з рукава.