Вступ Фінляндії до НАТО: як вплине на війну в Україні та на світ в цілому
4 квітня Фінляндія офіційно стане членом Організації Північноатлантичного договору (НАТО). Незабаром Швеція теж має приєднатися до Альянсу. Що означає таке розширення НАТО для війни в Україні та які наслідки це матиме у майбутньому – читайте далі в матеріалі Фактів ICTV.
Хронологія розширення НАТО
Тепер разом із Фінляндією в НАТО буде 31 країна-член. З моменту ж заснування у 1949 році в Альянсі перебувало лише 12 держав:
- Бельгія;
- Канада;
- Данія;
- Франція;
- Ісландія;
- Італія;
- Люксембург;
- Нідерланди;
- Норвегія;
- Португалія;
- Велика Британія;
- США.
Тож можна сказати, що НАТО постійно розширюється, що дуже не подобалося тоді СРСР, а зараз уже Росії.
Перше розширення НАТО після холодної війни відбулося після возз’єднання Німеччини 3 жовтня 1990 року. Щоб забезпечити схвалення СРСР єдиної Німеччини в НАТО, було домовлено про те, що іноземні війська та ядерну зброю не розміщуватимуть у колишній Східній Німеччині, крім того було порушено тему подальшого розширення НАТО на Схід.
Про розширення НАТО в згадуваних угодах про возз’єднання Німеччини вересня — жовтня 1990 року немає ні слова, тому офіційного зобов’язання не розширюватися не було.
Загалом розширення НАТО можна поділити на шість етапів, де перший – момент заснування. Далі це 1952-1982 роки, коли до Альянсу приєдналися Греція, Туреччина, Німеччина та Іспанія.
у 1999 році до НАТО вступили Польша, Чехія, Угорщина, а протягом 2004-2009 років аж дев’ять країн. У 2017-2020 роках доєдналася Північна Македонія та Чорногорія, а у 2023 році – Фінляндія.
Заяви Кремля щодо обіцянок нерозширення
Президент Росії Володимир Путін неодноразово заявляв, що НАТО обіцяло не розширюватися на Схід, проте генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг та інші західні лідери спростували його твердження. У жодному з офіційних документів не міститься обіцянок НАТО не приймати до своїх лав нових членів, а такі обіцянки, якби вони були, суперечили б статуту НАТО.
Сам Путін на пресконференції визнав, що ці так звані обіцянки НАТО ніде не були прописані, це були усні заяви. Росія не надала жодних доказів щодо обіцянок НАТО не розширюватися у східному напрямку.
Чому Фінляндія вступила в НАТО
У 2022 році на тлі вторгнення Росії в Україну Фінляндія, що має 1340-кілометровий кордон з Росією, та Швеція відмовилися від політики нейтралітету і подали заявки на вступ до НАТО.
Крім того, у грудні 2022 року міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто пояснив, що після початку війни в Україні “реальна ситуація з безпекою в Європі змінилася”.
– З урахуванням цього Фінляндії довелося задуматися над тим, як реагувати і де отримати підтримку в разі загрози застосування ядерної чи хімічної зброї. Це і стало основним чинником щодо рішення вступити до Альянсу, — сказав Хаавісто.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявляв, що приєднання Фінляндії зробить цю країну, як і Швецію в майбутньому, захищеною, а НАТО — сильнішим.
Як це вплине на війну та майбутнє
На думку політичного та військового експерта Олександра Мусієнка, вступ Фінляндії до НАТО вплине на війну в Україні, адже Росія завжди виступала проти розширення Альянсу. Ба більше, країна-агресор навіть висувала ультиматум, щоб НАТО забирало свою військову присутність з тих країн, де вже перебувало (країн Центральної Європи – Чехії, Польщі, країн Балтії).
– Тому це впливає, і це знову ж таки свідчить про те, що Путін дуже суттєво помилився у своїх розрахунках і що його війна проти України призводить до прямо протилежних процесів. Тобто Росія хотіла згортання взагалі активності НАТО, а отримає збільшення військової активності, – каже експерт.
Уже почалися заяви з російської сторони, що вони начебто відреагують на вступ Фінляндії збільшенням військової присутності Росії біля кордонів Фінляндії, тобто на Півночі.
– Що це для нас означає? Це означає, що вони, вочевидь, змушені будуть якусь військову присутність там зберегти та, щонайменше, не використовувати її проти України, – говорить Мусієнко.
Третій момент стосується загалом безпеки в Європі, оскільки можливості й спроможності Балтійського флоту Росії будуть значно зменшені.
– Це відбудеться тому, що більшість країн, які мають вихід до Балтійського моря, вже є країнами НАТО. Коли вступить Швеція, то взагалі практично всі, окрім Росії, будуть членами НАТО. Тому Балтійське море вже називають натовським озером. І це теж дуже важливо, оскільки означає зменшення спроможностей російського флоту в Балтійському морі.
По-друге, ми бачимо, що українські сили змусили Росію зменшити активність та можливості Чорноморського флоту РФ у Чорному морі. Тому це й загалом удар по морських спроможностях Росії, – додає експерт.
На його думку, цей вступ має бути індикатором того, що НАТО розширюється. І задля гарантування безпеки Європи у майбутньому 31-м членом НАТО стала Фінляндія, 32-ю буде Швеція, а 33-ю має стати вже Україна.
Щодо посилення ракетних ударів або обстрілів, то експерт ставиться до цього скептично, адже Росія вже не має такого арсеналу для ударів.
– Зі вступом Фінляндії чи ні, якби в них були спроможності завдавати регулярних ракетних ударів по всій території України, вони б це робили. Питання в тому, що у них відчувається певною мірою дефіцит ракет, оскільки вони виробляють зараз приблизно 40-50 ракет на місяць, але цього не достатньо для підтримання тієї інтенсивності обстрілів, яка була раніше. Бажання ескалації ситуації у них, безумовно, є, але зі спроможностями проблеми, якщо їм, звичайно, не допоможе Іран або Китай, або Північна Корея, – каже він.
Крім того, одним з наслідків може бути посилення ядерного шантажу Кремля.
– Це (вступ Фінляндії до НАТО, – Ред.) буде використано як пояснення, чому Росія має розміщувати ядерну зброю в Білорусі, і Путін буде використовувати це. Я думаю, що Захід має продемонструвати єдність та рішучість у тому, що ці погрози не мають такої ваги, як би цього хотілося Путіну, – додає Мусієнко.
Водночас у майбутньому, після війни в Україні, вступ Фінляндії відіграє важливу роль у стримуванні Росії та Китаю в Арктичному регіоні.
– Річ у тім, що Росія проголосила, що вона претендує на більшу частину Арктики і на більшу частину того, що там лежить на дні. Тобто зараз Арктика виходить на геополітичний порядок денний, оскільки йде глобальне потепління і Росія планує використовувати цей морський шлях як альтернативу наявним морським шляхам перевезення.
Там включається Китай, який проголосив себе проарктичною державою. І, звісно, вступ Фінляндії збільшує потужності та спроможності НАТО до стримування Росії в Арктичному регіоні на майбутнє, і не лише Росії, а, можливо, й Китаю теж, – говорить експерт.
