Розбір російського винищувача Су-35: які слабкі місця і чи здатен його збити F-16

306 літаків і 291 гвинтокрил: приголомшливі втрати російської авіації в українському небі. Серед лідерів із постачання металобрухту – штурмові машини, як-от вертоліт Алігатор Ка-52. А ось винищувач-бомбардувальник Су-34 у розібраному вигляді побачити можна нечасто.

Винищувач Су-35 – справжня зірка російських мілітарних пропагандистів. Але чи дійсно є чим пишатися і наскільки небезпечний цей повітряний терорист? І головне – як його приземлити навіки?

Якби російський ВПК був до кінця чесним, кажуть експерти Фактів тижня, Су-35 мав би зовсім інше ім’я: Су-27, і літерний індекс модифікації. Адже планер такий самий, от тільки модернізація вийшла.

– Якщо ми будемо його порівнювати з Су-27, який є в експлуатації в ЗСУ, із МіГ-29, які є на озброєнні Повітряних сил України, то треба пам’ятати, що ті машини, які експлуатуються українськими військовими – це машини, які експлуатуються понад 30 років, – каже головний редактор Defense Express Олег Катков.

Що являє собою перероблений Су-27, більш відомий як Су-35?

Максимальна швидкість важкого багатоцільового винищувача Су-35 – 2,5 тис. км/год. Висота польоту – до 20 км. Дальність із додатковими паливними баками – 4,5 тис. км. Максимальна вага – 34,5 т.

На бойову службу літаки стали в 2014 році, і за цей час було виготовлено 124 одиниці Су-35.

Характеристики зовсім непогані, але не вони роблять Су-35 важкою ціллю. Наприклад, він може зробити маневр хвостом вперед, що теоретично може убезпечити літак і пілота від зенітних або авіаційних ракет. Чи уникнути зони дії протиповітряних комплексів.

Але головне в цьому літаку те, що приховано від очей – радіолокаційна станція, яка має назву ІРБІС. На Су-35 використовується сучасна РЛС, що бачить буквально за горизонт. Відносно маленькі цілі, на кшталт ракет, ІРБІС виявляє на дальності до 100 км.

Винищувач російський літак побачить за 160 км. А велику повітряну ціль, розміром з транспортне судно – за 270 км. Морські цілі, як-от фрегати чи корвети, радар Су-35 здатен знайти за 400 км.

Ця РЛС керує дуже широкою номенклатурою озброєння – від протикорабельних ракет і керованих бомб до новітньої протиповітряної ракети Р-37.

– Одна з найпотужніших ракет, які сьогодні має Росія. Вони заявляють в своїх новинах, пабліках, що це суперзброя, яка може летіти ледь не 380 км за дальністю, вражати наші цілі, наші літаки тощо. Насправді йдеться про 200 км. Але факт залишається фактом, така ракета в них є і вони вже застосовували її по нашій авіації, – розповів речник Повітряних сил Юрій Ігнат.

Чи дійсно Су-35 такий непереможний, як його уявляє російська пропаганда?

Наразі відомо про чотири втрачених в Україні Су-35, і щонайменше один впав за дуже загадкових обставин.

Авіаційний експерт Валерій Романенко, переглянувши фото цього Су-35, припустив, що у росіян проблеми з управлінням цим літаком.

– Літак лежить, фактично не розділений на частини. Що це означає? Що він падав у плоскому штопорі. Це коли літак втрачає управління, він починає такі рухи здійснювати і падає на землю, як долонею об стіл.

Що це означає: що в них проблеми з управлінням цим літаком. І їх збивати можна, ну я так, на рівні жарту, але скажу, що їх збивати можна навіть випромінюванням. Екіпаж запанікує, виконує якийсь різкий маневр, і може втратити управління, – каже провідний науковий співробітник Державного музею авіації НАУ Валерій Романенко.

Відповідно, що швидше в Росії зростатиме дефіцит кваліфікованих пілотів, то частіше Су-35 будуть розбиватися навіть без участі Повітряних сил України.

Інша можливість нехай не збити, але бодай знизити ризик від Су-35 – знешкодити літак А-50. Саме цей літак дальнього радіолокаційного виявлення допомагає Су-35 працювати ефективніше.

На практиці це так:

• А-50 знаходить повітряні або наземні цілі, передає їхні координати пілотам Су-35.
• Їхні ж пілоти у режимі реального часу можуть спостерігати за потенційними цілями і самостійно обирають найзручніший момент, щоб наблизитися і атакувати.

– Це, скажімо так, минуле століття порівняно з американськими технологіями, але в умовах, коли в Україні немає літаків далекого радіолокаційного виявлення та, головне, немає можливості знищити ці А-50, А-50У в повітрі, ситуація все ж не на користь Повітряних сил України, – каже Катков.

Але таких літаків у росіян сумарно було лише 19. Зараз ще менше – доведено білоруськими партизанами.

Яку тактику використовують пілоти Су-35 і чого бояться найбільше?

Ймовірно, три з чотирьох збитих літаків Су-35 були знищені нашою ППО. Зараз багато говориться про нові поставки західних ЗРК в Україну. І вони точно не полегшать життя російським пілотам.

– З отриманням нових західних комплексів тих же NASAMS, я вже не кажу про IRIS-Т, він із тепловим наведенням і непогано працює по потужних двигунах цього літака, а якщо отримаємо ще Patriot, отримаємо SAMP-Т, то вони взагалі будуть так триматися за 70-80 км від лінії бойового зіткнення, – каже Романенко.

Вже зараз Су-35 зовсім не демонструють здатності господарювати в нашому небі, натомість вигадали нову тактику терору.

– Літак Су-35, як це було на Сумщині, зокрема й на південному напрямку, злітає на висоту 10 тис. м і, не входячи в зону ураження нашою ППО, скидає цю бомбу. Бомба, оснащена крилами і GPS-навігацією – летить в ціль, – розповідає Ігнат.

Керована планувальна авіаційна бомба – російська відповідь на аналогічні західні системи.

Су-35 виявився найбільш придатним носієм для цієї зброї, одна із назв якої УМПК – універсальний модуль планування і корекції.

– Найімовірніше, використання Су-35 у зв’язці з УМПК для рашистів трохи безпечніше за рахунок можливостей цієї машини, наприклад, якщо порівняти з Су-34, який є фронтовим бомбардувальником і здається більш спеціалізованим під ці завдання, – каже Катков.

Можливо, просто бортовий комплекс Су-35 більш просунутий, і саме тому під нього підвісили УМПК. Протидіяти планувальним бомбам неважко: достатньо не дозволити Су-35 наблизитися до точки скидання. Але як це зробити, якщо дальності українських ракет Р-27, якими озброєні наші літаки, не вистачає?

Відповідь знають у нашому Генштабі, днями головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний наголосив: нам потрібен F-16.

У Повітряних силах вважають цей літак найбільш відповідним інструментом для захисту українського неба.

– Бралась сукупність факторів, наявність цих літаків, готовність країн і так далі. Тому найвірогідніший кандидат – це все ж таки F-16, який має велику номенклатуру, може вражати, на великих відстанях, наголошую, повітряні цілі, – розповів Ігнат.

Формально F-16 старший за Су-35, але модифікації західної машини, починаючи з F-16 Блок 40 та Блок 42, залишають мало шансів пілотам російських винищувачів, навіть тих, яких в Росії називають літаками для завоювання панування в повітрі.

За словами Каткова, F-16 має значно кращу радіолокаційну станцію за Су-35. Він із ракетами АІМ-120D з дальністю знищення цілей 180 км. За таких умов він побачить, найімовірніше, Су-35 раніше, здійснить пуск раніше і вийде з атаки раніше, ніж Су-35 взагалі зрозуміє, що по ньому відбувся пуск.

Єдине, що залишається, – отримати ці літаки. Але поки що наші союзники наполягають: Україні потрібна артилерія і зенітні системи. Водночас західні ЗМІ пишуть, що українські пілоти вже вивчають F-16. Тож, можливо, авіаційна коаліція просто ще не сформована.