Стрибав у кущі, дрони летіли за мною: історія кубинця, який потрапив у полон до ЗСУ
Під час спроби російських окупантів просунутись на Сіверському напрямку воїни 81 окремої аеромобільної Слобожанської бригади 7 корпусу десантно-штурмових військ (ДШВ) взяли в полон громадянина Куби Ернето Мітчеля Переса Альбелаіса.
Полонений кубинець розповів в інтерв’ю, як підписав контракт з армією РФ, як проходив тренування та потрапив на фронт в Україні.
Як підписав контракт
Кубинець розповів, що останні пів року жив та працював нелегально у Росії на будівництві. Там його знайомий запропонував підписати контракт з російською армією нібито для роботи у бригаді, яка будує укріплення та бункери.
За його словами, коли розповідали про контракт, то казали, що займатимуся лише будівництвом. Про участь у боях нічого не казали.
– Контракт я не читав, адже не було нікого хто б мені його переклав. (Російської) мови я не знаю. Але був досвід деяких колег-кубинців, з якими я познайомився у Москві, які казали, що працювали за цим контрактом і зброю в руки не брали, – каже кубинець.
Ернето росіяни тоді сказали, що він отримає винагороду у 2 млн руб. і зарплату від 200 тис. руб. За словами чоловіка, він так і не знає, чи надійшли гроші на його рахунок.
– Але фактично я отримав 400 тис. рублів. Також контракт нам дозволяв отримати російське громадянство і легалізацію в країні. Мені і моїй родині… Спочатку було все добре, моя жінка почала оформлювати документи, їй у цьому йшли на зустріч, – каже полонений.
Ернето розповів, що зарплату він так і не отримав, бо йому сказали, що перший місяць не оплачується.
Контракт чоловік підписав у Челябінську 1 серпня.
Усіх, хто підписав контракт, поселили в готелі, дали грошей на їжу. Згодом прийшла жінка Ольга, і кілька днів проводилося оформлення документів та банківських рахунків. За три дні усіх відправили у Луганську область.
– Там був тренувальний полігон. Нам дали перекладача та трьох командирів. У таборі було 11 кубинців. Тренування нам пояснили умовами контракту. Але це не було пов’язано з роботою, яку нам треба буде виконувати. Все починалося із тренування витривалості, – розповідає кубинець Ернето.
Він розповів, що їм доводилося тричі за годину підійматися на пагорб, для цього їх будили о третій ночі.
– Там було чотири кубинці, яким було важко, бо їм робили операції на легенях… Тренування проходили щодня. Ми не були до такого готові. Ми втомлювалися і почали скаржитися, а нам сказали, або ми тренуємося, або нас посадять до в’язниці, або відправлять на “нуль”, – пояснює полонений.
Ернето розповів, що один кубинець зняв із себе бронежилет та кинув на землю автомат й сказав, що хай краще його посадять. Далі командири зібрали цих чотирьох кубинців, які скаржилися, і їх начебто мали перевести в інших підрозділ, де легші тренування.
Але виявилося, що їх відправили просто на “нуль”.
– Перекладач нічого не хотів нам казати про них, але потім зізнався, що троє мертві. Один кубинець ще виходив на зв’язок – у нас був його номер телефону. То він розповів, що їх на мотоциклах повезли безпосередньо на “нуль”. Дорогою їх атакував дрон. Із чотирьох хлопців лише він один вижив, але дістав численні поранення, – розповів Ернето.
Чому почалась війна
За словами Ернето, росіяни їм казали, що це українці перші напали на Крим і що хотіли приєднатися до НАТО, а Путін цього не хотів.
Кубинець наголосив, що він взагалі поза політикою. Проте чув багато коментарів від їхнього перекладача, що українці – фашисти, які катували людей, зокрема у Криму. Перекладач розповідав доволі жахливі речі.
– Нам казали, що якщо українці когось спіймають, то краще себе вбити, бо інакше б з нас знущалися, бо ми іноземці, ми найманці, – каже Ернето.
Він заперечує будь-які знущання з боку українців: Ніде з мене не знущалися.
Як потрапив на фронт та у полон
– Якось нас повезли на тренування вночі. А на третій чи четвертий день після цього зібрали весь табір з речами, посадили в автобус і повезли в якесь село, яке мало вигляд захопленого. Кілька днів там було спокійно, нормально, – розповів полонений кубинець.
Але потім приїхав інший транспорт і сказали, що всіх повезуть в інше місце. Перекладач запевняв кубинців, що все добре, їх просто повезуть в інше захоплене селище, бо там начебто треба навести порядок.
Так кубинці пробули ще кілька днів, до 26 числа.
– Нас посадили в той самий транспорт і тоді нас атакували. Виявилось, що ми перебуваємо на українській території. Можна сказати, що ми були на “нулі”, – пояснив Ернето.
Він розповів, що всі почали тікати. Кубинець при собі мав лише автомат та рацію.
– Коли я стрибав у кущі, то ще тримав рацію. Але дрони летіли за нами і я її загубив, – каже полонений.
Він ймовірно пробіг по колу, бо вибіг до своїх товаришів, але вони всі були мертві. Ернето просидів у схованці всю ніч, аж поки все не затихло.
Він розповів, що сам здався у полон. Чоловік пішов до річки і дорогою став помічати українські сині дороговкази. Ернето йшов до тих пір, поки не натрапив на двох українських військових. Він віддав свою зброю та попросив про допомогу.
Кубинець розповів, що українці перевірили його документи, а з ним поводилися добре.
Своїм землякам Ернето хоче сказати, щоб навіть у відчаї не велися на такий контракт із російською армією, бо це все брехня: Начебто обіцяють гроші та роботу, що зброю до рук не братимете. Але це брехня. І грошей ви не побачите. Це квиток в один кінець без повернення.
Друзі ДШВ
Друзі ДШВ – це сайт, на якому всі можуть донатити на потреби Десантно-штурмових військ.
Проєкт створено для надійної та довгострокової підтримки українських воїнів, які ефективно виконуватимуть бойові завдання, маючи необхідні комплекси РЕБ, дрони та інше озброєння.
Також власним прикладом можна показати, що українська армія – це сильні та вмотивовані воїни.
Щоб долучитися до Десантно-штурмових військ, потрібно залишити заявку на сайті та пройти попередню підготовку.