Терпіти не можна будувати: у Харкові розморозили будівництво нового онкоцентру

Де поставити кому в попередньому реченні – підкаже статистика. За даними Харківського обласного центру онкології, за 3,5 роки кількість хворих збільшилася на 20%.

А загалом за рік харківські онкологи пролікували 72 тис. хворих. Водночас у нинішній лікарні немає жодного укриття, критично бракує діагностичного і лікувального обладнання, допотопні приміщення розвалюються на очах, а через відсутність ліфтів медикам доводиться вручну переносити важких пацієнтів.

Про необхідність нового онкоцентру говорили вже давно. У 2018 році його навіть почали будувати, але нині майданчик в чагарниках, а техніки там не бачили вже кілька років.

Але цьогоріч в Харківській ОВА заявили, що будівництво Обласного центру онкології розморожують, а через небезпеку один з корпусів зведуть під землею. На нову лікарню передбачено 3,2 млрд грн – це тільки перша черга.

Чи доречні такі витрати у прифронтовому місті – журналістка Фактів ICTV Тетяна Доцяк відправилася до онкоцентру, щоб послухати думки пацієнтів і лікарів.

“У Помірках померти”

Харківський онкоцентр розташований у Помірках – це місцевість у лісопарку на північ від центру міста. Там розташована низка лікувальних закладів, зокрема обласний центр онкології.

Багато років він був в епіцентрі скандалів, люди скаржилися на якість лікування, корупцію і жахливі умови перебування. Відтоді про Помірки у Харкові ходила дурна слава – начебто туди люди їдуть не лікуватися, а помирати.

Близько 10 років тому в онкоцентрі змінилося керівництво. Туди прийшли працювати професійні лікарі, оновили обладнання, хірургію, частково відремонтували приміщення.

Але всі розуміли – це тимчасовий захід, бо будівлі онкоцентру допотопні. Там неможливо встановити сучасне обладнання – для нього потрібні бункери, спеціальні приміщення і умови.

Наприклад, хірургічний корпус 1935 року будівництва, а корпус, де розташовані відділення хімієтерапії та гематології – взагалі колишній гуртожиток. Звісно, про дотримання сучасних вимог перебування онкохворих там не йдеться, хоч лікарі з усіх сил і намагаються створити умови.

До того ж, корпуси онкоцентру: приймальне відділення, хірургія, хімієтерапія, променева терапія, діагностика й лабораторії розкидані на відстані до 1 км один від одного – хворі на рак пацієнти змушені човгати з одного корпусу в інший і в спеку, і в мороз, як і лікарі.

Але навіть дістатися до онкоцентру – вже удача. Дорога, яка веде до нього, була розбитою, туди часто відмовлялися їздити таксі, а були випадки, коли застрягали швидкі та машини, що розвозять ліки. Минулого тижня, після виходу сюжету Фактів ICTV, міська рада відремонтувала дорогу.

– Можна було б створити новий центр, щоб все було в одній будівлі, тому що все розкидано по території. Коли така хвороба, то важко пересуватися і ходити. Це треба йти подвір’ям, – каже пацієнтка Галина Сиромятникова.

Жінка чекає в черзі до маніпуляційного кабінету – в неї черговий етап хімієтерапії.

– Я лікуюся вже рік, все безкоштовно, препарати є, все прекрасно. Лікарі – професіонали, дівчата стараються. То ж було б добре побудувати нову лікарню, – каже Галина, поки медсестри готують для неї ліки.

У хімієтерапії дві людини на ліжко

У відділенні хімієтерапії з самого ранку вже дуже багато людей: пацієнти їдуть з Харкова і області. Зазвичай намагаються приїхати якомога раніше, щоб зайняти ліжко і швидше “відкрапатися”.

Процедура тривала, а на всіх місць не вистачає. Медична директорка з терапевтичної роботи Харківського обласного центру онкології Олена Жук розповіла, що на другому поверсі розташовані два відділення хімієтерапії. Всі вони перевантажені, бо, на жаль, пацієнтів більше ніж ліжок.

– Для розуміння ситуації я хочу навести трішки статистики. За минулий рік це відділення номер два пролікувало понад 9 тис. пацієнтів – саме стільки було госпіталізацій, а відділення розраховане на близько 4,5 тис. У відділенні лише чотири лікарі. Відділення №1 розраховане на 5 тис. госпіталізацій, а пролікувало 8 тис. Нам вкрай потрібне третє відділення хімієтерапії, повноцінне, зі штатом лікарів, з розрахунку 30 щоденних госпіталізацій. Але можливості створити повноцінне відділення в нас немає, бо в нас немає приміщень, – каже Олена Жук.

Поверхом вище розташоване відділення гематології, де рятують життя хворим на рак крові. Пацієнтів сюди доводиться заносити на м’яких ношах, як-от на ковдрах чи простирадлах, розповідає завідувачка відділення Ольга Кучкова. Ліфту в будівлі немає, а звичайні металеві ноші не розвернуться на сходах.

Харківський онкоцентр, автор Тетяна Доцяк

Загалом будівля не розрахована для людей з інклюзією – це колишній гуртожиток, який, через нестачу приміщень, пристосували під лікування хворих. У палатах немає душу й туалету, а ті, що на поверсі, не розраховані для людей з інвалідністю.

– У жахливому стані системи комунікацій. У нас немає можливості провести до палат воду і каналізацію, бо будівля не пристосована для цього, а системи старі, – каже лікарка.

Не відповідають сучасним вимогам і палати.

– Для гематологічного відділення є вимога – наявність боксованих палат з додатковою системою фільтрації, обмеженим доступом і з дверима шлюзового типу. Пацієнти майже всі мають імунодефіцитний стан – відсутність можливості захищатися від інфекцій. У нас таких палат немає, – каже Ольга Кучкова.

Часто після хімієтерапії люди їдуть додому або навіть забирають з собою пляшки з ліками, щоб завершити процедуру вдома, бо в онкоцентрі немає жодного укриття.

Променеву терапію добили російські ракети

У 2022 році лікарня не раз потрапляла під обстріл. Одноповерхова будівля шістдесятих років минулого століття, де розташована променева терапія, розсипається від старості, та ще й окупанти добили її обстрілами.

Коли йдеш коридорами, чути як хитається підлога, в покрівлі діри, а стіни палат оббиті клейонкою – щоб виглядало не так лячно, пояснює лікарка.

У цій допотопній будівлі довелося будувати бункер для сучасного апарату брахітерапії, який знищує ракові клітини. В сусідній, якій вже 90 років – спецприміщення для лінійного прискорювача – єдиного на всю Харківську область для радіологічного лікування.

Чекати більше не можуть, каже заступник генерального директора з технічної частини Харківського обласного центру онкології Олександр Гладкий, адже кількість хворих зростає швидше, ніж будують новий онкоцентр.

– Ракові хворі не можуть чекати, тому доводиться встановлювати тут. Звичайно, нам би хотілося змонтувати в новій будівлі, але поки так. Робимо те, що можемо, – каже Олександр Гладкий.

Пацієнтів носять на руках

Будівля, в якій за рік хірурги провели близько 6,5 тис. операцій, зведена у 1935 році. Людей на операції та на діагностику носять на руках, бо ліфт в цій будівлі – єдиний на весь онкоцентр – 70-річного віку.

Їздити в ньому небезпечно. Щоб доправити хворих, сестри-господарки шукають добровольців, які на ношах підіймають або спускають хворих.

В онкоцентрі є клінічний психолог, але поговорити з пацієнтом ніде, розповідає Олена Полякова.

– Щоб вилікуватись, потрібна особлива психологічна підтримка пацієнту, а для цього потрібні умови. Щоб проводити терапевтичні сесії, нам потрібне окреме приміщення: окрема кімната, де немає шуму, де темно, де є канапка. У мене є робоче місце, ми там працюємо з колегою, але я не можу при інших особах проводити консультацію, бо це конфіденційно. Я шукаю порожній кабінет чи палату, тоді ми йдемо туди, але якщо всі палаті зайняті, ми сідаємо в коридорі в куточку на диванчику і тихенько розмовляємо – це просто неприпустимо, – каже психолог Полякова.

В аптечному складі, розташованому в колишній операційній, зберігаються медпрепарати. Нині їх закупили на понад 50 млн грн.

Завідувачка складу Зоя Гребенюк показує застаріле приміщення, де обвалюються стіни і немає відповідних для складу умов. Це тони препаратів, які надходять щодня, а також щодня їх відвантажують по відділеннях.

Водночас до складу навіть під’їхати неможливо. У жахливому стані й відділення патанатомії, де проводять гістологічні дослідження для діагностики пухлин та інших захворювань.

Якщо інші приміщення хоч якось ремонтують, то до цих взагалі не доходять руки, кажуть в онкоцентрі.

Люди помирають швидше, ніж будують онкоцентр

Будувати новий онкоцентр у Харкові почали у 2018 році. Але за цей час не спромоглися навіть звести його стіни, будівельний майданчик заріс чагарниками, а техніка звідси поїхала ще кілька років тому.

Розпочинала будівництво компанія Трест Житлобуд-1, однак невдовзі угоду з ним розірвали, уклавши нову з компанією Ромб+. Але й вони зірвали будівництво, каже начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.

– У 2021 році мною було ініційовано розірвання договору з підрядником, який не виконував зобов’язань щодо темпів будівництва. І з власником, і з управляючими ми провели кілька нарад, і прийшли до висновку – вони не в змозі реалізувати цей проєкт, – розповів він.

Процедура розірвання угоди була тривалою. Компанія вимагала близько 47 млн грн за виконані роботи, а ОВА не погоджувалася, тому сторони судилися у Господарському суді Харківської області.

Експертизи підтвердили виконання робіт на понад 20 млн. З компанією розрахувалися і цьогоріч остаточно розірвали договір, розповів Синєгубов.

Один з корпусів зведуть під землею

Проєкт знову довелося коригувати – виросли ціни й змінилися обставини. Перша черга будівництва – основна – потребує 3,2 млрд грн. Майже третина піде на зведення підземної лікарні, яку будують на вимогу часу.

Через близькість до кордону на Харківщині під землею будують школи та дитсадок, а схожа підземна лікарня має з’явитися в Харківській обласній клінічній лікарні, каже Синєгубов.

Корпус на 3,5 тис. метрів з діагностикою і операційними розрахований на одночасне перебування 1100 людей. Затягувати з будівництвом не можна, каже начальник ОВА, бо кількість пацієнтів збільшується.

У 2023 році онкоцентр пролікував 60 тис. хворих, у 2024 році – 72 тис. Цього року знову прогнозують зростання.

– Це про людей, про порятунок людей, ми не можемо сказати людям: будь ласка, зачекайте, ваша хвороба і біда наразі не на часі. Це зовсім не применшує увагу до військових. У нас 90% бюджету обласного і державного витрачається на військових. Поряд із цим є державна політика щодо наближення високоякісної медичної допомоги навіть в умовах війни, – каже начальник ОВА.

Крім підземної лікарні, буде наземний корпус, як це передбачалося первинним проєктом. Також зведуть енергетичний комплекс, станцію лікувальних газів, відділення клінічних досліджень. Кошти бюджетні та Ukraine Facility – макрофінансової допомоги від Євросоюзу на відновлення України.

Фото проєкту нового онкоцентру, надала Харківська ОВА

– Ми дуже потребуємо нових корпусів і можливостей в діагностиці, променевій терапії. Ми не можемо в тих корпусах, які зараз експлуатуються, навіть встановити те обладнання, яке на сьогодні відповідає всім сучасним потребам, – каже генеральний директор обласного центру онкології Віктор Лихман.

Це обладнання потребує будівництва бункерів і спеціальних приміщень, але онкоцентру просто ніде все це встановити.

– У нас є потреба в лінійних прискорювачах – це таке обладнання, яке використовується для радіологічного лікування хворих. Нам їх потрібно за тією кількістю хворих, яка є, десь 3-4 штуки. Наразі немає жодного. Ми плануємо буквально в жовтні встановити єдиний лінійний прискорювач, але він не закриває всю потребу. Ми вже використали все, що можна сьогодні в наявних площах, – каже Лихман.

У новому онкоцентрі планують встановити 4 лінійних прискорювачі, 3 магнітно-резонансних томографи, 4 комп’ютерні томографи. Це та потреба, яка відповідає сьогоднішньому навантаженню за кількістю хворих.

– У наявних приміщеннях це просто неможливо зробити. А тривалість життя наших хворих не дозволяє чекати, важливо вчасно виявити і почати лікування, – каже Віктор Лихман.

За 3,5 роки кількість пролікованих хворих зросла на 20%, каже Лихман. Щоб зменшити сумну статистику, треба створити центр профілактики захворювань. Все це можна буде зробити в новому онкоцентрі.

Якщо торги відбудуться, то у жовтні буде оголошено переможця тендеру, а роботи поновлять. Але завершення будівництва знову відтермінувалося. Чекати відкриття доведеться ще щонайменше три роки.