ООН: 2025 рік став найсмертоноснішим для цивільних в Україні з 2022 року
- У 2025 році в Україні загинуло 2 514 цивільних і 12 142 були поранені.
- 97% жертв сталися на підконтрольній уряду території через атаки російських збройних сил.
- Найбільше людей загинуло у прифронтових регіонах.
У 2025 році в Україні зафіксовано найвищу кількість загиблих і поранених серед цивільного населення з 2022 року.
Про це йдеться у доповіді Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ).
Кількість жертв серед цивільних збільшилася на третину
Місія підтвердила, що пов’язане з війною насильство у 2025 році призвело до загибелі 2 514 цивільних осіб та поранення ще 12 142 людей.
Загальна кількість цивільних жертв у 2025 році на 31% перевищила показники 2024 року, коли загинули 2 088 осіб і 9 138 були поранені та на 70% перевищила рівень 2023 року, коли було зафіксовано 1 974 загиблих і 6 651 пораненого.
Переважна більшість жертв серед цивільного населення, підтверджених ММПЛУ у 2025 році, припала на території, що перебувають під контролем уряду України.
За даними Місії, 97% усіх цивільних жертв у 2025 році (2 395 загиблих і 11 751 поранений) стали наслідком атак, здійснених російськими збройними силами.
– Збільшення кількості жертв серед цивільних осіб на 31% порівняно з 2024 роком свідчить про суттєве погіршення рівня захисту цивільних осіб. Наш моніторинг показує, що це зростання було зумовлене не лише інтенсифікацією бойових дій уздовж лінії фронту, а й більшим застосуванням далекобійної зброї, через що цивільні особи по всій країні стикаються з підвищеним ризиком, – заявила голова ММПЛУ Даніель Белль.
В ООН зазначають, що активізація спроб російських збройних сил захопити нові території у 2025 році призвела до загибелі та поранення цивільних осіб, масштабних руйнувань критично важливої інфраструктури, припинення надання базових послуг і нових хвиль переміщення населення у прифронтових районах.
Саме на ці райони припало 63% усіх цивільних втрат у 2025 році – 9 253 випадки.
Особливо серйозних втрат зазнали люди старшого віку, які становлять значну частку населення, що залишилося в прифронтових селах.
Застосування дронів у прифронтових регіонах
Застосування безпілотників малої дальності поблизу лінії фронту стало однією з основних причин зростання кількості цивільних жертв.
У 2025 році внаслідок таких атак загинули 577 осіб, ще 3 288 були поранені. Це на 120% більше, ніж у 2024 році, коли було зафіксовано 226 загиблих і 1 528 поранених.
Зокрема, 25 грудня безпілотник малої дальності влучив у автомобіль з волонтерами, які проводили евакуацію в Костянтинівці Донецької області: один гуманітарний працівник загинув, ще двоє зазнали поранень.
Крім того, 6 грудня такий безпілотник убив жінку та поранив її двох дорослих дітей в окупованій Горлівці Донецької області.
– Більше застосування безпілотників малої дальності зробило багато районів поблизу лінії фронту фактично непридатними для життя, – зазначила Даніель Белль.
Атаки далекобійною зброєю
За інформацією Місії, далекобійна зброя, зокрема ракети та баражувальні боєприпаси, спричинила 35% усіх жертв серед цивільних осіб у 2025 році – 682 загиблих і 4 443 поранених.
Це на 65% більше за кількістю загиблих і поранених порівняно з 2024 роком, коли було зафіксовано 531 загиблого і 2 569 поранених.
Найбільшу кількість смертей упродовж 2025 року спричинила атака далекобійною зброєю, застосованою РФ, по Тернополю 19 листопада.
Внаслідок удару загинули щонайменше 38 цивільних осіб, серед яких було вісім дітей.
Ще однією масштабною атакою стали удари далекобійною зброєю по Києву 31 липня, внаслідок яких загинули 32 цивільні особи, зокрема п’ятеро дітей, а 170 людей, у тому числі 17 дітей, отримали поранення.
– Це найбільша підтверджена кількість жертв серед цивільних осіб у столиці з часу початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, – наголошується у звіті.
Удари по енергетичних об’єктах
У жовтні 2025 року російські військові відновили масштабні скоординовані удари по енергетичних об’єктах на всій території України, що призвело до аварійних відключень електроенергії та запровадження графіків обмежень.
Відновлення атак на енергетичну інфраструктуру відбувалося паралельно з триваючими обстрілами регіонів.
Зокрема, Одеська область у грудні опинилася серед найбільш постраждалих, зазнавши повторних ударів, які спричинили тривалі відключення електроенергії в кількох містах.
Відключення тривали по кілька днів і мали серйозні наслідки для місцевих мешканців, особливо для людей у складних життєвих обставинах.
Були порушені доступ до електроенергії, води та опалення, а також можливості зберігання й приготування їжі та користування ліфтами у багатоповерхових будинках.
Атаки на енергетичну інфраструктуру продовжувалися і надалі, спричиняючи затяжні перебої з електропостачанням на тлі зниження температури повітря у січні 2026 року.
– Різке зростання кількості ударів із застосуванням далекобійної зброї та ураження національної енергетичної інфраструктури України означають, що наслідки війни тепер відчутні для цивільних осіб далеко за межами прифронтових районів. За температури до мінус 15 градусів за Цельсієм перебої з електропостачанням, водою та опаленням наражають цивільних осіб по всій країні на підвищений ризик, – сказала Даніель Белль.