Наступ з Білорусі: чи існує загроза нового вторгнення в Україну

На окремих ділянках українсько-білоруського кордону зафіксовано специфічну активність з боку Білорусі. Про це у суботу, 2 травня, повідомив президент України Володимир Зеленський.

За його словами, спостерігалася доволі незвична активність на окремих відрізках кордону між Україною та Білоруссю. Він наголосив, що всі такі сигнали уважно відстежуються та контролюються, а у разі необхідності Україна готова реагувати.

Глава держави підкреслив, що Україна й надалі залишається готовою захищати свій суверенітет і безпеку громадян, а також застеріг від будь-яких спроб втягування третіх сторін в агресивні дії проти країни.

Чи буде наступ з Білорусі та чи ймовірне раптове вторгнення, Факти ICTV дізнавалися в експертів.

Чи можливий наступ з Білорусі: що відбувається на кордоні

Лейтенант Сил Оборони Андрій Коваленко у своєму ТГ-каналі повідомив:

– Щодо Білорусі – всі їхні дії в прикордонні фіксуються, станом на зараз, з того боку можливі хіба дрібні провокації, які будуть коштувати дорожче саме білоруській стороні. Не більше. Тому, краще їх білорусам не робити.

Політолог Володимир Фесенко в коментарі для Фактів ICTV зазначив, що наразі не бачить ознак прямої загрози масштабного наступу з території Білорусі. За його словами, на цей момент там відсутня достатня концентрація російських військ, яка була б необхідною для подібної операції.

Водночас Фесенко не виключає можливості окремих провокацій з білоруського боку, однак вважає такий сценарій малоймовірним. Він пояснив, що нинішня активність навколо білоруського напрямку може бути пов’язана насамперед із політичними сигналами з боку Олександра Лукашенка.

За словами Фесенка, Лукашенко намагається демонструвати Володимиру Путіну свою готовність до співпраці та підтримки, зокрема в контексті російських атак по Україні. Тому проводиться активність поблизу українського кордону, а також використання різних технічних засобів (до прикладу повітряна куля), які можуть бути залучені до забезпечення російських операцій.

Політолог та військовослужбовець ЗСУ Кирило Сазонов оцінив на своєму каналі на YouTube імовірність вторгнення з боку Білорусі, а також ризики нового наступу на Київ.

За словами Сазонова, біля самого кордону, приблизно за кілька кілометрів, тривалий час фіксувалися два вертольоти. Ймовірно, це розвідка, яка щось спостерігала. 

Якщо дивитися формально з точки зору військової науки, Білорусь справді може готуватися до потенційних дій. Але це пов’язано і з тим, що на східних напрямках, зокрема на Донеччині, російські сили не мають значних успіхів і зазнають великих втрат. Просування там фактично заблоковане, і жоден із ключових напрямків — ні Запорізький, ні Куп’янський, ні Харківський — не дає стратегічного результату.

У таких умовах виникає питання, як змусити Україну до поступок. На думку військового ЗСУ, єдиний реальний інструмент тиску — це загроза столиці. Вона географічно близька, і ми вже бачили це у 2022 році. Проте зараз ситуація інша, і це розуміють як у Києві, так і в Москві.

Чи готується Білорусь до нападу на Україну

За словами Сазонова, щодо Білорусі, то там дійсно облаштовують позиції для артилерії поблизу кордону. Це може свідчити про підготовку до можливих ударів, але саме по собі ще не є прямим доказом наступу.

Також там будують дороги до кордону, що покращує логістику, і це теж можна трактувати як елемент підготовки. Обговорюється і мобілізація офіцерів запасу, але це радше формальний ресурс, який суттєво не підсилює боєздатність.

Як розповів Сазонов, чисельність білоруської армії оцінюється приблизно у 50 тисяч реально боєздатного особового складу, плюс окремі підрозділи спецпризначення.

Однак армія переважно не має бойового досвіду. На думку експерта, без підтримки російських військ вона не становить критичної загрози для масштабного вторгнення.

Для наступу потрібне формування ударних угруповань, техніка, логістика, медичне забезпечення — і все це неможливо приховати. Сучасні засоби розвідки, зокрема дрони та супутники, дозволяють швидко фіксувати будь-яке переміщення військ. Навіть у випадку підготовки до наступу це стане помітним заздалегідь, і Україна матиме час на реагування.

Чи можливий раптовий наступ з Білорусі

На думку Сазонова, будь-яке раптове вторгнення в нинішніх умовах практично неможливе. Усі масштабні операції цієї війни будувалися на факторі несподіванки, а його втрата означає значне зниження шансів на успіх.

Як розповів Сазонов, українські позиції активно укріплювалися з 2022 року. Там стоять досвідчені підрозділи, проводилися мінування, облаштування оборонних ліній. Великі сили противника у разі наступу швидко ув’язнуть у цих укріпленнях. Можливі лише дії диверсійних груп, але “в цю гру можна грати вдвох”.

Сазонов підсумував, що станом на зараз серйозних ознак підготовки до масштабного вторгнення немає. Українські сили готові реагувати, а будь-яке переміщення військ противника буде помічене заздалегідь.

Навіщо Білорусь проводить роботи на кордоні

Фесенко також звернув увагу на те, що найбільше занепокоєння викликає створення або посилення інфраструктури в прикордонній зоні. Він вважає, що потенційно ця інфраструктура може бути використана в майбутньому. 

– Наразі прямої загрози нападу немає, але ризики можуть зрости у разі проведення спільних російсько-білоруських військових навчань, залежно від масштабу залучених сил та їх структури, – наголосив Фесенко.

Попри це, на його думку, на сьогоднішній день офіційні оцінки українського військового командування також свідчать про відсутність безпосередньої загрози наступу з території Білорусі. Він наголосив, що провокаційні дії не виключені, однак повторення сценарію 2022 року наразі виглядає малоймовірним.

Коментуючи питання будівництва доріг та підготовки позицій поблизу кордону, Фесенко зазначив, що ці дії слід розглядати в ширшому політичному контексті. На його думку, Олександр Лукашенко одночасно веде багатовекторну політику, намагаючись покращити контакти із Заходом, зокрема зі Сполученими Штатами, і водночас зберігати повну залежність від Росії.

– Білоруський лідер зацікавлений у відновленні або покращенні відносин із Заходом, однак змушений демонструвати лояльність Кремлю. Саме тому, нинішня активізація військової риторики та інфраструктурних заходів може бути елементом політичного балансування, – підкреслив Фесенко.

Окремо він зазначив, що Лукашенко раніше вже використовував тему розміщення російських озброєнь, включно з тактичною ядерною зброєю, як інструмент демонстрації посилення ролі Білорусі. Водночас Фесенко підкреслив, що ці ресурси фактично залишаються російськими, а не білоруськими.

На думку Фесенка, посилення військової співпраці між Мінськом і Москвою також може бути реакцією на насторожене ставлення Кремля до контактів білоруської влади із Заходом. У цьому контексті демонстрація готовності підтримувати Росію є для Лукашенка способом знизити політичні ризики та зберегти баланс у відносинах із Кремлем.

Демонстрація готовності допомогти Володимиру Путіну — навіть не негайно, а в перспективі — є способом підтвердити свою лояльність.

Таким чином білоруський керівник ніби надсилає сигнал: “не хвилюйтеся, я на вашому боці, я не змінюю політичної орієнтації і залишаюся союзником Росії”. Політолог охарактеризував це як елемент подвійної політики.

Водночас він вважає, що сам Лукашенко добре усвідомлює значні ризики війни проти України, насамперед для себе особисто та для стабільності його режиму.

Саме тому, на його думку, якщо й виникне реальна загроза використання території Білорусі для нападу на Україну, то ініціатива в такому випадку йтиме не від Лукашенка, а від Путіна.

Читайте також

З Білорусі в Україну залетіла куля, яка є ретранслятором та допомагає під час атак РФ – ДПСУ