Вибори у Вірменії 7 червня: що відомо про правила, учасників і вплив РФ

Парламентські вибори у Вірменії 7 червня – перше чергове, а не дострокове волевиявлення країни починаючи з 2017 року. До цього, останні вісім років, вірменська політична система формувалася не стільки виборчим процесом, скільки кризою.

Очікується, що нові вибори допоможуть визначити не лише новий склад влади, а й подальший геополітичний курс країни на тлі конфлікту з Кремлем, зближення Вірменії з ЄС та зростання напруги навколо впливу Росії на внутрішню політику Єревану.

Що варто знати про парламентські вибори у Вірменії у 2026 році, хто бере в них участь, та про що свідчать результати місцевих опитувань – читайте в матеріалі.

Якою є виборча система у Вірменії та партії-кандидати

У Вірменії під час парламентських виборів діє пропорційна виборча система, де 101 місце в парламенті розподіляють між політичними силами за результатами загальнонаціонального голосування. Це означає, що виборці голосують за партійний список, а не окремого кандидата в окрузі.

Для того, щоб пройти до парламенту, політичні сили повинні будуть подолати встановлений законом поріг:

• політична партія має отримати щонайменше 4% голосів;
• блок із двох-трьох партій має отримати не менше 8% голосів;
• блок із трьох і більше партій має отримати щонайменше 10% голосів.

У парламент пройдуть щонайменше три політичні групи, навіть якщо менша кількість груп подолає необхідні пороги. Також передбачено чотири місця для національних меншин: езидів, росіян, ассирійців та курдів. Ці місця розподіляються через партійні списки відповідно до виборчих правил Вірменії.

Загалом для участі у парламентських виборах у Вірменії 7 червня 2026 року було зареєстровано 19 політичних сил, включаючи 17 партій та 2 блоки:

1. Партія реформаторів;
2. Демократична партія Проти всіх;
3. Блок Сильна Вірменія;
4. Меритократична партія Вірменії;
5. Нова сила – Реформістська партія;
6. Крила єдності;
7. Процвітаюча Вірменія;
8. Національно-демократичний полюс;
9. Партія національного відродження та національного пробудження Кочарі;
10. Вірменський національний конгрес;
11. Партія Республіка;
12. Християнсько-демократична партія Вірменії;
13. Блок Прогресивно-центристська партія (знявся з виборів 25 травня);
14. Партія демократичної консолідації;
15. Партія Демократія, закон та порядок;
16. Цивільний договір;
17. Блок Вірменія;
18. Мітинг за Республіку;
19. Світла Вірменія.

За правилами, для того, щоб проголосувати на виборах 2026 року, громадяни мають фізично перебувати у Вірменії 7 червня. Голосування з-за кордону для звичайних виборців недоступне.

Також важливо знати, що на відміну від референдумів, для визнання парламентських виборів дійсними не існує мінімальної вимоги до явки.

У ЗМІ зазначають, що найсуперечливішим пунктом Виборчого кодексу є механізм другого туру для забезпечення формування “стабільної парламентської більшості”, якщо вона не буде сформована з початкового голосування або подальших коаліційних переговорів.

Таким чином, якщо після першого туру голосування жодна партія чи блок не отримає більшості мандатів, а коаліційні зусилля зазнають невдачі, партіям та блокам нададуть шість днів для переговорів щодо створення більшості та узгодження кандидата на посаду прем’єр-міністра.

Другий тур голосування відбудеться на 28-й день після першого, а участь у ньому візьмуть лише дві політичні сили, які отримали найбільшу підтримку виборців. На відміну від першого туру, у бюлетені другого зазначатимуть не лише назву партії або блоку, а й кандидата на посаду прем’єр-міністра.

Переможець другого туру автоматично отримує додаткові мандати, щоб забезпечити собі щонайменше 54% місць у парламенті Вірменії.

Виборча система Вірменії також передбачає гнучкіші правила формування коаліцій. Раніше до парламентської коаліції могли входити не більше трьох політичних сил, однак це обмеження було скасоване. Тепер партії та блоки можуть формувати ширші коаліції після виборів.

Згідно з Виборчим кодексом Вірменії, кандидатом у депутати парламенту може стати громадянин, якому виповнилося щонайменше 25 років, який має лише громадянство Вірменії, постійно проживає в країні протягом останніх чотирьох років та вільно володіє вірменською мовою. Такі самі вимоги діють і для кандидатів на посаду прем’єр-міністра та членів уряду.

Для участі у парламентських виборах партії та блоки мають висунути щонайменше 80 кандидатів. Водночас закон зобов’язує забезпечити гендерну квоту: не менше третини кандидатів у списках повинні становити жінки. Окремо встановлено, що частка кандидатів, які не є членами партії, не може перевищувати 30%.

Зауважимо, що Закон про політичні партії Вірменії встановлює мінімальну вимогу для реєстрації політичної сили – не менше 300 членів партії. Крім того, усі витрати на передвиборчу кампанію мають здійснюватися виключно через офіційний виборчий фонд. Йдеться про витрати на рекламу у ЗМІ та інтернеті, проведення соціологічних опитувань, оренду офісів, друк агітаційних матеріалів та інші виборчі потреби.

Для реєстрації на парламентських виборах партії повинні внести заставу у розмірі 7,5 млн драмів (близько 900 тис. грн), а виборчі блоки – 15 млн драмів (близько 1,8 млн грн). Кошти мають повернути у разі, якщо партія набирає щонайменше 2% голосів, а блок – 4%.

Також Виборчий кодекс Вірменії встановлює максимальний ліміт витрат на передвиборчу кампанію – 800 млн драмів (близько 96,8 млн грн). У разі проведення другого туру можливі додаткові витрати.

Водночас закон прямо забороняє іноземним громадянам та організаціям брати участь у передвиборчій кампанії або фінансувати політичні сили у Вірменії.

Про що свідчать результати опитувань щодо виборів у Вірменії

В останні місяці соціологи проводили ряд опитувань, щоб спрогнозувати, якими можуть бути сценарії результатів виборів у Вірменії.

Згідно отриманих результатів, фаворитом вважають партію Громадянський договір прем’єр-міністра Нікола Пашиняна. Так, незважаючи на зниження рейтингів схвалення з перших років його перебування при владі (2018-2020), Пашинян зберігає значну базу підтримки.

Зокрема, останнє опитування напередодні вирішальних виборів у Вірменії 7 червня прогнозує, що партія прем’єр-міністра Нікола Пашиняна Громадянський договір може отримати майже 65% голосів виборців, серед тих, хто вже готовий зробити вибір серед кандидатів.

Якщо голосування наступної неділі підтвердить прогнози опитування, вірмени нададуть Пашиняну вирішальний мандат для зміцнення стратегічної переорієнтації країни Південного Кавказу на прозахідний шлях, що може викликати доволі різку реакцію у Кремлі та закріпити історичну мирну угоду з Азербайджаном щодо Карабаху.

Попередні опитування, як-то травневий звіт EVN Report, показують, що виборці з кожним разом демонструють все більше схвалення роботи прем’єра.

Там звертають увагу на три важливі тенденції:

1. Схвалення роботи прем’єр-міністра методично зросло з 36% у першому опитуванні до 47,2% у другому опитуванні та 49% у нових результатах;
2. Несхвалення його роботи, з іншого боку, знизилося з 45% у першому опитуванні до 35,8% у другому опитуванні та 33,7% у третьому опитуванні;
3. Громадське сприйняття напрямку розвитку країни також суттєво змінилося: 38% респондентів сказали, що країна рухається в неправильному напрямку (35% вказали на правильний напрямок) у першому опитуванні, 41,2% сказали, що вона рухається в правильному напрямку (33,3% вказали на неправильний напрямок) у другому опитуванні, а 44% у третьому опитуванні заявили, що країна рухається в правильному напрямку (30,9% вказали на неправильний напрямок).

Головним претендентом від опозиції на цих виборах став російсько-вірменський мільярдер Самвел Карапетян. Партія його племінника Сильна Вірменія, очолювана Нареком Карапетяном як представником російсько-вірменського магната, посідає друге місце з 10,1%, що на 1,3% менше, ніж у попередньому опитуванні.

Журналісти звертають увагу, що минулого літа Самвел Карапетян був звинувачений у публічних закликах до захоплення влади, відмиванні грошей та ухиленні від сплати податків. Карапетян перебував у в’язниці до кінця грудня 2025 року, відтоді його перевели під домашній арешт під заставу у розмірі понад 10,6 мільйона доларів, що є найбільшою заставою в історії Вірменії.

Згідно з чинними правилами, Самвел Карапетян не має права балотуватися на посаду прем’єр-міністра, адже окрім громадянства Вірменії, він також має російський та кіпрський паспорти.

Його команда заявила, що внесе зміни до Конституції, щоб усунути перешкоду для балотування. Їхній план передбачає внесення змін до статті 148, якщо партія отримає парламентську більшість. Це дозволить будь-якій особі, яка має виключно громадянство Вірменії (після відмови від інших), стати прем’єр-міністром.

Альянс Вірменії, очолюваний колишнім президентом Робертом Кочаряном, якому потрібно було б 8%, щоб подолати виборчий бар’єр, оскільки він керується альянсом, а не єдиною партією, посідає третє місце з 4,4%, тоді як Партія процвітання Вірменії (ППП) посідає четверте місце з 3,4%.

Як Альянс Вірменії, так і ППП не продемонстрували покращень порівняно з другим опитуванням, а Сильна Вірменія зазнала незначного спаду. Загалом, електоральне поле, судячи з опитувань, консолідується, опозиційні партії стагнують і послідовно показують результати, колективно, в межах 20% бар’єру.

Очікується, що жодна партія, окрім Громадянської угоди та Сильної Вірменії, не досягне порогу для потрапляння до парламенту, особливо партії, що представляють прозахідні фракції, такі як Республіканська партія Арама Саркісяна чи Об’єднання за Республіку Армана Бабаджаняна.

Те саме можна сказати про партії “третього шляху”, такі як Крила єдності на чолі з Арманом Татояном чи Нова сила на чолі з Айком Марутяном.

Аналогічно, Альянс Вірменії, який отримав 21% голосів на виборах 2021 року та домінував в опозиційному середовищі, не зміг надолужити голоси, які він втратив на користь партії Сильна Вірменія, а також не зміг розширитися до сфери впливу незалежних виборців.

Оскільки Конституція Вірменії передбачає, що до парламенту зможуть потрапити щонайменше три фракції, навіть якщо Альянс Вірменії не досягне 8% порогу, в силу того, що він посяде третє місце, він автоматично потрапить до парламенту.

Водночас, якщо Процвітаюча Вірменія зможе досягти 4% бар’єру, то вона фактично випередить Альянс Вірменії і, таким чином, стане третьою партією, яка увійде до парламенту, а Альянс Вірменії залишиться поза увагою.

Зазначимо, що Альянс Вірменії очолює колишній президент країни Роберт Кочарян, який залишається ще одним ключовим кандидатом від опозиції. Його об’єднання складається здебільшого з безпартійних союзників Кочаряна та Вірменської революційної федерації (АРФ). Нещодавно до альянсу приєдналася також незначна партія Вперед (Арадж).

У соціальних дослідженнях щодо майбутніх виборів наголошують, що результати опитувань не можуть з повною ясністю вирахувати думку виборців, які ще не визначилися.

– Особливо гостро це відчувається, якщо врахувати той факт, що майже 40% респондентів можна кваліфікувати як тих, хто не визначився. Таким чином, найважливішим результатом у категорії намірів голосувати стали 25,4% виборців, які відповіли “відмовляються відповідати”, та 14,1%, які відповіли “не знаю”. Ці дві категорії разом складають 39,5%, – пояснили соціологи.

Розподіл цих голосів, як це є нормою на вірменських виборах, визначить результат парламентських виборів 2026 року.

Як Росія посилює тиск на Вірменію перед виборами

Відносини між Єреваном і Москвою почали погіршуватися ще після подій вересня 2023 року, коли Вірменія розкритикувала ОДКБ за бездіяльність під час операції Азербайджану в Нагірному Карабасі.

Після цього Вірменія стала активніше розвивати співпрацю із Заходом і водночас дистанціюватися від Росії.

Ситуація особливо загострилося після того, як Єреван публічно став на шлях зближення з Євросоюзом.

Так, країни-учасниці Євразійського економічного союзу та Організації Договору про колективну безпеку закликали Вірменію офіційно визначитися зі своїм подальшим геополітичним курсом, примушуючи Вірменію обирати між ними та ЄС.

Заяву, яка опублікована на сайті Кремля, підписали президенти Росії, Білорусі, Казахстану та Киргизстану. У документі лідери цих країн закликали Єреван якнайшвидше провести загальнонаціональний референдум щодо подальшого зовнішньополітичного вектора Вірменії.

Автори документа стверджують, що євроінтеграційні прагнення Єревана можуть створити “серйозні ризики для економічної безпеки” цих країн.

Водночас на саміті ЄАЕС у грудні 2026 року союзники планують розглянути можливі наслідки призупинення дії Договору про союз щодо Вірменії.

Тим часом президент Росії Володимир Путін погрожує Вірменії економічними наслідками, зокрема підвищенням тарифів, якщо та розірве відносини з Євразійським економічним союзом (ЄАЕС) на користь курсу на зближення з ЄС.

Путін наголосив, що громадянам Вірменії нібито доведеться отримувати патенти на роботу в Росії.

– Кому вони будуть поставляти свою продукцію, куди піде вірменське вино… Тарифи на залізничні перевезення для них доведеться підвищити. Ціни на енергоносії доведеться підняти, – перерахував очільник Кремля.

Він також порівняв цю ситуацію з відносинами з Україною, які, за його словами, стали кризовими нібито через спроби Києва вступити до ЄС.

Російський президент закликав Вірменію якомога раніше “провести референдум щодо членства”.

За його словами, не можна “поєднати одне з одним” вступ до ЄС та участь у ЄАЕС.

МЗС РФ, своєю чергою, опублікувало заяву про те, що Москва відкликала свого посла Сергія Копиркіна з Вірменії нібито “для консультацій у зв’язку з кроками вірменського керівництва зі зближення з Євросоюзом, які завдають шкоди взаємодії в рамках ЄАЕС”.

Також РФ почала погрожувати накласти на Вірменію санкції.

Зауважимо, що прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян пропустив саміт ЄАЕС 29 травня, посилаючись на щільний графік передвиборчої кампанії напередодні парламентських виборів 7 червня.

Також він відповів на закиди Кремля та його союзників, заявивши, що на цьому етапі не бачить необхідності у проведенні референдуму щодо вибору між членством держави в Європейському Союзі та Євразійському економічному союзі (ЄАЕС).

На його думку, процес європейської інтеграції Вірменії поки не дійшов до етапу, на якому громадянам можна було б запропонувати зробити конкретний вибір між двома об’єднаннями.

За словами Пашиняна, Вірменія й надалі братиме участь у діяльності Євразійського економічного союзу до того моменту, поки необхідність остаточного вибору між цією організацією та Євросоюзом стане неминучою.

– Доки Вірменія офіційно не подасть заявку на членство в Європейському Союзі або не наблизиться до статусу кандидата на членство в ЄС, проведення будь-якого референдуму є нелогічним, – пояснив прем’єр.

Він зауважив, що наразі такий вибір має лише “теоретичний характер”.

Володимир Путін тисне на Вірменію добре всім знайомими інструментами – до прикладу, він нагадав, що Єреван купив 82% свого газу у Росії в 2025 році, за ціною $177,5 за тисячу кубометрів газу, який нібито коштуватиме понад $600 доларів у Європі.

Міністерство закордонних справ Росії попередило Вірменію, що призупинить або припинить постачання дешевої нафти, газу та алмазів, якщо Вірменія наполягатиме на своїй спробі приєднатися до Європейського Союзу.

В цілому серед погроз Кремля в бік Вірменії:

1. Призупинка членства Вірменії у Євразійському економічному союзі, що може викликати потрясіння для вірменської економіки. Це пов’язують з тим, що до Росії йшло близько 35% зовнішньої торгівлі Вірменії в 2025 році, тоді як на ЄС припадало приблизно 11%, згідно з урядовою статистикою, яку цитують вірменські ЗМІ.
2. Ембарго на вірменські продукти починаючи з травня: свіжі помідори, огірки, перець, листову зелень та полуницю – нібито через проблеми з фітосанітарною безпекою. Пізніше влітку у список додали різні види фруктів, включаючи вишні, абрикоси, сливи, персики, нектарини та виноград. Також туди увійшли груші, баклажани, картопля і деякі сухофрукти. Наразі РФ – найбільший ринок для вірменської свіжої продукції.
3. Призупинка експорту риби в Росію: сертифікацію обмежили для всіх, крім двох вірменських експортерів нібито за недотримання перевірок ⁠об’єктів рибообробки.
4. Зупинка продажу “неякісних” винних та брендових продуктів, виготовлених трьома вірменськими компаніями.
5. Тимчасова заборона вірменських квітів стартувала з 22 травня – російський сільгоспнагляд за безпекою “перевіряє” їх на поширення шкідників.
6. Призупинення імпорту мінеральних вод Єрмук, після того, як спостерігач за безпекою споживачів заявив, що нібито виявив порушення маркування.

Журналісти зауважили, що напередодні виборів 7 червня Росія активізувала таємні зусилля, щоб підірвати позиції лідера Вірменії, адже Кремль побоюється, що перемога Пашиняна може зафіксувати курс колишньої радянської республіки на зближення із Заходом.

Плани Москви включають кампанії з дезінформації на користь проросійських кандидатів і зухвалу схему транспортування десятків тисяч росіян-вірмен, щоб вплинути на результати виборів.

Улюбленим кандидатом Москви, за словами трьох західних чиновників, є Самвел Карапетян.

Ще у жовтні Кремль створив департамент, відомий як Управління стратегічного співробітництва та партнерства, який, за словами чотирьох джерел, здійснює нагляд за операціями впливу у Вірменії.

Високопоставлений американський чиновник розповів на умовах анонімності, що обсяги людей, яких Москва може транспортувати, є предметом дебатів у розвідувальному співтоваристві. Однак представники розвідки серйозно ставляться до цієї ідеї. Вірмени регулярно подорожують між країнами, і десятки рейсів вилітають щодня.

Російська влада підрахувала вартість: близько $50 млн для перевезення 100 тисяч виборців. До середини травня Кремль видав квоти вірменам, які повинен надіслати кожен регіон, і попросив адміністраторів доповісти про підготовку.

Також журналісти звертають увагу на відео, яке поширювалося в Інтернеті в травні, – там чоловіки в масках, які розмовляють вірменським діалектом, погрожували вбити Пашиняна. Однак встановити, чи була загроза реальною, та хто за нею стоїть, поки що не вдалося. Наразі справу розслідують у Вірменії.

Водночас три джерела, в тому числі високопоставлений американський чиновник, описали серйозні і постійні побоювання щодо безпеки вірменського лідера.

Також російські чиновники активізували існуючі онлайн-дезінформаційні кампанії, щоб дискредитувати уряд Пашиняна.

В одному з прикладів росіяни опублікували фейкову інформацію про корупційну земельну угоду за участю Пашиняна з Жанною Шахін і Томом Тіллісом, двома сенаторами США.

Один європейський чиновник сказав, що кампанії включають пов’язану з Кремлем мережу ботів, відому як Шторм-1516, яка відіграла певну роль у спробах втрутитися в недавні вибори в США.

Кремль завербував російські політичні консультації та мозкові центри, включаючи Агентство соціального дизайну (SDA), санкціоноване в Європейському Союзі та Великій Британії за поширення дезінформації для підриву підтримки України.

Reuters розглянув п’ять російськомовних документів, які, за словами джерел, були складені для створення засобу масової інформації під назвою Yerevan1 для російської вірменської діаспори з просування “негативного ставлення” до Пашиняна з основним наративом про те, що “Вірменія може процвітати лише в тісному союзі з Росією та під її захистом”.

Джерела: Repat Armenia, Evn Report (1, 2, 3,), Euronews, Reuters