Боротьба двох моделей війни: що пишуть західні медіа про заміну Сирського на Драпатого
Призначення Михайла Драпатого головнокомандувачем ЗСУ та кадрові рішення щодо Михайла Федорова стали однією з головних тем у провідних західних медіа. Іноземні оглядачі вважають, що останні рішення президента Володимира Зеленського можуть визначити не лише майбутнє військової реформи, а й те, як Україна вестиме війну найближчими роками.
До чого, на думку західних журналістів, може призвести призначення Михайла Драпатого, чому конфлікт навколо Михайла Федорова став символом боротьби за реформу армії та як ці рішення можуть вплинути на перебіг війни з Росією – читайте в огляді іноземної преси від Фактів ICTV.
Як Україна переходить до нової моделі ведення війни
Оглядачі Bloomberg зазначили, що останні кадрові рішення Володимира Зеленського можна назвати спробою перезапустити українські військові зусилля та прискорити реформу армії.
Зокрема, на їхню думку, заміна Олександра Сирського на Михайла Драпатого дозволила уникнути розколу у військово-політичному керівництві країни.
Видання пише, що конфлікт між Сирським і Федоровим давно вийшов за межі особистих розбіжностей. Він став символом протистояння двох підходів до війни: традиційної моделі командування та нової концепції, яка робить ставку на безпілотники, технології й більшу автономію командирів на місцях.
– Сирський не користується популярністю серед своїх бійців, які прозвали його “М’ясником” за його, на їхню думку, готовність жертвувати людьми, аби український прапор і далі майорів у селах, які насправді є лише частиною зони знищення, утримуваної виключно за допомогою дронів. Федоров також звинуватив його в тому, що він винагороджує лояльність, а не досягнення, та блокує реформи, спрямовані на розподіл повноважень і ресурсів між командирами на передовій, – йдеться у матеріалі.
Автори зазначають, що якщо Сирський формувався в радянській військовій школі, то Драпатий представляє армію, яка адаптувалася до сучасної війни та масового використання дронів.
У Bloomberg нагадують, що Сирський неодноразово заявляв: війну неможливо виграти лише за допомогою безпілотників, називаючи надмірну залежність від них ризикованим експериментом.
Натомість Федоров переконаний, що асиметрична війна і технологічна перевага є єдиним шансом України компенсувати перевагу Росії в людських ресурсах та озброєнні.
На думку авторів, за останні місяці саме розвиток виробництва дронів, цифрових рішень та далекобійних ударів дозволив Україні стабілізувати ситуацію на фронті й перенести частину бойових дій углиб території Росії.
Видання також звертає увагу, що реформа ЗСУ, зокрема перехід на корпусну систему управління та передання більшої кількості повноважень командирам, за Сирського фактично загальмувала. Тепер саме Драпатий має завершити ці зміни.
Зрештою, як пишуть журналісти, дві України, які представляють Сирський і Федоров, мусять співпрацювати, якщо хочуть випереджати Москву на крок у цій новій асиметричній війні. Тож замінивши Сирського на Драпатого, Зеленський знову зробив це можливим.
Що саме зламало кар’єру Сирського
На думку The Guardian, рішення президента Володимира Зеленського змінити керівництво ЗСУ стало спробою розв’язати одну з найгостріших внутрішньополітичних криз в Україні з початку повномасштабної війни.
Видання пише, що після звільнення міністра оборони Михайла Федорова тисячі українців вийшли на протести, вимагаючи його повернення та відставки головнокомандувача Олександра Сирського. У результаті Зеленський призначив новим головнокомандувачем ЗСУ Михайла Драпатого, а самому Федорову запропонував високу посаду в уряді.
Автори матеріалу зазначають, що Драпатий користується повагою серед військових і вважається прихильником реформ та сучасних технологій у війську. Саме його призначення, на думку The Guardian, має стати ключовим етапом реорганізації командної структури Збройних Сил.
Видання також звертає увагу, що Зеленський публічно подякував Сирському за оборону Києва та інші військові операції, наголосивши, що “кожен воїн заслуговує на повагу”. Водночас президент дав зрозуміти, що перед новим командуванням стоять інші пріоритети: реформування армії, оновлення оборонної стратегії, розвиток далекобійних ударів та вирішення проблем із мобілізацією.
Окремо The Guardian підкреслює, що Драпатого вважають союзником Федорова, який просував цифровізацію та технологічну модернізацію української армії. Саме розбіжності між Федоровим і Сирським щодо підходів до реформ, за оцінкою видання, стали однією з причин кадрових змін.
Газета також звертає увагу на слова самого Федорова після призначення Драпатого. Він назвав це рішення “голосом за зміни, який неможливо ігнорувати”, та заявив, що Україна потребує рішучих кроків, автоматизації фронту, розвитку асиметричних ударів і технологічної переваги над Росією.
Водночас, на думку The Times, вирішальним чинником у відставці Олександра Сирського стало не лише протистояння з колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим, а й репутація командувача, яку критики роками пов’язували з великими втратами на фронті. Саме тавро “М’ясника” (butcher), як стверджує видання, зрештою переважило його військові заслуги.
Криза загострилася після звільнення Федорова, який виступав за прискорення військових реформ, масштабне впровадження безпілотників і зміну принципів ведення війни. За даними The Times, конфлікт між Міністерством оборони та Генеральним штабом Сирського стосувався не лише кадрових питань, а й різних поглядів на майбутнє української армії та пріоритети закупівель озброєння.
Видання зазначає, що опоненти Сирського звинувачували його у збереженні радянського стилю командування та пригадували великі втрати під час оборони Бахмута, боїв за Авдіївку і Покровськ, а також журналістські розслідування щодо втрат у штурмових підрозділах. Саме ці фактори, на думку авторів, сформували образ генерала, який зрештою став політичним тягарем.
Після звільнення Федорова в Україні розпочалися масові протести. Частина суспільства та військових сприйняла рішення влади як підтримку “старої гвардії”, що, як вважає The Times, посилило тиск на президента Володимира Зеленського і зрештою призвело до кадрових змін у військовому керівництві.
Водночас автори наголошують, що репутаційні втрати не перекреслюють військових досягнень Сирського. Саме він керував обороною Києва, Харківським контрнаступом та Курською операцією, які стали одними з найуспішніших дій української армії під час війни.
Разом із тим The Times застерігає, що відставка головнокомандувача під тиском суспільства та ставка на технології як можливу заміну традиційній піхоті й артилерії несуть ризики. На думку авторів, Україні ще належить знайти баланс між військовими інноваціями та класичними принципами ведення виснажливої війни.
Чому Зеленський зробив ставку саме на Драпатого
За оцінкою Associated Press, Михайло Драпатий став новим головнокомандувачем ЗСУ не випадково. За понад десять років війни він зарекомендував себе як один із найефективніших польових командирів України, здатний брати відповідальність за найскладніші ділянки фронту та впроваджувати зміни в армії.
Як зазначає AP, бойова репутація 43-річного генерал-майора сформувалася ще у 2014 році під час оборони Маріуполя. Тоді він, командуючи батальйоном 72 бригади, прорвав бронетехнікою барикаду проросійських бойовиків, щоб деблокувати українських силовиків. Згодом його підрозділ зміг вивести з оточення понад 260 військових і десятки бойових машин.
Протягом наступних років Драпатий командував бойовими бригадами, був заступником командувача Об’єднаних сил, а після початку повномасштабного вторгнення очолював операції на найскладніших напрямках. У 2024 році він допоміг зупинити російський наступ у Харківській області, стабілізував ситуацію на інших ділянках фронту та пізніше очолив Сухопутні війська.
Видання наголошує, що серед військових Драпатий має репутацію дисциплінованого та ефективного командира, якого регулярно направляли на найкритичніші напрямки. Його також вважають представником нового покоління українських генералів, які сформувалися вже під час війни з Росією.
Під час конфлікту між Генеральним штабом і Міністерством оборони Драпатий також відкрито підтримав необхідність реформ. Він заявив, що багато позитивних змін в українській армії відбувалися “попри систему, а не завдяки їй”, а “мовчання командира ніколи не було формою відповідальності”.
Саме поєднання бойового досвіду, авторитету серед військових, готовності брати на себе відповідальність і підтримки реформ, на думку Associated Press, стало головною причиною, чому Зеленський зробив ставку саме на Михайла Драпатого.
Нагадаємо, Олександр Сирський опублікував прощальне звернення, у якому підбив підсумки своєї діяльності на посаді, а Драпатий заявив, що сприймає нове призначення як велику відповідальність, та подякував президенту за довіру.
Фото: Михайло Драпатий
