Скільки українців мають бронь від мобілізації: як нові правила вплинули на бронювання
В Україні триває загальна мобілізація, однак закон передбачає категорії військовозобов’язаних, які можуть отримати відстрочку від призову. Зокрема, йдеться про працівників, яких підприємства бронюють від мобілізації.
Нещодавно правила бронювання змінилися. Зокрема, були переглянуті вимоги до критичності підприємств, через що роботодавцям довелося враховувати нові умови для збереження цього статусу та бронювання працівників.
Факти ICTV дізнавалися, скільки заброньованих чоловіків в Україні та як зміни у правилах вплинули на їхню кількість.
Скільки українців мають бронь від мобілізації
Про те, скільки чоловіків мають бронь від мобілізації та наслідки перегляду критеріїв розповів міністр економіки Олександр Кравченко в інтерв’ю Forbes Ukraine.
За словами Олександра Кравченка, загальна кількість військовозобов’язаних із чинним бронюванням становить близько 1,4 млн осіб.
Йдеться про працівників підприємств та установ, які мають право бронювати військовозобов’язаних для забезпечення роботи критично важливих для економіки та держави сфер.
При цьому система бронювання не є сталою, адже кількість працівників із відстрочкою змінюється після перевірки підприємств, втрати ними статусу критичності, мобілізації окремих працівників або нового оформлення бронювання.
Чому частина підприємств втратила статус критичних
Одним із ключових результатів перегляду правил стала перевірка підприємств, які раніше мали статус критично важливих.
Після перегляду критичності влітку близько 15% компаній не підтвердили свій статус. Це означає, що роботодавці, які не відповідають встановленим вимогам, більше не можуть користуватися відповідними можливостями для бронювання працівників.
Такий підхід пов’язаний із посиленням критеріїв, за якими підприємство може отримати або зберегти статус критично важливого.
У яких сферах найбільше заброньованих працівників
Найбільше військовозобов’язаних із бронюванням працюють у сферах, від яких безпосередньо залежить функціонування економіки та критичної інфраструктури.
За даними, наведеними міністром, розподіл заброньованих працівників такий:
- переробна промисловість — близько 20%;
- транспорт і логістика — 12%;
- торгівля — 10%;
- енергетика — 9%;
- сільське господарство — 8%.
За словами Олександра Кравченка, на такий розподіл впливає не лише специфіка конкретної галузі. Значення мають кількість економічно активних підприємств, їхнє розташування, близькість до районів бойових дій та структура працівників за статтю.
Як зарплатний критерій вплинув на бронювання
Як зазначив міністр, за два роки середня зарплата на критично важливих підприємствах зросла з 14 200 грн до 26 000 грн.
Підвищення офіційних зарплат, за даними Мінекономіки, також збільшило надходження до бюджету. Загальний додатковий ефект оцінюють у понад 157 млрд грн, зокрема завдяки зростанню відрахувань до Пенсійного фонду.
Під час хвиль розбронювання частка працівників, які після втрати бронювання були мобілізовані, за даними міністерства, залишалася низькою.
Що змінилося у правилах бронювання
У липні 2026 року Мінекономіки підвищило вимогу щодо середньої зарплати на підприємстві для можливості бронювання працівників. Показник зріс із 21 618 грн до 25 941 грн.
Також були змінені окремі правила узгодження відстрочок для працівників, які працюють за сумісництвом.
Тож після перегляду критеріїв критичності підприємствам стало необхідно підтверджувати відповідність новим вимогам. Це безпосередньо вплинуло на кількість роботодавців, які можуть користуватися бронюванням, та відповідно на кількість військовозобов’язаних із чинною відстрочкою.
Про те, як працює бронювання після ухвалення нових критеріїв, які вимоги висувають до підприємств та які тонкощі варто враховувати працівникам, Факти ICTV розповідали окремо.
