Віта Думанська, старший науковий співробітник Інституту демографії та проблем якості життя НАН України
Скільки втрачає українська економіка через гендерний розрив у зарплаті
Гендерний розрив у зарплаті залишається однією з ключових перешкод на шляху до економічної рівності в Україні. Жінки, виконуючи ту саму роботу, часто отримують менше за своїх колег-чоловіків. Така нерівність не лише несправедлива, а й дорого коштує економіці.
Факти ICTV разом з robota.ua розповідають, що таке Gender Pay Gap, які наслідки для української економіки матиме гендерний розрив у оплаті праці та що потрібно зробити, щоб змінити ситуацію.
- Що таке гендерний розрив у зарплаті та який показник в Україні
- Гендерний розрив у зарплаті: скільки втрачає Україна
- Як війна вплинула на гендерний розрив у зарплатах
- Гендерний розрив у зарплаті: як це змінити
- Гендерний розрив у зарплаті: прогрес України за останні роки
Що таке гендерний розрив у зарплаті та який показник в Україні
Гендерний розрив у зарплаті (англійською Gender Pay Gap) – це різниця в середньому заробітку між чоловіками та жінками за певний період часу (зазвичай за місяць або рік), яку можна виразити у відсотках.
Зазвичай цей показник свідчить про те, наскільки менше в середньому заробляють жінки порівняно з чоловіками, навіть якщо працюють у схожих сферах або на подібних посадах.
Старша наукова співробітниця Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Віта Думанська розповіла, що гендерний розрив в оплаті праці залишається доволі високим.
За даними Державної служби статистики, до війни середній розрив у заробітній платі становив близько 18,6% на користь чоловіків – це означає, що за своє життя жінка має працювати в середньому на 6,5 року більше, щоб отримати такий самий заробіток.
Важливо наголосити, що у 2015 році такий розрив становив 26%. Уряд має намір зменшити цей показник на 5% (до 13,6%) до 2030 року.
– Загалом динаміка досить позитивна, і навіть під час війни ситуація поліпшується. За даними Global Gender Gap Report, у 2025 році Україна посіла 62-ге місце, тоді як у 2022 році ми були на 81-му, – зазначила Віта Думанська.
Глобальний індекс гендерного розриву в оплаті праці у 2025 році. Інфографіка: Факти ICTV
Раніше Факти ICTV разом robota.ua пояснювали, які чинники спричиняють нерівність у зарплатах між чоловіками та жінками, чим ситуація в Україні відрізняється від європейських країн, а також розглядали конкретні кроки, які допоможуть зменшити цю різницю та наблизити ринок праці до справедливості. Тепер пропонуємо розглянути, скільки втрачає українська економіка через гендерний розрив у зарплаті.
Гендерний розрив у зарплаті: скільки втрачає Україна
Аналітики robota.ua дослідили динаміку змін середньої очікуваної зарплати серед чоловіків і жінок. У фокусі – як ці показники змінилися у національній валюті (гривнях) та в доларовому еквіваленті.
Інфографіка: robota.ua
– На жаль, специфічних оцінок втрат ВВП України через гендерний розрив у зарплаті наразі не опубліковано. Однак наявні статистичні дані та дослідження локальних і міжнародних інституцій дають вагомі підстави говорити про значні втрати потенціалу, – звернула увагу Віта Думанська.
За її словами, моделі Світового банку, McKinsey та ООН Жінки вказують, що вирівнювання гендерного розриву може додати близько 10% ВВП у довгостроковій перспективі.
Згідно з аналітикою robota.ua, найбільший гендерний розрив у зарплатах в Україні фіксується у низці високодохідних галузей. Найвідчутніша різниця між оплатою праці чоловіків і жінок спостерігається у фінансовому секторі, банківській сфері, автомобільному бізнесі, енергетиці та індустрії товарів щоденного попиту (FMCG).
Галузі з найбільшим розривом у зарплаті. Інфографіка: robota.ua
Як повідомляють аналітики robota.ua, найменший гендерний розрив в оплаті праці спостерігається у сферах, де традиційно працює більше жінок. До таких галузей належать архітектурні та дизайнерські студії, туризм і пасажирські перевезення, освіта, індустрія краси та спорту, сфера управління персоналом (HR).
Галузі з найменшим розривом у зарплаті. Інфографіка: robota.ua
Старша наукова співробітниця Інституту демографії та проблем якості життя НАН України пояснила: жінки, які отримують менше, сплачують менше податків і мають нижчу купівельну спроможність, що безпосередньо впливає на економічну активність і на рівень життя їхніх родин.
Крім того, через менші доходи у них нижчі пенсії та вищий ризик бідності в літньому віці, що створює навантаження на соціальні системи. Ефект недоотриманого внеску жінок в економіку – це прихований, але реальний чинник втрат для держави, переконана вона.
– Коли жінки не мають рівного доступу до професійного розвитку, керівних позицій або інноваційного підприємництва – суспільство втрачає частину свого людського капіталу, – наголосила експертка.
На думку Віти Думанської, це не лише питання справедливості, а й економічної неефективності. Дослідження McKinsey & Company (2020) свідчать, що повна інтеграція жінок у ринок праці може додати до 26% глобального ВВП.
Як війна вплинула на гендерний розрив у зарплатах
Повномасштабна війна ще більше загострила нерівність. Жінки втратили роботу в сферах, що зазнали найбільших втрат (торгівля, послуги, освіта), тоді як багато чоловіків були мобілізовані, пояснила експертка. Також зросло навантаження на жінок у зв’язку з доглядом за дітьми та літніми родичами.
– Водночас, за деякими спостереженнями, частина жінок змогла зайняти нові ніші в підприємництві та громадському секторі або ж стати частиною програм перекваліфікації, – зазначила Віта Думанська.
Вона вважає, що такі барʼєри посилюють нерівність в оплаті праці чоловіків і жінок. У 36 країнах, де відбуваються конфлікти, лише 4 з 10 жінок мають оплачувану роботу (для порівняння: серед чоловіків цей показник 7 з 10).
За даними ООН, на глобальному рівні насильство щодо жінок щороку коштує світу $12 трлн через втрати на ринку зайнятості та зниження рівня добробуту.
Фахівці robota.ua провели аналіз того, як рівень зарплати в Україні змінюється залежно від віку, статі, професійного досвіду та формату зайнятості.
Інфографіка: robota.ua
Дані свідчать про те, як ці фактори взаємодіють між собою та впливають на фінансові очікування кандидатів у різних вікових групах, а також продемонстрували динаміку змін на ринку праці. Це допомагає глибше зрозуміти, де саме формуються дисбаланси та як вони змінюються з часом.
Гендерний розрив у зарплаті: як це змінити
У подоланні гендерного розриву в оплаті праці ключову роль відіграє ефективна взаємодія трьох секторів – держави, бізнесу та громадянського суспільства.
– Держава має забезпечити нормативну основу: ухвалювати закони щодо прозорості в оплаті праці, запроваджувати обов’язкове звітування роботодавців про гендерний розрив, а також розвивати механізми моніторингу та санкцій за порушення принципу рівної оплати, – сказала Віта Думанська.
Важливо, щоб національні стратегії зайнятості, соціального захисту та освіти передбачали цілі щодо зменшення гендерної нерівності, включно з підтримкою жінок у секторах з високою доданою вартістю (STEM, інновації), створенням умов для догляду за дітьми, а також доступом жінок до ухвалення рішень в уряді та на місцевому рівні, зазначила вона.
На думку експертки, не менш важливу роль відіграє бізнес, адже саме роботодавці створюють умови праці. Компанії можуть запроваджувати внутрішні політики гендерної рівності, аудит оплати праці, прозорі системи найму та просування по службі, гнучкі умови для батьків, розвивати менторські програми для жінок.
Особливо ефективними є практики, що базуються на принципах diversity & inclusion, які довели свою ефективність у країнах ЄС, Канаді та Австралії, зазначає Віта Думанська.
Водночас громадський сектор забезпечує зовнішній контроль: проводить незалежні дослідження, підвищує обізнаність громадськості, виступає ключовим адвокатом змін, зокрема через діалог з владою та бізнесом на основі якісної аналітики, зауважує експертка.
Компанія robota.ua поділилася практичними рекомендаціями, як можна скоротити гендерний розрив у зарплатах на українському ринку праці. Серед запропонованих рішень – запровадження політик рівних умов, розвиток актуальних навичок, підтримка жінок у лідерстві та батьківстві.
– Подолати гендерний розрив у зарплатах можна тільки через конкретні дії бізнесу. Прозорі правила гри та рішення, що ґрунтуються на компетенціях, а не на стереотипах — ось що дає шанс кожному розвиватися чесно, – розповіла маркетинг-директорка robota.ua Юлія Далібук.
На її думку, важливо підтримувати жінок у декреті, створюючи гнучкі формати роботи та програми плавного повернення. Це робить цей період менш стресовим і для мами, і для компанії, зауважує Юлія Далібук.
– У результаті всі виграють: бізнес отримує мотивовану команду, а жінки — відчуття, що їхня кар’єра не ставиться на паузу, – каже маркетинг-директорка robota.ua.
Гендерний розрив у зарплатах – можливі шляхи подолання. Інфографіка: robota.ua
Віта Думанська пояснила, які саме кроки можуть допомогти зменшити гендерний розрив в оплаті праці. Серед них:
- Розширення доступу до послуг догляду за дітьми підвищує зайнятість жінок, зокрема дає можливість працювати повний робочий день. Перспективними є політики, які сприяють інвестуванню у дошкільну освіту, групи подовженого дня та інші сервіси. Прикладом є надання грантів на відкриття приватних дитсадків.
- Стимулювання участі жінок у секторах з високим рівнем оплати праці через залучення жінок до STEM-галузей, підприємництва та управління. Це сприятиме зміні горизонтальної та вертикальної сегрегації на ринку праці.
- Профорієнтація без стереотипів та розвиток менторських програм. Освітні та кар’єрні ініціативи, спрямовані на подолання гендерних упереджень, зокрема через рольові моделі й наставництво, які формують ширші кар’єрні амбіції у дівчат і жінок.
- Збір гендерно сегрегованих даних про зайнятість і доходи, причому не тільки зведених, а й на рівні закладів чи підприємств. Управлінці зможуть коригувати свої політики, якщо бачитимуть об’єктивну картину з відмінностями в оплаті праці.
Гендерний розрив у зарплаті: прогрес України за останні роки
Україна демонструє поступ у питаннях гендерної рівності, передусім на рівні нормативно-правової бази, обізнаності та публічного дискурсу, вважає Віта Думанська.
За її словами, було ухвалено законодавство для запобігання дискримінації, розроблено Національну стратегію зі сталого розвитку Україна 2030, а також Демографічну стратегію, яка передбачає гендерно чутливу політику на ринку праці.
Крім того, Україна задекларувала амбітну ціль – скоротити гендерний розрив в оплаті праці на 5% протягом п’яти років, що відповідає європейським підходам до вимірювання та усунення нерівностей, звернула увагу вона.
– Однак важливо, щоб ці зобов’язання реалізовувалися не лише у формі стратегій, а й у вигляді дієвих механізмів. Для сталого прогресу жінки мають отримати ширший доступ до ухвалення рішень – як у політиці, так і в корпоративному секторі. Гендерна рівність в оплаті праці тісно пов’язана з представництвом жінок на керівних посадах і рівнем впливу, який вони мають у суспільстві, – резюмувала експертка.
