Чи безпечно зберігати гроші на банківській картці: що радить банкір
Українці давно звикли до безготівкових розрахунків. Адже ми зберігаємо гроші на банківських картках, оплачуємо покупки телефоном, переказуємо кошти онлайн і користуємося різними платіжними системами. Готівка для багатьох уже не є основним способом зберігання та використання грошей.
Але в умовах постійних кібератак, спроб шахрайства та ударів по цифровій інфраструктурі виникає питання безпеки зберігання грошей на банківській картці.
Факти ICTV розібралися, чи безпечно тримати гроші на рахунку в банку, які ризики виникають під час користування карткою та де краще зберігати гроші, щоб зменшити ймовірність втрати коштів.
Готівка не завжди безпечніша за гроші в банку
Після ударів РФ по житлових будинках, енергетичній та критичній інфраструктурі питання збереження грошей стає для українців не менш важливим, ніж можливість ними скористатися. Частина людей намагається зняти кошти з рахунків і тримати їх удома, побоюючись перебоїв у роботі банків.
Проте готівка також має ризики: під час пожежі, руйнування будинку чи іншого прямого влучання гроші можна втратити без можливості відновлення.
Тому великі суми готівкою вдома не є універсальним способом захисту заощаджень. Значно безпечніше розподілити кошти між банківськими рахунками та мати невеликий запас готівки для ситуацій, коли тимчасово не працюють банкомати, термінали, інтернет або мобільний банкінг.
Чи безпечно зберігати гроші на банківській картці станом на жовтень 2026 року
Кошти на банківських рахунках і депозитах не зникають через відключення електроенергії чи зв’язку. У такому випадку проблема полягає насамперед у доступі до них. Українські банки мають резервне живлення, альтернативні канали зв’язку та автономні відділення, тому навіть тривалий блекаут не означає автоматичної втрати грошей.
Окремо діє система гарантування вкладів. Під час воєнного стану для фізичних осіб та ФОП передбачене 100% відшкодування гарантованих коштів у разі неплатоспроможності банку в межах установлених законом умов. Тобто ризик тимчасово не скористатися рахунком і ризик втратити гроші через проблеми банку — це різні ситуації.
До того ж президент Володимир Зеленський підписав закон, який удосконалює механізми виведення неплатоспроможних банків з ринку, оновлює вимоги до капіталу банків та правила роботи інститутів спільного інвестування.
Як не залишитися без доступу до грошей
Під час масштабних атак варто подбати не стільки про великий запас готівки, скільки про кілька способів доступу до своїх коштів. Практичний варіант — мати картки щонайменше двох банків, невелику суму готівки та заздалегідь знати, де розташовані найближчі автономні відділення.
Готівку краще тримати в межах суми, необхідної для кількох днів звичайних витрат. Для неї доцільно мати різні номінали гривні, адже під час перебоїв із роботою терміналів у магазинів можуть виникати проблеми зі здачею.
Також варто завчасно перевірити доступ до банківських застосунків, актуальність номера телефону, прив’язаного до рахунку, зарядити телефон і мати павербанк. Фізичні картки теж краще тримати при собі, а не покладатися лише на оплату смартфоном.
Отже, головний принцип фінансової безпеки під час атак — не переводити всі заощадження в готівку, а створити кілька незалежних способів отримати доступ до грошей. Це дозволяє зберегти кошти в банківській системі й водночас мати резерв на випадок, якщо через удар, блекаут або перебої зі зв’язком скористатися одним із каналів тимчасово буде неможливо.
Чи безпечно зберігати гроші на банківській картці
У коментарі для Фактів ICTV заступниця голови правління Глобус Банку Анна Довгальська розповіла, що сьогодні шахрайські атаки дедалі частіше спрямовані не безпосередньо на банківські системи, а на поведінку клієнта.
Людину можуть переконувати самостійно виконати дію, яка відкриє доступ до її грошей або персональної інформації. Наприклад, перейти за посиланням, назвати код із SMS, підтвердити операцію у застосунку або ввести реквізити картки на підробленому сайті.
Тому питання, чи безпечно зберігати гроші на банківській картці, значною мірою залежить не лише від технологій самого банку, а й від того, як клієнт поводиться зі своїми даними.
Найнебезпечнішими є ситуації, коли людину намагаються змусити діяти негайно. Дзвінок про нібито підозрілий платіж, блокування рахунку чи необхідність терміново переказати гроші на “безпечний рахунок” має насторожити.
У такому випадку Довгальська радить припинити розмову і самостійно звернутися до банку за офіційним номером, зазначеним на картці або на сайті установи.
Які дані не можна повідомляти стороннім
Банківська картка може залишатися безпечною, якщо її реквізити та дані для доступу до рахунку не потрапляють до сторонніх.
Експертка наголошує, що нікому не можна передавати:
- CVV-код,
- PIN,
- термін дії картки,
- логін і пароль від інтернет-банкінгу,
- одноразові паролі з SMS чи push-повідомлень,
- коди мобільного оператора та інші дані, за допомогою яких можна отримати доступ до фінансів.
Не варто довіряти співрозмовнику лише через те, що він представляється працівником банку, державної установи, служби доставки чи служби безпеки.
Окремий ризик становлять повідомлення від знайомих із проханням терміново позичити або переказати гроші. Навіть якщо текст написаний у звичній манері та містить особисті подробиці, це не гарантує, що повідомлення справді надіслала ця людина.
У такій ситуації краще зв’язатися із знайомим іншим способом, зокрема зателефонувати або написати в іншому месенджері.
Де краще зберігати гроші
Щоб зменшити можливі втрати, Анна Довгальська радить не тримати всі кошти на картці, якою людина щодня розраховується в магазинах та інтернеті.
Основну суму можна залишати на окремому рахунку, своєрідному сейфі, а для повсякденних витрат використовувати іншу, зокрема віртуальну, картку. Для неї експертка радить встановити нульовий кредитний ліміт.
Такий підхід дозволяє розділити кошти для зберігання та гроші, якими людина регулярно користується. Якщо реквізити картки для покупок стануть відомі шахраям, основна сума не перебуватиме безпосередньо на ній.
Фішингові сайти можуть копіювати дизайн відомих компаній і банків. Логотип, професійне оформлення, відгуки або онлайн-чат самі по собі не доводять, що сторінка справжня.
Перед введенням платіжних даних потрібно перевіряти адресу сайту та не переходити за сумнівними посиланнями з SMS, електронної пошти або месенджерів.
Для банківських операцій та інших важливих дій варто використовувати офіційні застосунки, завантажені з App Store або Google Play.
Як захистити фінансовий номер
Безпека банківського рахунку пов’язана не лише з карткою чи застосунком. Важливим елементом залишається номер телефону, до якого прив’язаний банківський профіль.
Довгальська радить персоніфікувати SIM-картку у мобільного оператора, не використовувати неперсоніфікований номер як фінансовий і підключити додаткові засоби захисту SIM.
Якщо телефон загублено або є підозра, що хтось отримав до нього доступ, необхідно якомога швидше заблокувати SIM-картку, банківські картки та доступ до онлайн-банкінгу.
Додатковим захистом є двофакторна автентифікація. Її варто використовувати не лише для банківського застосунку, а й для електронної пошти, месенджерів, соціальних мереж та інших сервісів, де зберігаються персональні дані.
За словами банкірки, двофакторна автентифікація не робить акаунт абсолютно невразливим, але значно ускладнює несанкціонований доступ.
Як розпізнати шахраїв
Раніше підозрілий лист або повідомлення нерідко можна було розпізнати за помилками, неприродними фразами чи дивним стилем спілкування. Тепер покладатися лише на такі ознаки небезпечно.
Штучний інтелект дозволяє створювати грамотні тексти, імітувати стиль спілкування та навіть голос людини. Тому важливо оцінювати не те, наскільки переконливо звучить повідомлення, а саму суть прохання.
Якщо співрозмовник вимагає негайно переказати кошти, назвати код або виконати іншу фінансову операцію, варто зробити паузу та перевірити інформацію через незалежний канал.
Саме таке “стоп-правило” Довгальська вважає одним із базових принципів фінансової безпеки. Не потрібно виконувати вимогу лише тому, що співрозмовник називається представником податкової, СБУ, банку чи іншої установи.
Анна Довгальська зазначає, що сучасна боротьба з фінансовим шахрайством дедалі більше залежить від уважності самого клієнта. На її думку, у часи активного використання штучного інтелекту критичне мислення та фінансова грамотність стають не менш важливими, ніж технічні засоби захисту.
Кібератаки та удари по дата-центрах
При цьому ризики для банківської системи не обмежуються шахрайством, коли зловмисники намагаються обманом отримати дані клієнта.
Окрему загрозу становлять кібератаки на самі інформаційні системи банків, спроби отримати доступ до внутрішніх ресурсів або викрасти дані. Не менш важливим залишається питання збереження інформації у разі пошкодження чи недоступності дата-центрів.
В Україні для цього працює окрема система кіберзахисту банківського сектору під координацією Національного банку.
Центр кіберзахисту НБУ та команда CSIRT-NBU відстежують кіберзагрози, аналізують інциденти, повідомляють банки про спроби атак і допомагають реагувати на них. НБУ також передбачив окремі механізми реагування на можливі витоки електронних даних із банків.
