Їж, пий, вивчай: як пенсіонер створив гастрономічну гру, яка стане візиткою Херсонщини

Розвиток бізнесу в Україні

Олексій Тільняк – надзвичайно активний пенсіонер, який за своє життя змінив десятки посад і майже стільки ж професій.

Був і керівником гуртків, і керівником художньої самодіяльності, завідував також відділом молоді та був головним редактором на ФМ-радіо. Остання справа, за яку взявся, це розведення кролів. Зрештою комунікабельність та різносторонність поховати на пенсії не вдалося.

Олексій Тільняк зрозумів, що настільні ігри потребують широкого кругозору.

– Де б я раніше не працював, я хотів зробити правила однаковими для всіх. Хоча людям це було незрозуміло. Одні не вірили, інші вважали недалекоглядним. Тож, коли я шукав сферу діяльності на пенсії, я захотів розробити настільну гру. Хоча я й раніше пробував це робити.

Почав дивитися Youtube, канали, форуми. Я передбачав, що не все буду знати, але, як виявилося, я нічого не знаю. Розвиток світових настільних ігор – це серйозна і творча індустрія, така цікава, що я пильно до цього придивився, – згадує Олексій Тільняк.

І хоча протягом років Олексій дивився різні вебінари, він зрозумів, що аби робити щось серйозне та масштабне, потрібна суттєва підготовка.

Тому вирішив шукати себе у цій сфері, але в конкретній ніші. Бо є мафія, є логічні ігри, є гіківські ігри, над якими можна сидіти годинами.

– Я вирішив обрати напрям, який можна розвивати, починаючи з винаходу, тобто механіки гри, і аж до реального прототипу гри. Водночас сектор гравців настільних ігор в Україні мізерний. І навіть якби я створив сам гру, коштів та ресурсів на розкрутку її я б не знайшов, – визнає чоловік.

Тоді Олексій дізнався про тренінг Міжнародної організації праці, який проходив у межах проекту, фінансованого данським урядом. Взяв у ньому участь і, хоча й не дуже вірив у перемогу, виграв грант на суму $3 тис.

Міжнародна організація праці

Олексій за ці кошти придбав лазерний різак, на якому можна виготовляти деталі з різних матеріалів, купив 3Д-принтер, сублімаційний прес для нанесення зображень, принтер та чорнила.

Загалом інвестував $ 6 тис., половина з яких грантові, а інша – особисті кошти. Орендував приміщення, яке коштує до 2 тис. грн з комуналкою.

– Я придбав те обладнання, з яким міг реалізувати хоча б частину своїх задумів. Тому я обрав сферу крафтових ігор, – розповідає Олексій Тільняк.

Удача сприяла Олексію, і він почав співпрацювати зі спілкою Дороги смаку та вина Херсонщини. Очільник цієї організації дав завдання створити гру, яка водночас була б азартною, але при цьому, за її правилами, можна було б куштувати різні місцеві херсонські страви та напої.

Так і народилася гра Чумаки. Дороги вина та смаку Херсонщини. За механізмом гра схожа на мікс монополії, лото та інших елементів. У грі необхідні мінімум четверо учасників.

– Треба було побудувати гру, зрозумілу для людей, які давно не грали в ігри. Водночас вона має включати якусь взаємодію. І головне – щоб можна було куштувати винце, сальце, все, що на “це”. Причому механіка куштування буквально гармонійно вшита у цю гру, – пояснює Олексій.

В основу ідеології поклали чумаків, про яких вельми мало знають українці. Олексій Тільняк перечитав багато про цих історичних персонажів та створив цікаву гру, у якій можна й азарт розпалити, і наїстися водночас. Бо проміжні призи на шляху до перемоги у цій грі – місцеві херсонські гостинці та наїдки.

– Це була реальна торгово-логістична корпорація, причому дуже серйозна. Це не просто пласт української культури. Я зрозумів, що не козаки і гетьмани, а саме чумацтво сформувало Україну. Тому що Україна – це та територія, де 400 років цими шляхами ходили чумаки, це була зона економічних інтересів чумаків, вони їздили, продавали, несли в будь-яке місце українську культуру. І тому фабула гри така: чумаки їдуть, спілкуються, їдять, торгують, обмінюють товар.

Також, за механікою гри, кожен хоче досягнути приза першим. Але навіть якщо він дістався першим, він має не сам куштувати приз (сир, вино, інші наїдки), а пригостити інших. Тобто у грі всі подорожують, п’ють, їдять, кажуть якісь тости. Ми хочемо також зробити книгу чумацьких тостів, – зауважує Олексій Тільняк.

За планом, спілка Дороги смаку та вина Херсонщини цю гру просуватиме. Уже триває підготовка до туристичної виставки в Києві. Тобто гра буде як сувенір для туристів, які приїжджатимуть на Херсонщину.

Їж, пий, вивчай: як пенсіонер створив гастрономічну гру, яка стане візиткою Херсонщини / 2 фотографии

Пан Олексій сподівається, що так само залучатимуть у цю гру і гіди, які готують гастротуристичні екскурсії.

– Це свого роду сувенір, але який ти можеш використовувати ще довго. Спілка готує продуктові сети (вино, сир, сушені помідори, тобто херсонський крафтовий продукт), і вони ітимуть разом з грою. І гастросети, і гру можна буде замовляти через інтернет. Зрештою, потім ніхто вам не заважає доповнювати гру київським чи житомирським сиром, і насолоджуватися грою, – пропонує Олексій Тільняк.

За планом, продажі гри розпочнуться вже навесні. Пан Олексій вірить у свою справу і має пораду для інших.

– Особливо я хотів би порадити тим, хто вже підходить до пенсії. Не працювати – нецікаво. Тож варто знайти таке заняття, яке буде необтяжливим для вас, і займатися цим. Може, пригадати, що ви робили в молодості. Або якісь уподобання ви хотіли розвивати, а воно не пішло. Зараз, можливо, саме час, – радить Олексій Тільняк.

Натхненник створення цієї гри та водночас голова правління громадської спілки Дороги вина та смаку Херсонщини Юрій Палічев пояснює, що основна мета і гри, і їхньої спілки – популяризація херсонських виробників. А це – дуже перспективна справа, особливо в післяпандемічний період.

– Було кілька причин, чому вирішили втілити ідею з грою та пов’язати її з гастротуризмом. Через пандемію, на жаль, ми не можемо зустрічатися, як раніше, і приїздити до виробників на Херсонщину. По-друге, перерва у спілкуванні, тому буде цікаво, що разом зі спілкуванням українці дізнаватимуться щось корисне і цікаве з нашої історії.

І третя причина – це те, що люди перестали грати в ігри, на жаль. А саме під час ігор відбувається спілкування, тому це треба змінювати. Ця гра необтяжлива, у ній будуть перемагати всі, вона знайомитиме туристів із новими смаками й українською історією, – прогнозує Юрій Палічев.

Проект Дороги смаку та вина Херсонщини уже стартував, але в тестовому режимі. А навесні анонсуватимуть і відкриття нового офіційного сезону, і продаж сетів, які будуть іти в комплекті з грою.

Гастросети і сьогодні вже наповнюють виробники сиру, вина, хлібобулочних виробів. Однак виробники будуть додаватися та урізноманітнюватися.

– Сьогодні у нашому проекті це одні виробники, завтра додаватимуться інші. І звісно, всі, хто купуватимуть гру, куштуватимуть постійно нові смаки. Сподіваємося, що пандемія піде на спад і все стартує в повному масштабі.

Також у межах проекту плануємо серію гастрофестів, розробляємо і атлас смаку Херсонщини. Оскільки смак – це не тільки їжа, ми хочемо описати, в яких селах що споживають, які є особливості, – ділиться пан Юрій.

Гру та гастросети можна буде придбати через спеціальний інтернет-магазин. Також комплект можна буде купити у всіх учасників проекту, а це не лише виробники, а й готельєри, ресторатори, власники місцевих садиб.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Факти ICTV
Читайте новини Факти ICTV у Google News.
Довіряйте лише перевіреним фактам.
Приєднатись
Завантаження...

Вгору Вгору
Знайшли помилку в тексті?
Помилка