Богдан Петренко, конфліктолог, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму
Розстріл на Південмаші: експерт пояснює, що могло стати причиною трагедії
Південний машинобудівний завод – це державне підприємство із виробництва ракетно-космічної техніки та технологій оборонного, наукового та народногосподарського призначення. Через своє оборонне значення підприємство є режимним об’єктом.
Історія заводу
Історія заводу розпочинається у 1944 році. Спочатку він випускав автомобілі та сільськогосподарську техніку. 1951 року на Південмаші стартувало серійне виробництво бойових стратегічних ракет. З 1957-го розпочалися проєктні роботи щодо створення ракети-носія для виведення космічних супутників.
1980 року провели льотні випробування ракети Циклон-3.
Впродовж наступних десятиліть на заводі виготовляють ракети-носії Зеніт, Циклон, Дніпро, які виводять на орбіту міжнародні супутники.
2010 рік був знаковим для України, адже відбулися випробування першого українського супутника Січ-2. Через шість років розпочалися запуски ракет-носіїв виробництва Південмашу – Антарес та Вега.
Південмаш – режимний об’єкт
Південмаш передусім асоціюється з освоєнням космосу та виготовленням ракетних комплексів стратегічного призначення.
У коментарі Фактам ICTV Богдан Петренко, конфліктолог, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму, зазначив, що такі об’єкти, як Південмаш, потребують захисту – особливо у часи військової агресії Росії проти України.
Варто розуміти, що війна буде розгортатися не лише на фронті, а й у тилу, зокрема, через диверсійні дії.
Що стосується мотивів вчинку військовослужбовця строкової служби Артемія Рябчука, то, за словами Богдана Петренка, можна виділити три моменти:
- нестатутні відносини між військовослужбовцями;
- проблеми в цивільному житті;
- диверсант з Росії.
На думку Петренка, останній варіант можна одразу відкинути:
– Якби він був диверсантом, його б одразу забрали з прохідної підприємства. А якби йому вдалося втекти, то його дії бути злагодженими.
За словами експерта, зрозуміло, що солдат Рябчук вже понесе все покарання.
– Тепер питання в тому, чи понесуть покарання ті, хто не догледів, і чи зміниться сама система відносин у війську. Це ж не перший випадок, коли внаслідок нестатутних відносин військовий розстрілює своїх товаришів по службі. Таке було в Широкині 2018 року – там вбили чотирьох осіб. У Кіровоградській області було у 2017 році, – нагадує Петренко.
Він підкреслює, що є два варіанти розвитку подій: коли людина спрямовує агресію на інших, як у випадку на Південмаші, та коли спрямовує агресію на себе – тобто вчиняє самогубство. Останнє, до речі, ще частіше трапляється в армії. Тому найперше, що треба робити військовим керівникам – посилювати психологічну допомогу солдатам, особливо тим, хто служив в АТО.
Важливим питанням конфліктолог називає необхідність реагування армійського керівництва на скарги щодо нестатутних відносин між військовослужбовцями.
– Армія, поліція, Нацгвардія – це закриті структури, які працюють за принципом неафішування проблем. А якщо проблеми не афішуються, то вони не вирішуються. І я боюся, що може так статися, що належних висновків із цієї проблеми не винесуть. Так, цього солдата посадять, когось із керівництва понизять на посаді, когось звільнять, комусь скажуть, що треба краще займатися бійцями, – прогнозує експерт.
Що стосується поведінки солдата Артема Рябчука, то це не був екстремізм. Так вважає Богдан Петренко. За його словами, у солдата було чітке розуміння того, що треба зробити в середині, а коли він опинився надворі, то вже й не знав, що робити.
– Він сформував модель помсти, він її реалізував, він покинув місце злочину, а далі у нього моделі поведінки не було. Це говорить про те, де треба шукати корені проблеми, – наполягає Богдан Петренко.
Крім того, варто звернути увагу і на те, чому взагалі у деяких ЗМІ з’явилися відео з режимного об’єкта.
– Можна зробити висновок, що у нас режимні об’єкти не охороняються так, як необхідно було б, – попередив експерт Українського інституту дослідження екстремізму.
Фото: Південмаш