Криголам Ноосфера: від британського флагмана до українського наукового судна
Напередодні 30-річчя незалежності, 19 серпня 2021 року, Україна придбала колишній флагман королівського наукового флоту Великої Британії – дослідницький криголам James Clark Ross.
До цього Україна майже двадцять років не мала власного наукового судна для полярних досліджень, адже останній самостійний рейс у Південному океані був здійснений у 2001–2002 роках.
Навіщо Україні криголам Ноосфера в Антарктиці та які характеристики судна, читайте в нашому матеріалі.
Криголам Ноосфера: що відомо
30 серпня 2021 року на судні підняли синьо-жовтий прапор, а 5 жовтня криголам прибув із Фредеріксгавна (Данія) до Одеси.
29 жовтня 2021 року відбулося урочисте перейменування судна в Ноосфера. З того часу Ноосфера стала флагманом українського науково-дослідницького флоту.
За скільки Україна придбала криголам Ноосфера
Криголам був придбаний Україною у Великої Британії за $5 млн. Після купівлі судно отримало назву Ноосфера, що символічно пов’язано з академіком Володимиром Вернадським, який багато років присвятив розвиткові цього наукового напряму.
Криголам Ноосфера: характеристики
Криголам має довжину понад 99 м, ширину майже 19 м і водозаміщення — 5 732 т. На борту розташовані кілька лабораторій та системи лебідок, які дозволяють вивчати морське дно на глибині до 8 км.
Судно розраховане на екіпаж із 27 осіб та може приймати до 50 науковців, при цьому автономність плавання сягає двох місяців, що дозволяє проводити дослідження у будь-якій точці Світового океану.
До придбання та перейменування корабель називався James Clark Ross. Він був побудований компанією Swan Hunter Shipbuilders у Волсенді (Велика Британія) та урочисто спущений на воду королевою Британії у 1990 році. Судно отримало назву на честь легендарного англійського моряка та полярного дослідника Джеймса Кларка Росса, який здійснив одну з найбільших експедицій в Антарктиду свого часу.
1996 року, коли Велика Британія передала Україні свою антарктичну станцію Фарадей (нині Академік Вернадський), саме цей криголам доставив першу українську антарктичну експедицію на крижаний континент. Протягом наступних трьох десятиліть James Clark Ross використовувався як міжнародна платформа для біологічних, океанографічних та геофізичних досліджень.
Він брав участь у першому міжнародному дослідженні запасів криля в Атлантичній частині Південного океану, а також у дослідженнях поверхні в Арктиці, що дало нові дані про масштаби та вплив змін клімату на цей регіон.
Навіщо Україні потрібен криголам Ноосфера
Завдяки власному криголаму Ноосфера Україна змогла повернутися до досліджень Світового океану, покращити логістику та розширити можливості експедицій на антарктичну станцію Академік Вернадський, створювати науково-логістичні консорціуми з іншими країнами та проводячи дослідження не лише в Антарктиді, а й в Арктиці та інших регіонах планети.
Навіщо Україні криголам Ноосфера в Антарктиці. Фото: МОН
Навіщо український криголам Ноосфера:
- Відновлення власних досліджень Світового океану — ключового джерела ресурсів XXI століття.
- Платформа для випробування новітнього океанографічного обладнання.
- Плавучий інститут із вісьмома лабораторіями та можливістю прийняти до 50 науковців на борту.
- Оптимізація логістики української антарктичної станції Академік Вернадський.
- Плавуча кафедра для практичного навчання студентів морських спеціальностей.
- Можливість очолити міжнародні науково-дослідні та логістичні консорціуми, особливо для країн без власних дослідницьких суден.
- Повернення до океанських експедицій до 30-річчя незалежності — сильний сигнал для світової спільноти розвинених країн.
- Тривалий термін служби судна (не менше 20 років) відкриває можливості для цілого покоління вчених та студентів.
Фото: МОН