Мовний закон в Україні: коли був прийнятий та що передбачає

Фото: Pexels

Мовний закон в Україні визначає правила використання української мови у публічному житті. Документ закріплює, що єдиною державною мовою в Україні є українська, а також встановлює, у яких сферах її використання є обов’язковим.

Закон регулює роботу органів влади, освіти, судів, армії, медіа, сфери послуг та інших публічних сфер.

Коли був прийнятий закон про мову та що він передбачає, читайте в нашому матеріалі.

Зараз дивляться

Коли прийняли мовний закон в Україні

Закон України Про забезпечення функціонування української мови як державної був ухвалений Верховною Радою України 25 квітня 2019 року.

Закон України від 25.04.2019 № 2704-VIII визначив українську мову як єдину державну та встановив порядок її застосування у публічних сферах.

Мовний закон в Україні: що передбачає

Закон визначає, що кожен громадянин України повинен володіти державною мовою. Держава при цьому має забезпечити можливість для її вивчення через систему освіти, мовні курси та інші освітні програми.

Окремо закон встановлює перелік посад і професій, для яких знання української є обов’язковим під час виконання службових обов’язків. Це стосується президента, урядовців, народних депутатів, державних службовців, суддів, прокурорів, військових, поліцейських, прикордонників, адвокатів, нотаріусів, педагогів, керівників закладів освіти та медичних працівників державних і комунальних установ.

Для частини посад передбачено обов’язкове підтвердження рівня володіння українською мовою державним сертифікатом.

Де обов’язково потрібно спілкуватися державною мовою

Мовний закон в Україні передбачає обов’язкове використання української мови у діяльності:

органів державної влади;
органів місцевого самоврядування;
державних і комунальних підприємств;
судів;
правоохоронних органів;
Збройних Сил України;
виборчого процесу;
офіційного документообігу;
освіти;
науки;
медіа;
публічних послуг.

Робочою мовою засідань, офіційних зустрічей, ділового листування, нормативних актів і документації є саме державна мова.

Водночас дія закону не поширюється на приватне спілкування та релігійні обряди. Тобто люди можуть вільно використовувати будь-яку мову у побуті або під час особистого спілкування.

Як здійснюється навчання у школах, дитсадках та університетах

Мовний закон України визначає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є українська мова. Це стосується дошкільної, загальної середньої, професійної, фахової передвищої, вищої, позашкільної та післядипломної освіти.

У державних і комунальних закладах громадянам гарантується право здобувати освіту державною мовою.

Разом із цим закон допускає використання інших мов у певних випадках. Зокрема:

у класах або групах для національних меншин можуть використовуватися мови відповідних меншин поряд з українською;
представникам корінних народів гарантується право навчатися рідною мовою разом із державною;
окремі дисципліни у вишах можуть викладатися двома або більше мовами, зокрема англійською чи іншими офіційними мовами ЄС;
викладання іноземних мов може проводитися відповідною іноземною мовою;
особам з порушеннями слуху гарантується право на навчання жестовою мовою.

Також закон передбачає обов’язкове вивчення української мови у закладах освіти в обсязі, достатньому для професійної діяльності.

Документ встановлює обов’язковість використання державної мови у публічних сферах. Окремі норми стосуються виборчої агітації — вона має поширюватися українською мовою. Для матеріалів мовами національних меншин допускається дублювання державною мовою.

Також закон дозволяє використання англійської та інших мов Європейського Союзу у науці, міжнародному спілкуванні та окремих освітніх програмах.

Якою мовою мають обслуговувати людей

Закон встановлює, що у публічних сферах повинна використовуватися державна мова. Це стосується і роботи працівників державних та комунальних установ.

У сфері трудових відносин закон прямо забороняє примушувати працівника використовувати іншу мову, окрім державної, під час виконання службових обов’язків, за винятком роботи з іноземцями або створення матеріалів для іноземної аудиторії.

Закон України від 25.04.2019 № 2704-VIII визначає, що під час перетину громадянами України державного кордону прикордонний, митний та інші види контролю проводяться державною мовою.

Якщо кордон перетинають іноземці або особи без громадянства, посадова особа може використовувати не лише українську, а й іншу мову, якою володіє та яка є зрозумілою сторонам.

Чи передбачає мовний закон в Україні штрафи

Як розповіла Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська в інтерв’ю для LB.ua, наразі за перше порушення мовного законодавства передбачений штраф у розмірі від 3 400 до 5 100 грн. Якщо порушення повторюється, сума зростає — від 8 500 до 11 900 грн.

Олена Івановська наголосила, що для системних порушників таких санкцій недостатньо. За її словами, у річному звіті офісу мовного омбудсмена міститься пропозиція суттєво збільшити покарання. Вона заявила, що варіант із підвищенням штрафів у десять разів є “цілком робочим” для тих, хто свідомо та регулярно порушує мовний закон України.

Читайте також

Який штраф за порушення мовного закону в Україні у 2026 році

Що планують змінити у мовному законі

Уповноважена із захисту державної мови також підтримала законопроєкт №13072, який у медіа називають “законом Піпи — Корнієнка”. Документ зареєстрували у Верховній Раді 11 березня 2025 року.

Законопроєкт передбачає створення обов’язкового україномовного освітнього середовища не лише під час уроків, а й на перервах, у позакласному спілкуванні та під час усіх заходів, пов’язаних із навчальним процесом. Йдеться не лише про учнів і вчителів, а й про працівників школи.

За словами Олени Івановської, документ має закрити юридичні прогалини, через які деякі приватні структури або так звані “сімейні клуби” намагаються обходити мовне законодавство.

Також омбудсменка виступає за те, щоб систематичне порушення мовного режиму в освітніх закладах могло стати підставою для дисциплінарної відповідальності педагогів — аж до розірвання контракту у випадку регулярних порушень.

Скільки людей скаржаться на порушення мовного закону

Під час презентації річного звіту Олена Івановська повідомила, що за минулий рік до офісу уповноваженого надійшло 2 888 скарг щодо порушення мовного законодавства.

Окремо вона розповіла, що лише від початку 2026 року і до 12 травня секретаріат отримав 1 045 звернень. Із них 78 стосувалися порушень у сфері освіти.

За словами омбудсменки, приблизно 75% скарг після реагування були виправлені. Водночас частина закладів та бізнесів продовжує порушувати закон повторно.

Де найчастіше фіксують порушення

Як зазначила Олена Івановська в інтерв’ю, найбільше звернень стосується:

сфери обслуговування;
реклами та вивісок;
сайтів та інтернет-магазинів;
мобільних застосунків;
інформації для споживачів.

За її словами, якщо раніше люди найчастіше скаржилися на російську мову у магазинах чи кафе, то зараз порушення дедалі частіше переміщуються в інтернет-простір.

Омбудсменка також повідомила, що офіс проводить контрольні закупівлі в магазинах та перевірки після отримання скарг.

Маніпуляції щодо мовного питання

Олена Івановська в інтерв’ю розповіла, що мовне питання щодо нацменшин часто використовується окремими країнами як політичний інструмент тиску на Україну.

Вона нагадала, що Верховна Рада вже ухвалила оновлену редакцію Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, яка уточнює перелік мов, що потребують захисту. Йдеться, зокрема, про кримськотатарську, гагаузьку, караїмську, румунську, польську, угорську та інші мови.

За словами мовної омбудсменки, Україна виконала більшість рекомендацій Венеційської комісії та внесла зміни до законодавства про освіту і медіа у 2023–2024 роках.

Водночас вона вважає, що Будапешт продовжує порушувати тему угорської меншини не лише через права людей, а й для посилення власних позицій у переговорах щодо вступу України до ЄС.

Івановська також наголосила, що Україна забезпечує права громадян незалежно від їхнього етнічного походження, а всі мови нацменшин залишаються захищеними законом.