Китай і Казахстан нарощують транзит до Європи в обхід Росії — СЗР
- Китай планує збільшити вантажні перевезення до Європи через Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут, що оминає РФ.
- Маршрут має протяжність понад 4 250 км, значна частина проходить територією Казахстану.
- У разі повного запуску коридору РФ може втратити статус ключового транзитного хабу між Азією та Європою та частину транзитних доходів.
Китай планує найближчими роками збільшити вантажні перевезення з Європою через Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут, який проходить через Казахстан, Каспійське море, Азербайджан, Грузію та Туреччину, оминаючи територію РФ.
Про це повідомили у Службі зовнішньої розвідки України.
Транскаспійський маршрут: що відомо
Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут, також відомий як Серединний коридор, набуває дедалі більшого значення для торгівлі між Азією та Європою.
Його загальна протяжність перевищує 4 250 км, а найдовша частина проходить територією Казахстану.
Попри те, що логістика цим маршрутом є складнішою за транзит через Росію через необхідність поєднання залізничних перевезень, морських переправ та проходження митних процедур у кількох країнах, Китай і Казахстан активно інвестують у його розвиток.
— Головні причини — токсичність, підсанкційність та ненадійність рф, а також прагнення скоротити нестабільні сьогодні морські маршрути, — йдеться у повідомленні.
Для розширення пропускної спроможності національний оператор Казахстанські залізниці (KTZ) планує до 2030 року вкласти близько $10 млрд у модернізацію залізничної, портової та термінальної інфраструктури.
Уже у 2026 році компанія має намір побудувати 900 км нових колій, зокрема близько 300 км на ділянці Аягоз – Бахти, що дозволить створити третій залізничний перехід між Казахстаном і Китаєм.
Очікується, що до 2030 року це дасть змогу збільшити пропускну здатність напрямку з нинішніх 55 млн до 100 млн тонн вантажів на рік.
Крім того, для усунення логістичних обмежень на Каспії KTZ інвестує понад $100 млн у будівництво шести нових вантажних суден для перевезень між портами Актау, Курик і Баку.
Паралельно компанія готується до проведення IPO (первинного публічного розміщення акцій) у 2026 році з можливим лістингом на біржах Лондона, Гонконгу та Казахстану.
Отримані кошти планують спрямувати на оновлення рухомого складу та подальший розвиток транспортних маршрутів.
Лише за перший квартал 2026 року маршрутом пройшли близько 173 контейнерних поїздів.
У KTZ розраховують, що до кінця року кількість поїздів сягне 600, а вже у 2027 році може зрости ще на 67%.
На думку аналітиків, після виходу ТМТМ на повну потужність росія ризикує остаточно втратити роль головного сухопутного транзитного коридору між Азією та Європою, що призведе до значних фінансових втрат для російської економіки.
Нагадаємо, 29 травня в українській розвідці повідомляли, що Сили оборони продовжують завдавати ударів по логістичних маршрутах російських військ на півдні України.
Зокрема, йдеться про порушення функціонування сухопутного сполучення між окупованим Кримом і захопленими територіями Донецької області, а також знищення військової техніки противника в тилових районах.
