У Луврі роками знали про дірки в безпеці: звіт французького суду
- Суд звинуватив керівництво Лувру в нехтуванні безпекою.
- 61% музейних залів досі без відеоспостереження.
- Мільйони євро витрачали на закупівлі творів мистецтва, а не на охорону.
Французький суд оприлюднив звіт, у якому розгромив керівництво Лувру через нехтування безпекою.
Документ з’явився після пограбування 19 жовтня, коли четверо чоловіків посеред дня винесли з Лувру історичні коштовності.
Їм знадобилося чотири хвилини для проникнення і ще кілька, щоби зникнути з дев’ятьма ювелірними виробами. Голова Рахункової палати П’єр Московічі назвав це “оглушливим сигналом тривоги” й додав, що проблеми з охороною були відомі задовго до злочину.
Камери не покривають усі зали Лувру
У звіті йдеться, що у 2024 році в музеї працювали 432 камери спостереження на 465 залів. Це на половину більше, ніж п’ять років тому, але й досі 61% галерей залишаються без відеонагляду.
Директорка Лувру Лоранс де Кар підтвердила, що слабкі місця охорони периметра давно відомі, і пообіцяла збільшити кількість камер удвічі. Для порівняння, Детройтський інститут мистецтв із подібною площею має понад 550 камер.
Рахункова палата наголосила, що для установи такого масштабу внутрішній контроль має бути значно сильнішим.
Проблеми виявили не лише в охороні, а й у кібербезпеці. Ще у 2014 році французьке агентство Anssi встановило, що пароль до серверів системи відеоспостереження був Louvre (Лувр), а до програмного забезпечення компанії Thales, як не дивно, просто Thales.
Фахівці тоді радили оновити застарілі системи й посилити захист.
На що Лувр витрачав мільйони
З 2018 до 2024 року Лувр витратив понад €27 млн на технічне обслуговування і €60 млн – на реставрацію палацу. Водночас на придбання нових творів мистецтва пішло €105 млн.
У 2021 році музей заплатив €5 млн за два полотна Фрагонара, а у квітні 2025-го придбав за €2,2 млн “винятковий” триптих Фаберже. Рахункова палата застерегла музей від непрозорих покупок і закликала уникати завищених цін.
Модернізація систем безпеки, про яку ще у 2015 році говорили аудитори, досі не завершена й триватиме щонайменше до 2032 року.
Реакція після грабунку
Попри гучне пограбування, жодного керівника музею не звільнили. Директорка Лоранс де Кар пропонувала подати заяву у відставку, але міністерка культури Рашида Даті її не прийняла.
Спершу Даті заявила, що “система безпеки Лувру спрацювала”. Але вже за тиждень визнала, що, хоч персонал діяв за інструкціями, “зухвале пограбування стало очевидним провалом”.
Після цього президент Франції Еммануель Макрон наказав пришвидшити оновлення системи безпеки музею.
