Чи буде війна у Німеччині: що хоче Кремль і чого чекати далі
На початку серпня в аеропорту Лейпциг/Галле в Німеччині поблизу українського вантажного літака Ан-124 виявили безпілотник із детонатором.
Українські літаки під час інциденту не зазнали пошкоджень. Німецьке розслідування згодом встановило ймовірних виконавців, а 1 вересня уряд Німеччини заявив про відповідальність Росії за цю операцію. Москва причетність заперечує.
Після цього Берлін оголосив про заходи у відповідь, а німецька влада почала готувати нові кроки для захисту аеропортів, транспортних вузлів та іншої критичної інфраструктури.
Навіщо Москва здійснює такі дії, наскільки далеко може зайти протистояння та чи можлива війна в Німеччині, читайте в матеріалі Фактів ICTV.
Що сталося в аеропорту Лейпцига
На початку серпня в аеропорту Лейпциг/Галле біля українського вантажного літака Ан-124 знайшли безпілотник, оснащений детонатором.
Згодом з’ясувалося, що літак перевозив боєприпаси. Їх доставили з Франції до Лейпцига незадовго до інциденту, після чого вантаж мав бути транспортований далі.
У Міністерстві закордонних справ України повідомили, що українські літаки внаслідок цієї надзвичайної події не постраждали.
Німецькі слідчі встановили двох імовірних виконавців, а також заявили про отримані під час розслідування докази, які дозволили німецькому уряду пов’язати операцію з російськими державними структурами.
1 вересня федеральний уряд Німеччини офіційно заявив про відповідальність Росії за гібридну атаку в аеропорту Лейпцига. Москва це звинувачення відкинула.
Що заявили в ЄС після звинувачень Росії
Ситуацію прокоментувала висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас перед неформальною зустріччю міністрів закордонних справ країн Євросоюзу в Ірландії.
За її словами, Німеччина повідомила про наявність достовірних доказів причетності Росії до інциденту. Каллас оцінила спробу атаки як таку, що має ознаки державного тероризму.
Вона зазначила, що тепер країни ЄС мають визначити подальшу відповідь на подібні гібридні дії. Каллас також повідомила, що ЄС працює над санкціями проти приблизно 1,6 тис. людей та організацій, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом. За її словами, цей перелік можуть розширити.
Чи дійсно Німеччина готується до війни з Росією
Після інциденту в Лейпцигу Німеччина почала готувати масштабніший захист критичної інфраструктури та транспортних об’єктів.
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт заявив, що гібридні атаки з використанням дронів, диверсії, кібератаки та діяльність агентів уже становлять для країни постійну загрозу.
У межах запропонованого плану Берлін хоче розширити мобільні підрозділи федеральної поліції, які спеціалізуються на боротьбі з безпілотниками. Їх планують розмістити у дев’яти стратегічно важливих містах: Франкфурті-на-Майні, Мюнхені, Гамбурзі, Берліні, Штутгарті, Дюссельдорфі, Лейпцигу, Ганновері та Кельні.
Такі підрозділи повинні мати можливість швидко переміщатися між регіонами. Для цього передбачене використання гелікоптерів і спеціальних автомобілів.
Їхнє завдання полягатиме у захисті повітряного простору над аеропортами, вокзалами, іншими транспортними вузлами та урядовим кварталом у Берліні. Йдеться не лише про виявлення дронів, а й про можливість протидіяти безпілотникам із вибухівкою.
Окремо Німеччина розглядає можливість розширити повноваження операторів критичної інфраструктури. Енергетичні компанії, водоканали та підприємства оборонної промисловості можуть отримати більше можливостей для самостійного реагування на дрони, щоб не чекати прибуття державних підрозділів.
У планах також ширше використання штучного інтелекту, систем відеоспостереження та біометричної ідентифікації. Технології мають допомагати виявляти зброю, підозрілу поведінку та людей, яких підозрюють у підготовці атак або шпигунській діяльності.
Ще один напрям — кібербезпека. Німеччина планує створити мережу цифрових сенсорів для виявлення та блокування хакерських атак.
Чи можлива війна в Німеччині та навіщо Росія організувала атаку
Тім Штухтей вважає, що інцидент у Лейпцигу потрібно розглядати у ширшому контексті російської гібридної загрози. Про це в коментарі власному кореспондентові Укрінформу заявив директор Бранденбурзького інституту суспільства і безпеки.
Він зазначив, що Росія вже показувала готовність проводити агресивні та насильницькі операції на території Німеччини.
За оцінкою Штухтея, сам характер події відповідає ознакам гібридної атаки. Йдеться про використання засобів, походження яких складно одразу встановити, вплив на цивільний об’єкт, порушення його роботи та перевірку того, наскільки ефективно працюють механізми захисту.
Особливо вразливими експерт вважає об’єкти, які прямо або опосередковано пов’язані з підтримкою України.
Чи буде війна у Німеччині з Росією та чого хоче Кремль
Росія прагне не перемогти Захід, а послабити його. Таку оцінку дають експерти Атлантичної ради — американського аналітичного центру, який займається питаннями міжнародної безпеки.
Філліс Беррі, позаштатна старша наукова співробітниця Європейського центру та Трансатлантичної ініціативи безпеки Центру стратегії та безпеки Скоукрофта, зазначає, що Німеччина давно є однією з головних цілей російської дезінформації.
За її оцінкою, після 2022 року російські гібридні дії стали частішими та серйознішими. Серед прикладів вона називає інциденти з дронами біля аеропорту Лейпцига, російські кібератаки, спроби замахів на керівників німецьких оборонних компаній та інші випадки, які німецька влада пов’язує з діяльністю Росії.
Беррі також звертає увагу на те, що Берлін дедалі активніше публічно називає винних у таких операціях та намагається посилити координацію між федеральною і земельною владою.
За її словами, Німеччина вже розглядає російські гібридні дії як серйозну загрозу безпеці. Після інциденту в Лейпцигу уряд країни оголосив про відповідні заходи, серед яких закриття російського консульства в Бонні та російського культурного центру в Берліні, а також підготовка нових санкцій ЄС.
Навіщо Росії потрібна гібридна війна
Джон Сіфер, позаштатний старший науковий співробітник Євразійського центру Атлантичної ради, пояснює російську стратегію ширше.
За його оцінкою, використання диверсій, саботажу, пропаганди, дезінформації, політичного впливу та інших прихованих методів не є новим для Москви. Після 2014 року, на його думку, змінилася передусім готовність Кремля йти на більші ризики.
Сіфер зазначає, що російські таємні операції стають дедалі частішими та зухвалішими. Йдеться про вбивства, вибухи, диверсії, кібератаки та інші приховані дії.
Однак головною метою таких операцій він вважає не обов’язково пряме військове зіткнення із Заходом. За оцінкою Сіфера, Москва намагається використати внутрішні проблеми західних країн проти них самих.
Йдеться про політичну поляризацію, зростання популярності популістських партій, падіння довіри до державних інституцій та напруженість між США і європейськими країнами.
Сіфер вважає, що Росія намагається поглиблювати ці суперечності. Москва, за його словами, зацікавлена у поширенні наративів про слабкість НАТО, безперспективність України, ненадійність демократичних урядів і проблеми між Європою та США.
На його думку, різні російські інформаційні повідомлення можуть навіть суперечити одне одному. Для Кремля важливішим є інший результат, а саме посилення розколу всередині Заходу.
Тому Сіфер вважає, що протягом наступного року Москва може приділяти ще більше уваги саме західній політиці як простору для впливу.
Чи буде війна у Німеччині
Наразі загострюється політична реакція. Німеччина звинуватила Росію в операції в Лейпцигу, оголосила про дипломатичні заходи та виступає за нові санкції. Росія свою причетність заперечує.
На цьому тлі з Москви пролунали й різкі заяви. Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв погрожував ударами по Берліну, а російський пропагандист Володимир Соловйов закликав скасувати визнання об’єднаної Німеччини та відновити НДР.
Росія також оголосила про закриття відділення Інституту Німкччини у РФ у відповідь на заходи Берліна. Цей інститут працює у сфері поширення німецької мови та міжнародної культурної співпраці.
Загалом експертні оцінки описують нинішні дії Росії передусім як гібридне протистояння. Тім Штухтей говорить про необхідність посилення захисту критичної інфраструктури, Філліс Беррі говорить про зростання кількості та серйозності російських гібридних дій, а Джон Сіфер — про використання Москвою внутрішніх суперечностей Заходу для його послаблення.
Тому питання для Німеччини зараз полягає не лише у захисті окремих аеропортів чи транспортних вузлів. Берлін одночасно посилює захист інфраструктури, протидію дронам і кіберзагрозам та намагається реагувати на дії Росії разом із партнерами по ЄС і НАТО.
