Наскільки Україна готова до кібервійни та як захищається від атак

Для хакерів немає кордонів. Вони зламують пошту ФБР, порушують транспортні сполучення, блокують банківські розрахунки. І так по всьому світу. Все починається з розвідки. Хакери ходять по віртуальному периметру і вистукують слабкі місця. Якщо таке знайдуть – атакують.

Україна, 2015-й рік. Віртуальні злочинці замахнулися на енергетичну систему нашої держави. Вивели з ладу одразу три енергопостачальні компанії.

Працівники Прикарпаттяобленерго тоді тільки спостерігали як на екрані комп’ютера кіберзлочинці один за одним вимикали рубильники. Без світла лишились понад 200 тис. мешканців області.

Настільки зухвала хакерська атака тоді відбулася вперше у світі. На відновлення світла знадобилося аж 6 годин.

Виявляється в цій історії був російський слід. Телефонні мережі обленерго були забиті тисячами фіктивних дзвінків, які, стверджують розслідувачі, надходили із Москви.

Вірус Пєтя, тоді, у червні 2017-го, паралізував платіжні системи магазинів, заправок, заблокував десятки банків і держустанов. Дістався навіть транспортних сполучень. В аеропорту Бориспіль тоді погасло табло із розкладом рейсів.

Лора Галанте – всесвітньо відома спеціалістка з кібербезпеки. Разом із нею Факти тижня вирушають на перевірку аеропорту, аби з’ясувати наскільки зараз він готовий тримати кіберудар і протистояти віртуальній армії.

Перше вразливе місце, каже Галанте,  тут, як і на вокзалі чи електростанції – це інтернет. Особливо це стосується  Wi-Fi мереж.

Та що робити, приміром, коли хакери дісталися рубильників і електроенергія зникла? Чи не зупиниться при цьому транспорт? За відповідями ми спускаємось в київську підземку. Тут нас запевняють: на випадок хакерської атаки всі системи продубльовано.

Якщо ж відмовлять комп’ютери, зможуть керувати транспортом вручну – відповідно до паперових розкладів.

Та головне застереження спеціалістів пов’язані з ядерними об’єктами. Наскільки вони захищені та можуть протистояти віртуальним атакам? Факти тижня вирушають на Хмельницьку атомну електростанцію.

Співробітник станції Віктор Карпеш показує як все захищено. Спершу до будівлі з енергоблоком. Вже на вході тут відчувається тепло ядерного реактора.

На станції, каже Віктор,  діють найвищі заходи кібербезпеки. Їх контролюють кілька державних органів. Тож вірогідність, що хакери дістануться реактора і запрограмують його на знищення – дорівнюється нулю. І це не просто слова. Все перевірено на практиці!

Після серії масштабних кібератакак з боку Росії, Україна значно посилила свій віртуальний фронт. Якщо на якийсь стратегічний об’єкт почнеться атака це побачать в офісі національного координаційного центру кібербезпеки. Виглядає як Пентагон.

Лави кіберзахисників активно поповнюються, і вони регулярно відточують свої навички. Приміром, на змаганнях.

Читайте:

• У мережу злили 53 млн записів про персональні дані українців
• РНБО запровадила санкції проти розробників вірусу NotPetya, які причетні до ГРУ РФ
• Розвідка Канади заявила про небачену шпигунську активність з часів холодної війни