Радіус ураження ЗАЕС: які території потрапляють до небезпечної зони
Наразі Запорізька АЕС працює без підключення до основної енергомережі, живлення забезпечується лише резервними дизельними генераторами.
Такий режим роботи створює підвищені ризики для безпеки станції та населення навколо, оскільки резервні системи не розраховані на тривалу роботу і будь-який збій може мати серйозні наслідки.
Ми дізнавалися, що відбувається на станції, та підготували карту зони ураження ЗАЕС.
Яка ситуація на ЗАЕС після окупації
З 2022 року Запорізька АЕС перебуває під окупацією, її енергоресурси залишаються недоступними для української енергосистеми.
Від вересня 2022 року більшість ядерних реакторів станції перебувають в “холодному зупині”.
Ситуація на ЗАЕС сьогодні
23 вересня сталося відключення єдиної високовольтної лінії 750 кВ, що поєднувала ЗАЕС з українською енергосистемою. Це вже десятий повний блекаут станції від часу її захоплення.
У НАЕК Енергоатом повідомили, що технічних перешкод для підключення станції немає, проте окупаційна адміністрація свідомо блокує відновлення живлення, залишаючи АЕС залежною від дизельних генераторів, які можуть працювати лише в аварійному режимі та не здатні довго забезпечувати потреби станції.
Стан реакторів на Запорізькій АЕС
Через дії окупантів станція тривалий час залишається без основного джерела енергопостачання. За даними Державної інспекції ядерного регулювання України, всі ключові системи безпеки працюють виключно на резервних дизельних генераторах, що створює серйозну загрозу ядерній та радіаційній безпеці.
Відомство наголошує, що ігнорування окупаційною адміністрацією базових принципів ядерної безпеки, регулярні обстріли та пошкодження ліній електропередачі російською армією можуть спричинити катастрофічні наслідки. Якщо запаси палива вичерпаються, ймовірність аварії з небезпечними наслідками для України та сусідніх європейських держав висока.
Наразі МАГАТЕ підтвердило, що ситуація на ЗАЕС залишається критичною. За даними організації, поточних запасів дизельного пального вистачить приблизно на 10 днів. Гроссі попередив, що нестабільність є вкрай небезпечною, бо в разі повного відключення резервних систем існує ризик розплавлення ядерного палива.
Міністерство енергетики України разом із МЗС продовжує інформувати міжнародні організації про загрозу та закликає світову спільноту посилити тиск на Росію для якнайшвидшого повернення станції під контроль України.
Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні наголосив, що ситуація на ЗАЕС критична: станція повністю відключена від енергомережі, а один із резервних генераторів уже вийшов із ладу.
Загроза на ЗАЕС: наслідки вибуху
У Державній агенції з управління зоною відчуження проаналізували можливі наслідки аварії на Запорізькій атомній електростанції. Для оцінки орієнтувалися на події 1986 року на Чорнобильській станції.
Якщо тоді в четвертому реакторі ЧАЕС містилося близько 2 тис. паливних збірок, то на ЗАЕС у шести енергоблоках і сховищах відпрацьованого ядерного палива зберігається до 18 тис. таких збірок — у 9-10 разів більше. Це означає, що потенційні наслідки катастрофи на ЗАЕС можуть перевищити масштаби Чорнобиля в десятки разів.
У разі вибуху чи серйозного пошкодження площа можливої зони відчуження може сягнути 30 тис. кв. км — фактично десять Чорнобильських зон. Запорізька область у такому випадку стане непридатною для проживання й господарської діяльності. Забрудненою може виявитися територія до 2 млн кв. км, а рівень зараження України, Європи, Росії та Білорусі залежатиме від напрямку вітру.
За оцінками, до ліквідації наслідків доведеться залучити до мільйона людей, кількість загиблих може становити десятки тисяч, а евакуації підлягатимуть щонайменше 2 млн осіб. Дніпро буде отруєний радіонуклідами на багато поколінь уперед. Особливо небезпечним є можливий викид цезію-137, що завдасть шкоди здоров’ю людей, ґрунтам і водоймам. Основний удар прийме Україна, але значні наслідки відчують також країни ЄС, Росія та Білорусь.
Причинами аварії можуть стати пожежа, вибух або влучання снарядів, ракет чи авіабомб.
Якщо підірвуть ЗАЕС: радіус ураження
Відповідно до вимог постанови №841, евакуація населення із зон радіоактивного забруднення навколо атомних електростанцій проводиться залежно від їхньої потужності:
- для АЕС потужністю до 4 ГВт – у радіусі 30 км;
- для АЕС потужністю понад 4 ГВт – у радіусі 50 км.
Зони ураження ЗАЕС/ Інфографіка Факти ICTV
Потужність Запорізької АЕС становить 6 ГВт. До 50-кілометрової зони від міста Енергодар, біля якого розташована станція, належать такі населені пункти Запорізької області:
- Балабине,
- Балки,
- Василівка,
- Велика та Мала Білозерки,
- Дніпрорудне,
- Кам’янка-Дніпровська,
- Кушугум,
- Малокатеринівка,
- Михайлівка.
До зони також входять населені пункти Дніпропетровської області:
- Нікополь,
- Марганець,
- Томаківка,
- Покров,
- Покровське,
- Червоногригорівка,
- Грушівка.
Відстань від Енергодара до міста Запоріжжя становить 52 км по прямій.
Чому РФ не вдасться запустити ЗАЕС
Росія не зможе відновити роботу Запорізької атомної електростанції навіть у разі підключення її до власної енергосистеми. Про це заявив колишній міністр охорони навколишнього природного середовища України Юрій Костенко.
На думку Костенка, існує щонайменше чотири ключові фактори, які роблять запуск станції неможливим:
- після підриву Каховської ГЕС відсутні належні умови для охолодження реакторів;
- технологічна несумісність, оскільки ЗАЕС працює на американському паливі компанії Westinghouse, а не на російському;
- критичний дефіцит кваліфікованих кадрів, попри спроби Росатому відрядити своїх спеціалістів;
- ризик пошкодження лінії електропередачі, яку окупанти намагаються під’єднати.
Як пояснює експерт, ситуація нагадує події на японській АЕС Фукусіма після цунамі, коли було затоплено систему охолодження реакторів. Унаслідок цього три реактори вибухнули, а ще один розплавився.
Фахівець наголошує, навіть якщо реактори перебувають у стані “холодного зупину”, все одно необхідне постійне охолодження. Усередині них залишається ядерне паливо, компоненти якого продовжують взаємодіяти між собою, виділяючи тепло. Якщо його не відводити, температура зростає до критичних значень.
Експерт зазначає, що за відсутності охолодження в реакторі починають накопичуватися вибухонебезпечні гази – водень і кисень. Це може призвести до вибуху всієї реакторної установки.
Для прикладу, під час аварії на Чорнобильській АЕС радіоактивна хмара піднялася на висоту близько 10 км. Якими ж можуть бути наслідки можливого вибуху на Запорізькій АЕС, наразі неможливо передбачити.
