Сильніші за бетон: що треба знати про День вшанування захисників Донецького аеропорту
День вшанування захисників Донецького аеропорту, який відзначають 20 січня, присвячений пам’яті українських військових, які майже вісім місяців утримували летовище в умовах постійних штурмів і стали символом незламності, відомим як кіборги.
Оборона ДАПу мала важливе військове значення, стримувала сили ворога та дала Україні час і простір для захисту інших територій Донеччини.
Що відомо про день, який нагадує про ціну спротиву, масові втрати й героїзм захисників, а також про тяглість боротьби, яка триває й сьогодні – читайте в матеріалі Фактів ICTV.
День вшанування захисників Донецького аеропорту: дати та історія захисту ДАП
Зауважимо, що в Україні існує два Дні вшанування захисників Донецького аеропорту – це 20 січня, яке встановили Міноборони та Генштаб ЗСУ, а також 16 січня – яке закріпилося 2016 року, коли оборонці та їхні родини зібралися у Києві, щоб згадати своїх загиблих товаришів.
Всього оборона Донецького аеропорту тривала 244 дні: з 26 травня 2014 року до 23 січня 2015.
Летовище героїчно захищали люди, яких визнали сильнішими за бетон та прозвали кіборгами. Найпоширеніша версія – саме так оборонців ДАП назвали вороги, які не могли по-іншому пояснити, чому гарнізон неможливо взяти штурмом.
Розповідаючи про бої за Донецький аеропорт, учасники та очевидці подій вказують, що 16 січня термінал ще був наш, однак 19 та 20 січня стали найтрагічнішими днями оборони.
Повністю бої за Донецький аеропорт завершилися 20-21 січня 2015 року, коли росіяни підірвали бетонні перекриття нового терміналу аеропорту.
Генерал та Герой України Олег Мікац, який командував 93-ю окремою механізованою бригадою, розповів, що саме утримання Донецького аеропорту не давало ворогам можливості діяти в подальшому захопленні Донеччини.
– Найбільші бої за Дебальцеве почалися після того, як впав Донецький аеропорт. І якби там не було українських військових, усе могло закінчитися для України втратою не тільки Дебальцевого, а й інших територій. ДАП сковував сили супротивника, – пояснив Мікац, коли давав інтерв’ю ВВС.
Росіяни поспішали повідомити, що нібито взяли Донецький аеропорт, ще у жовтні 2014 року – напередодні дня народження диктатора Володимира Путіна.
Проте попри постійні атаки, в тому числі – з застосуванням важкої техніки та штурмів, українські воїни продовжували тримати ДАП.
Із перехоплених переговорів супротивника у грудні 2014 року стало відомо, що проти українських оборонців задіяли російських спецпризначенців.
Тодішній радник президента Петра Порошенка Юрій Бірюков повідомив, що 27 з них загинули, та українські військові стримали атаку.
У січні в Україні почались сильні морози, температура повітря опускалася майже до -30°С. Проте контроль над вежею ДАП дозволяв оборонцям забезпечувати своєчасність і точність прикриття терміналів артилерійським вогнем.
Російські гібридні сили постійно атакували вежу й обстрілювали її з усіх видів озброєння – зокрема, танків та зенітних установок.
Внаслідок цього 13 січня 2015 року вежа не витримала й впала. В ній в цей момент були українські солдати, частина яких ще три дні продовжували коригувати вогонь зі зруйнованої будівлі.
Тривали важкі й жорстокі бої, поранених і стомлених бійців було необхідно міняти.
Тож в ніч на 18 січня в ДАП заїхала група бійців 90-го батальону.
Однак наступного дня, 19 січня, стався перший підрив.
– Найстрашніше – це коли ти чуєш стогін друга, який помирає, і допомогти нічим не можеш. І немає знеболювальних, вони десь там, під завалами… Оце крає душу більш за все, – ділився спогадами Анатолій Свирид.
Ті з захисників, хто залишилися живі, не чекаючи деблокування вийшли з терміналу та потрапили в полон до угруповання проросійських бойовиків Спарта.
Їх катували, а киянина, бійця 90-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї ОАЕМБр Ігоря Брановицького вбили.
Спершу цей день вважався останнім у обороні ДАПу, через що здавалося, що ці події тривали 242 дні.
Однак згодом стало відомо, що оборона Донецького аеропорту тривала 244 дні – адже ще шестеро українських бійців під командуванням Адама навіть без зв’язку ще дві доби утримували позицію Пожарка – місце у пожежному депо між терміналом і диспетчерскою вежею аеропорту.
Так, останнім бойовим підрозділом, який вийшов із ДАП, стали снайпери Віталій Зварич (Рекс), Володимир Коляда (Живчик), Максим Абдуразаков (Абдулла), Анатолій Левчук (Фокс), кулеметники Віктор Левицький (Жмеринка) та ще один боєць із позивним Вовк.
Всього українським захисникам вдалось відбити дві атаки ворога, який робив все, щоб виманити їх із пожежного депо.
Росіяни навіть вели переговори нібито від імені комбата Олега Кузьміних, який на той момент уже був у них в полоні. Однак боєць Адам розкусив намір ворога і ввечері, обходячи своїх, попередив, що зранку може бути атака.
Адам запропонував усім, хто хоче, піти до зруйнованої вежі та здатися в полон, однак бажаючих не знайшлося.
– Згоден, хлопці. Краще вмерти людиною, чим животіти покидьком, – сказав тоді командир із усмішкою.
Увагу українського командування привернули стрілянина та звуки бою, адже зв’язку з останніми оборонцями Донецького аеропорту не було.
Тоді на підмогу вислали офіцерів-зв’язківців – В’ячеслава Волобуєва на позивний Окунь, чемпіона України зі спортивного орієнтування, та Максима Бубеля (Єшка). Саме вони змогли вивести групу Адама на підконтрольну територію.
На жаль, сам подвиг групи бійця Адама став публічним тільки після того, як Максим Ридзанич загинув у березні 2015 року біля селища Опитне Донецької області, рятуючи побратима.
Пізніше, у 2021 році, цього захисника нагородили званням Героя України посмертно.
Всього за вісім місяців оборони Донецького аеропорту загинуло 109 бійців. Посмертного Героя України отримало п’ятеро з них.
І пів тисячі українських військових зазнали поранень, намагаючись втримати ДАП.
– На межі людських можливостей, під численними обстрілами та облогами ворога кіборги до останнього утримували цей форпост, – оцінили ці події в Міністерстві оборони.
А оборонець Донецького аеропорту Віталій Пясецький, тим часом, наголосив – багато хто тоді на ходу вчився воювати, огризаючись та не здаючись.
– Ми обхожували поранених і навіть вбитих під вогнем витягували. Всі наші загиблі – Герої. Пишаюсь кожною миттю проведеною поруч в одному строю, – сказав він.
В оборонній операції біля Донецького аеропорту брали участь:
- спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці ДУК Правий сектор;
- 93-я окрема механізована бригада;
- 72-я окрема механізована бригада;
- 79-а окрема аеромобільна бригада;
- 80-а окрема аеромобільна бригада;
- 81-а окрема аеромобільна бригада;
- 95-а окрема аеромобільна бригада;
- бійці зведеного загону Дика качка;
- 1-а окрема танкова бригада;
- 17-та окрема танкова бригада;
- 57-а окрема мотопіхотна бригада;
- 90-й окремий аеромобільний розвідувальний батальйон;
- 74-й окремий розвідувальний батальйон;
- бійці полку Дніпро-1;
- бійці полку Карпатська січ.
Наразі на Донеччині продовжуються криваві бої. Вони отримали такі масштаби, яких Європа не бачила від часів Другої світової війни.
Так, у 2015 році Донецький аеропорт став символом оборони Донецької області від російських окупантів. Сьогодні ж – фортецями залишаються донецькі міста та села, що демонструють усьому світові приклад української стійкості та мужності.
Нагадаємо, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що на Покровському напрямку триває напружене й виснажливе протистояння з інтенсивними щоденними боями. Ворог намагається прорвати оборону в районі агломерації Покровськ–Мирноград, нарощуючи тиск і підтягуючи резерви.
Ситуація в районі Дронівки на Словʼянському напрямку також щоденно загострюється.
Джерело: УІНП, Радіо Свобода