Компенсація за зруйноване житло в Україні: хто зможе її отримати, якщо власник загинув
Народні депутати України напрацювали законопроєкт щодо отримання компенсації за житло, зруйноване внаслідок розв’язаної РФ повномасштабної війни. Серед іншого, в цьому документі прописаний механізм компенсації, якщо власник житла загинув.
Деталі пояснила співавторка законопроєкту, голова партії Слуга народу Олена Шуляк.
Йдеться про законопроєкт №7198, який Верховна Рада поки що ухвалила в першому читанні.
Документ визначає правові та організаційні механізми надання компенсації за пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ.
Згідно із законопроєктом, на отримання компенсації матимуть право фізичні особи – громадяни України:
• які є власниками пошкодженого чи зруйнованого житла;
• які здійснили інвестування в будівництво такого житла;
• які є членами житлово-будівельних кооперативів, що викупили житло, але не оформили право власності на нього;
• які є спадкоємцями власника житла тощо.
Компенсацію надаватимуть як у грошовій формі, так і як об’єкт нерухомого майна (шляхом фінансування його будівництва).
Передбачено і механізм компенсації за зруйноване чи пошкоджене житло, якщо його власник загинув. Як зазначила Олена Шуляк, у такому разі компенсацію зможуть отримати:
• спадкоємці власника житла;
• якщо ж загиблий склав заповіт, то право спадкування отримають вказані в ньому особи.
– Якщо заповіту немає, спадкування відбувається відповідно до закону. Так, спадкоємці отримують право на успадкування почергово: кожна наступна черга спадкоємців одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, – розповіла Шуляк.
Спадкоємці загиблого власника житла зможуть претендувати на успадкування та компенсацію в такому порядку:
• у першу чергу – діти (зокрема й зачаті за життя загиблого та народжені після його смерті); той із подружжя, який пережив загиблого; його батьки;
• у другу чергу — рідні брати та сестри, баба та дід (як з боку батька, так і матері);
• у третю чергу — дядько та тітка;
• у четверту чергу – особи, які проживали із загиблим однією сім’єю не менше п’яти років;
• у п’яту чергу — інші родичі загиблого до шостого ступеня споріднення включно (родичі ближчого ступеня споріднення матимуть пріоритет).
На початку квітня Кабінет міністрів ухвалив перше рішення стосовно відбудови України. Йдеться про першочергові аварійно-ремонтні роботи в містах та селах, які постраждали внаслідок воєнних дій РФ.
Джерело: Верховна Рада, Олена Шуляк, Слуга народу