Люди кольору свободи: історії про полон, спротив і боротьбу за Україну в окупації
- Всеукраїнський тур показів фільму триває, наступний показ відбудеться 17 червня у Полтаві.
- Героями документальної стрічки Люди кольору свободи стали українці, які пережили окупацію, полон, переслідування та втрату дому.
- Серед учасників фільму — Людмила Гусейнова, Андрій Щекун, Діана Берг, Леніє Умерова, Олександр Корняков та Сергій Захаров.
Українці, які роками живуть під окупацією, проходять через полон, тортури, переслідування та втрату дому.
Їхні історії лягли в основу документального фільму Люди кольору свободи, присвяченого жителям Криму, Донеччини, Херсонщини та інших тимчасово окупованих територій.
Герої стрічки розповідають про власний досвід спротиву російській окупації, життя в неволі та боротьбу за право залишатися українцями навіть у найважчих обставинах.
Людмила Гусейнова: три роки полону за підтримку України
Коли у 2014 році росіяни окупували частину Донеччини, Людмила Гусейнова вирішила залишитися в Новоазовську.
Там вона допомагала дітям, які після розформування інтернату фактично опинилися напризволяще.
Фото: Людмила Гусейнова/кадр з фільму Люди кольору свободи
Разом із друзями з підконтрольних Україні територій жінка збирала для дітей одяг, книжки, смаколики та листівки українською мовою.
— Ми маємо показати хоча б оцим 25-30 дітям те, що Україна є, вона існує, вона турбується, вона не забула, вона не зрадила, — розповіла Гусейнова.
У жовтні 2019 року її заарештували окупанти. Спочатку жінку відправили до катівні Ізоляція, а згодом перевезли до Донецького СІЗО №5.
— Мене катували фізично. Мене катували психологічно, — згадує вона.
У полоні вона провела три роки. Особливо запам’ятався їй початок повномасштабного вторгнення.
Фото: малюнок Людмили Гусейнової/кадр з фільму Люди кольору свободи
— Завмерла вся тюрма. І всі слухали. І дехто з жінок заплакав. Дехто почав радуватися. Вони сміялися, вони кричали, що все, України немає, — пригадує вона події лютого 2022 року.
Після звільнення Людмила Гусейнова стала однією з найвідоміших захисниць прав цивільних полонених.
Андрій Щекун: один із перших цивільних полонених війни
Журналіст і громадський діяч Андрій Щекун став одним із організаторів мирного спротиву російській окупації Криму навесні 2014 року.
Після захоплення півострова російськими військовими він разом з однодумцями почав створювати підпільну мережу спротиву.
Фото: Андрій Щекун/кадр з фільму Люди кольору свободи
На початку березня 2014 року він долучився до організації проукраїнських мітингів у Сімферополі.
— У цьому зверненні йшлося, що ми проти війни, ми проти окупації. Крим – український, — розповідає Щекун.
9 березня його разом із однодумцем Анатолієм Ковальським викрали проросійські сили. У полоні він провів 11 днів.
— Ми були першими двоє. Потім кожен день до нас вже більше кидали людей, — каже він.
Після звільнення Щекун відновив видання газети Кримська світлиця та продовжив працювати над збереженням українського інформаційного простору для жителів окупованого Криму.
Фото: Андрій Щекун відновив видання газети Кримська світлиця/кадр з фільму Люди кольору свободи
Діана Берг: двічі втратила дім
Мисткиня Діана Берг була однією з організаторок проукраїнського руху Донецьк — це Україна у 2014 році. Перші акції починалися як ініціатива невеликої групи людей.
— Думали, що 10 осіб прийде, а вийшло тисяча. І все. Отак почався цей рух Донецьк — це Україна, — згадує вона.
Фото: Діана Берг у 2014 році/кадр з фільму Люди кольору свободи
Згодом учасники руху почали збирати на центральній площі міста багатотисячні мітинги.
— Ми так були впевнені, що все буде добре, поки нас не почали вбивати, — каже Берг.
Після окупації Донецька вона переїхала до Маріуполя. У 2022 році через новий наступ Росії була змушена вдруге залишити свій дім і виїхати до Києва.
Сьогодні тема втрати дому стала центральною у її творчості.
— Це вугілля з Донецька. Це єдине, що в мене є з Донецька. Ось вугілля для мене – просто зв’язок, — говорить мисткиня.
Фото: Діана Берг зі шматком вугілля з Донецька/кадр з фільму Люди кольору свободи
Сергій Захаров: митець, який відповів на окупацію мистецтвом
Після захоплення Донецька художник Сергій Захаров вирішив боротися так, як міг найкраще — через мистецтво.
Фото: карикатури Сергія Захарова/кадр з фільму Люди кольору свободи
Він створював антисепаратистські інсталяції та карикатури на ватажків окупаційних сил і розміщував їх просто на вулицях міста.
— Всього вісім було робіт. Ну, скільки встиг… І наступного дня за мною прийшли, — розповів Захаров.
За свою діяльність він був викрадений бойовиками та пережив полон.
Фото: Сергій Захаров/кадр з фільму Люди кольору свободи
Після звільнення Сергій перетворив пережитий досвід на мистецькі роботи, що стали одним із найвідоміших художніх свідчень про окупацію Донбасу.
Леніє Умерова: шлях від Євпаторії до Лефортово
Кримськотатарська активістка Леніє Умерова добре пам’ятає дні російської анексії Криму.
— Це вже не наше. У вас є п’ять хвилин, щоб це опинилось у смітнику, — згадує вона слова директорки школи про український прапор і герб після так званого референдуму.
Після окупації Леніє відмовилася брати російський паспорт і виїхала з півострова. Проте наприкінці 2022 року вона вирушила до Криму, щоб побачити тяжкохворого батька, але була затримана російськими силовиками.
Фото: Леніє Умерова/кадр з фільму Люди кольору свободи
Понад рік і дев’ять місяців дівчина провела у російських ізоляторах та в’язницях, зокрема в московському Лефортово. Російська сторона звинуватила її у шпигунстві.
У неволі її підтримав лист від колишнього політв’язня.
— Ця система не має поглинути тебе. Ти маєш тримати цей вогник, який всередині, — йшлося в листі.
Фото: Леніє Умерова/кадр з фільму Люди кольору свободи
Після звільнення Леніє Умерова стала одним із найгучніших голосів на підтримку українських цивільних полонених і незаконно ув’язнених громадян України.
Олександр Корняков: людина, яка показала світу окупований Херсон
Фотокореспондент Олександр Корняков залишився в Херсоні після початку окупації міста. Він документував проукраїнські мітинги, присутність російських військових і повсякденне життя містян.
Фото: проукраїнські мітинги в Херсоні/кадр з фільму Люди кольору свободи
Коли відкрито працювати стало надто небезпечно, журналіст розробив власну систему прихованої зйомки на телефон.
Зрештою окупанти почали його розшукувати. Понад шість тижнів він переховувався, перш ніж зміг залишити місто.
Фото: Олександр Корняков/кадр з фільму Люди кольору свободи
Саме його світлини стали одними з головних свідчень того, що Херсон не прийняв окупацію і продовжував чинити спротив.
Історії, за якими стоять мільйони людей
Автори фільму наголошують, що за темою тимчасово окупованих територій стоять не лише питання кордонів чи контролю над землями, а передусім долі людей.
Герої документальної стрічки Люди кольору свободи мають різний досвід — хтось пережив роки полону, хтось втратив дім, хтось ризикував життям заради правди або українського прапора.
Проте всі їхні історії об’єднує одне — небажання змиритися з окупацією та готовність залишатися українцями попри будь-який тиск.
Наразі команда фільму продовжує всеукраїнський тур показів. Наступна зустріч із глядачами відбудеться 17 червня у Полтаві за участі правозахисниці та колишньої цивільної заручниці Людмили Гусейнової.
Загалом тур охопить десять міст України та завершиться у Києві.
