Олександр Коваленко, Військово-політичний оглядач
Марина Терюханова, редакторка стрічки
Чим відрізняється балістична ракета від крилатої – відповідь експерта
Балістичні та крилаті ракети відрізняються за конструкцією та мають різну траєкторію польоту. Про плюси та мінуси цих типів ракет, а також про те, які ракети найважче збити системам ППО – Фактам ICTV розповів військовий експерт Олександр Коваленко.
Як відрізняються траєкторії польоту балістичних та крилатих ракет
– Насправді тут все дуже просто. Балістична ракета так називається тому, що летить балістичною траєкторією, тобто перебуває в некерованому русі. Вона злітає під кутом 70 градусів, входить у розріджені шари атмосфери, а коли виходить на ціль знищення, вимикає двигун і далі летить балістичною траєкторією, тобто просто падає, – пояснив Олександр Коваленко.
За словами експерта, такий принцип польоту дає змогу:
- заощадити пальне;
- збільшити потужність бойової частини завдяки зменшенню паливного бака.
– Крилата ракета відрізняється тим, що значну частину свого польоту вона рухається умовною прямою. І лише перед заходом на ціль може трохи змінити траєкторію свого польоту: тобто спершу збільшити висоту, а потім дуже різко піти на ціль знищення, – розповів Коваленко.
Військовий експерт зазначив, що ще одна різниця між крилатими та балістичними ракетами полягає у різній швидкості польоту:
- балістичні ракети – надзвукова швидкість понад 1000 км/год;
- крилаті ракети – дозвукова швидкість 860-900 км/год.
Які ракети складніше збивати системам ППО
За словами Олександра Коваленка, балістичні та крилаті ракети мають свої плюси та мінуси, які визначають тактику реагування систем ППО.
– Балістичну ракету набагато важче перехопити не тільки через швидкість, а й через траєкторію її підльоту до цілі, яка є вільним падінням, – розповів Коваленко.
Крім великої швидкості, балістична ракета на останньому відрізку траєкторії до цілі перебуває у майже вертикальному вільному падінні, тому опиняється в зоні видимості ППО на дуже короткий час. Щоб збити таку ракету, потрібні спеціалізовані комплекси протиракетної оборони з високою швидкодією і ракети, здатні перехоплювати її на траєкторії пікірування.
– Якщо ми говоримо про крилату ракету, здається, що вона має меншу швидкість, тому її легше перехопити, але це не зовсім так, тому що вона може летіти на наднизьких висотах, – пояснив експерт.
Деякі крилаті ракети, пояснив Коваленко, можуть летіти на висоті лише 30 метрів від поверхні землі. Тому засобам ППО набагато важче їх виявити та перехопити.
Якими ракетами Росія атакує Україну
На озброєнні російської армії є кілька видів крилатих та балістичних ракет, які вона регулярно запускає по українських населених пунктах. Найчастіше використовуються:
- Іскандер -К – крилаті ракети, що низько летять, дальність ураження цілі – від 500 до 1500 км;
- Іскандер-М – балістичні ракети, дальність дії – до 490 км;
- Калібр – крилаті ракети, частіше запускаються з морських носіїв, дальність дії від 50 до 2500 км, можуть уражати наземні та морські цілі;
- Х-101/555 – крилаті ракети повітряного базування, дальність ураження цілі – понад 2000 км;
- Х-22 Буря – надзвукові аеробалістичні протикорабельні ракети великої дальності, швидкість польоту 4200 км/год, запускаються зі стратегічних бомбардувальників.
- Гіперзвукові аеробалістичні ракети Х-47М2 Кинджал, які запускаються з винищувачів МіГ-31К.
- Балістичні ракети KN-23, виготовлені у Північній Кореї.
- Балістичні ракети KN-24, виготовлені у Північній Кореї
Що змінилося у 2026 році: Циркони, Онікси та С-400
У 2026 році Росія активно застосовує для ударів по Україні не лише Іскандери, Кинджали та крилаті ракети, а й гіперзвукові Циркони та ракети РМ-48У, які запускають із комплексів С-400 по наземних цілях.
За даними ГУР, у липні російські війська використали 198 балістичних та гіперзвукових ракет. Серед них були 9М723 з Іскандер-М, РМ-48У з С-400 та Циркони. Це найвищий показник за 2026 рік.
Про виробництво Цирконів в інтерв’ю РБК-Україна розповів заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України генерал-майор Вадим Скібіцький.
За його словами, станом на 3 серпня Росія вже виконала річний план із виробництва Цирконів та Оніксів. За сім місяців 2026 року російська промисловість виготовила 33 ракети Циркон і 60 Оніксів.
Скібіцький зазначив, що спочатку ці ракети створювалися як протикорабельні. Після модернізації Росія почала використовувати їх також для ураження наземних цілей.
За оцінкою ГУР, Москва зараз концентрує ресурси на тих видах озброєння, які вважає найбільш ефективними, а також на ракетах, для виробництва яких має достатню кількість необхідних компонентів.
Чому Росія частіше використовує С-400
Окремо Скібіцький розповів про ракети РМ-48У, які запускаються з комплексів С-400 по наземних цілях. За його даними, у серпні Росія планує виготовити близько 40 таких ракет, а орієнтовний запас становить близько 400 одиниць.
Зростання виробництва окремих видів ракет відбувається через перерозподіл російських ресурсів. Зокрема, за даними ГУР, із квітня РФ призупинила серійне виробництво та застосування Х-32. Росія намагалася підвищити точність цієї ракети, однак результати бойових випробувань не відповідали очікуванням, тому її знову відправили на доопрацювання.
Схожа ситуація, за словами Скібіцького, і з Кинджалами. Вивільнені ресурси, зокрема ракетне паливо та компоненти, можуть спрямовуватися на виробництво інших балістичних ракет. Зокрема, Росія наростила випуск 9М723 для Іскандер-М.
