2000 метрів до Андріївки не лише про війну та відстані: Чернов про свій фільм
- Фільм 2000 метрів до Андріївки показує війну не лише як конфлікт, а як боротьбу українців за виживання та людяність.
- Чернов підкреслює дистанцію між фронтом і тилом, між українським суспільством та людьми в окопах.
- Стрічка спонукає замислитися про ціну війни, силу самооборони та стійкість українців у складні часи.
Лауреат кінопремії Оскар та документаліст Мстислав Чернов розповів, що його нова стрічка 2000 метрів до Андріївки є фільмом не тільки про реальність війни, а й про відстані та людяність людей, які сидять в окопах. А також про відстань між Європою та Україною, між українським суспільством і людьми в окопах.
Про це він сказав в інтерв’ю виданню The Guardian, яке у своєму списку найкращих фільмів року поставило 2000 метрів до Андріївки на другу сходинку.
2000 метрів до Андріївки: Чернов про фільм
Мстислав Чернов почав працювати над цією стрічкою ще коли відбувалися покази 20 днів у Маріуполі для західної аудиторії. Режисер зізнався, що повернувся на передову для знімань стрічки через те, що побачив у Маріуполі, Бучі та Харкові, який щодня зазнає бомбардувань з боку російської армії.
Уже під час монтажу 20 днів у Маріуполі він шукав історію, яка стала б відповіддю на відчуття розпачу й безпорадності – фільм не лише про жертву війни, а про дію, силу й опір українців агресії.
Чернов брав участь у фестивалях та публічних показах на Заході зі стрічкою 20 днів у Маріуполі. Водночас в Україні тривали бої й контрнаступ, і режисер постійно повертався з мирних європейських міст безпосередньо в окопи для документування.
Саме це різке зіткнення двох світів – війни й миру – стало основою 2000 метрів до Андріївки, фільму не лише про бойові дії, а й про дистанцію між фронтом і тилом, Україною та Європою.
– І в тому окопі я бачив світ, який був іншим. Він був як інша планета або як 100 років назад у часі. Це зіткнення двох світів – я просто намагався це виразити. Я намагався зрозуміти, як ми живемо у світі, де існують війна, мир, людяність, насильство. І тому 2000 метрів до Андріївки природно став фільмом про відстані, не тільки про реальність війни, не тільки про людяність людей, які затиснуті в цих окопах. А також про відстань між Європою та Україною, між українським суспільством і людьми в окопах. Сподіваюся, це відчувається, – сказав Чернов.
За словами Чернова, з початку 2025 року багато українців на фронті та в тилу відчувають себе покинутими міжнародною спільнотою. Водночас це не віддаляє суспільство від армії, а навпаки згуртовує його.
Режисер наголосив, що ставка Росії на ракетний терор як спосіб зламати українців є помилковою: удари по містах лише посилюють єдність і підтримку військових.
– Це те, що я вважаю дивовижним в українцях, але це дивовижно в людях загалом… Я вважаю великою помилкою, що Росія думає, що бомбардування українських міст балістичними ракетами допоможе їм домогтися угоди, яку вони хочуть, на умовах, які вони хочуть, і що українська громадськість просто дистанціюється від солдатів або дистанціюється від уряду. Це не буде так, – наголосив він.
2000 метрів до Андріївки: головне послання фільму
Мстислав Чернов наголосив, що його головне послання полягає в тому, щоб фільм було правильно інтерпретовано.
– Цей фільм не є простим, це не пропагандистський фільм. Це фільм про щось більше – про Україну, про саму війну, про нас у цей історичний момент. І як нам пережити цей момент у нашій історії? Я хочу, щоб глядачі побачили, наскільки марним і жахливим є саме поняття війни і що ми, як люди, не повинні цього робити один одному. Але водночас самооборона українців не є марною, – підкреслив він.
Чернов пояснив, що для української аудиторії його фільм – це передусім про пам’ять і жертву конкретних людей.
Водночас він підкреслив, що поширене за кордоном твердження про “марність” війни є хибним: сама війна – так, але самооборона України – ні.
Режисер також розповів, що під час знімань фільму шукав надію навіть у темні моменти війни. Її він знаходив у людях, які продовжують боротися, захищати свої сім’ї та країну, попри втрати, що дає йому віру, що Україна вистоїть.
– Кожен із чоловіків, яких ми зустрічаємо протягом фільму, дав мені цю надію. Я пішов у той ліс, де відбувається дія фільму, з почуттям безнадії. І я знайшов свою надію. Я побачив дерева, які були знищені артилерією, але вже відростають.
Я бачив людей, які, попри те, що знають, що можуть втратити своїх друзів, втратити життя, що можуть встановити прапор, а він все одно може впасти, все одно це роблять. Вони все одно захищають свої сім’ї. Це дає мені надію, що Україна, хоч як би важко не було, вистоїть, – підкреслив він.
Нагадаємо, стрічка 2000 метрів до Андріївки продовжує боротьбу за премію Оскар 2026. Американська кіноакадемія внесла фільм до короткого списку документальних стрічок. Шортлісти будуть оголошені у січні наступного року. За цей час члени Кіноакадемії мають переглянути короткі списки номінантів.
