Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, адвокат
Валерій Романенко, авіаексперт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації імені О. К. Антонова
Чому РФ робить ставку на балістику і що це означає для України: пояснюють експерти
Президент України Володимир Зеленський напередодні заявив, що через проблеми на фронті та в російській економіці кремлівський диктатор Володимир Путін буде посилювати удари по Україні, насамперед балістичними ракетами.
За даними ГУР, РФ може щомісяця застосовувати до 100 балістичних ракет для ударів по Україні, при цьому зберігаючи сталий рівень їхніх запасів.
Зокрема, під час останньої масованої атаки 2 липня ворог випустив одразу 28 ракет, які летять за балістичною траєкторією: йдеться про Іскандер-М, С-400 та Циркони.
Факти ICTV вирішили поговорити з керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком та авіаційним експертом Валерієм Романенком, аби проаналізувати зміну тактики російських ударів та зрозуміти, чому Кремль робить ставку на балістику, та як Україна може цьому протидіяти.
- Балістична загроза: як змінилася тактика ударів РФ
- Чому Росія саме зараз зміщує акцент на балістику
- Як може протидіяти Україна
Балістична загроза: як змінилася тактика ударів РФ
Останнім часом РФ б’є десятками балістичних ракет під час масованих атак на Україну.
Так, 24 травня ворог застосував 2 Кинджали, 3 Циркони, 30 Іскандер-М/С-400, а 2 червня – 8 Цирконів та 33 ракети Іскандер-М. Водночас 15 червня РФ запустила по Україні 6 Цирконів та 34 ракети Іскандер-М/С-40.
Під час останньої масованої атаки 2 липня Росія застосувала 4 Циркони та 24 балістичні ракети Іскандер-М/С-400. І це був прицільний удар по столиці – 90% повітряних цілей полетіли на Києв і лише 10% терористичних зусиль РФ спрямувала по іншим містам.
І, як вважає військовий експерт Олександр Мусієнко, останні атаки демонструють якраз зміну тактики масованих обстрілів, коли Кремль концентровано б’є по одному місту.
– Якщо раніше ракетні удари РФ характеризувалися тим, що ворог міг завдати удару балістикою, наприклад, одночасно по Києву, Дніпру і Запоріжжю, то на сьогоднішній день ми бачимо, що 90% ракет, які ворог застосовує, він скеровує на одне місце, як це було 2 липня, – додає він.
Така тендеція спостерігалась протягом двох останніх місяців – травня-червня і початок липня.
Водночас акцент саме на балістиці під час останніх російських ударів не є свідченням накопичення або збільшення виробництва ракет РФ.
– Досить часто на уламках є маркування, яке вказує на те, що ракета виготовлена за три чи два місяці до обстрілу. І це неоднаразово підтверджувалось відповідними експертизами. Тобто те, що що з конвеєра сходить, вони одразу і застосовують, – додає Олександр Мусієнко.
І, на його думку, якби у РФ справді була спроможна наростити свої можливості з виробництва ракет, то вона б це зробила і збільшила частоту обстрілів. А поки що таких тенденцій не спостерігається.
– Більше того, вважаю, що зараз Росія вийшла на пік своїх можливостей у виробництві. Справа в тому, що для зростання потрібні гроші. А коли витрати на військово-промисловий комплекс РФ зростають, то відповідно і коштів необхідно більше, – пояснює Мусієнко.
І росіяни вже не раз намагалися вийти на вищий рівень виробничих спроможностей. Зокрема після найбільшого спаду у 2023-2024 роках та активного використання власних запасів, пішли на збільшення, але знову вперлись у власну стелю.
– І спроби вийти за межі своїх можливостей, як-от, наприклад, з дронами, запускаючи їх більшими партіями, відбуваються постійно. Однак вони не мають успіху. Так і з ракетами. Бажання є, але вийти за ці межі їм доволі проблематично, – додає експерт.
Водночас демонстративна тактика терору зберігається – Росія продовжує бити по всьому, до чого дістане, включно з житловими будинками, площами, цивільними об’єктами.
– Росію мало цікавить, куди “прилетить” балістика, будуть це житлові будинки або підприємства, установи. Їм, насправді байдуже, – додає військовий експерт.
Головним для Кремля залишається створення потрібної картинки влучань, пожеж та займань. Це те, що російська пропаганда може подавати як велику перемогу та здатність виграти цю війну.
І, як зауважує Валерій Романенко, протягом найближчого часу тактика із завдання ударів по Україні навряд принципово зміниться. Водночас, враховуючи тенденцію останнього обстрілу, є вирогідність збільшення застосування Росією дешевих крилатих ракет Бандероль.
Чому Росія саме зараз зміщує акцент на балістику
На думку і Валерія Романенка і Олександра Мусієнка, це пов’язано виключно з одним фактором – дещо вичерпалися запаси ракет до систем Patriot через війну США проти Ірану.
– Міжнародна ситуація призвела до відповідних наслідків – ми не могли розраховувати на допомогу від партнерів, зокрема щодо постачаннях ракет ПАК-3, у тих обсягах, в яких нам потрібно, – додає військовий експерт.
А Росія, усвідомлючи, що нам важко протидіяти балістиці стала робити акцент під час завдання ударів саме на ній.
– Ворог почав концентрованіше застосовувати балістику, розуміючи, що у нас можуть виникати, скажімо, складнощі з її перехопленням, оскільки ракет для відбиття атак може бути менше. Саме на це і є розрахунок, – додає Олександр Мусієнко.
І, якщо до війни на Близькому Сході ракет більш-менш вистачало для відбиття російських атак, то масований обстріл 2 липня продемонстрував інше. Росіяни випустили менше ракет, але результативних влучень було більше.
– 2 червня, наприклад, РФ запустила по Україні понад 30 балістичних ракет, враховуючи не лише Іскандер-М, але і зенітні ракети для ударів по наземних цілях. А 15 червня було 34 застосовано. 2 липня – 28. Але і це багато, оскільки нам в умовах нестачі зенітних антибалістичних ракет важко відбивати такі нальоти.
Наприклад, якщо 15 червня збили 5 ракет типу Циркон з 6 запущених, то 2 липня з чотирьох не вдалося ліквідувати жодної, – говорить Валерій Романенко.
Таким чином, зараз для РФ відкрилось велике вікно терору – статистика прильотів у мирних містах України зросла.
Як може протидіяти Україна
Наразі головною проблемою у відбитті атак РФ є нестача систем Patriot та недостатня кількість ракет-перехоплювачів.
І тут можна діяти одразу у трьох напрямках – зменшувати спроможності ворога до завдання балістичних ударів, залучати підтримку партнерів та нарощувати власні потужності виробництва. Що відповідно наша держава і робить.
– Посилюються діпстрайки саме по об’єктах, які залучені до виробництва ракет і далекобійних дронів, а також авіації. А це у свою чергу зменшує спроможності ворога у їх застосуванні під час обстрілів.
Я думаю, що така робота буде тривати для того, щоб створити більше проблем для Росії у виробництві і зменшити їх терористичних потенціал, – пояснює Олександр Мусієнко.
Водночас санкції партнерів також знижують балістичний потенціал ворога – закупівля відповідного обладнання для Росії стає дорожчою.
Крім того, міжнародні рішення також можуть допомогти посилити захист українського неба. Так, нещодавно міністр оборони Михайло Федоров звернувся з листами до майже 40 країн-партнерів із закликом невідкладно передати Україні ракети до Patriot із наявних запасів уже в липні, в обмін на майбутні поставки, законтрактовані для України.
Разом з цим важливо прискорювати виробництво та випробування власних балістичних ракет.
– Тоді ми зможемо понищити росіянам всі заводи з виробництва ракет, – додає Валерій Романенко.
Важливо, вважає Олександр Мусієнко, також працювати з Європою в рамках того, щоб розробляти і впроваджувати в життя власну програму протиракетної оборони і у рамках проєкту Freya створювати ракету, яка буде здатна збивати балістику. І саме про це Володимир Зеленський говоритиме на саміті НАТО 7-8 липня, який пройде у Туреччині.
Водночас саме проєкт типу Freya авіаційний експерт Валерій Романенко вважає досить довгим шляхом. А інструментарій проти балістики нам потрібні вже зараз.
– Запустити та масштабувати виробництво антибалістичних ракет вкрай важко. Там величезна кількість постачальників і 13 тисяч деталей до цієї ракети. Це роки, яких у нас немає, бо Росія не зупинятиметься у своєму терорі, – додає Валерій Ромененко.
Таким чином, обстріли протягом останніх місяців не пов’язані з тим, що Росія накопичила запаси балістичних ракет чи збільшила темпи їх виробництва, а є зміною тактики завдання ударів, коли більшість повітряних цілей спрямовуються на одне місто.
Зазвичай епіцентром атак стає Київ. Водночас простежується певна циклічність ударів – їх країна-агресор здійснює щодва тижні.
Нарости свої виробниці спроможності та запускати більше 30-40 балістичних ракет за одну атаку РФ наразі не може. І це є наслідком посилення далекобійних ударів по Росії та санкцій партнерів проти Кремля.
Водночас Україні варто і надалі рухатися у бік зменшення дефіциту ракет-перехоплювачів, зокрема працюючи з партнерами над їх поставками та продовжуючи реалізовувати з євпропейцями антибалістичну програму Freya.
Однак найбільш важливим зараз є посилення deep strike та middle strike. Оскільки, знищуючи об’єкти російського ВПК, залучені до виробництва балістики, Україна зменшує ракетний потенціал РФ та її спроможності до масованих обстрілів.
