День незалежності 2019 традиційно відзначають 24 серпня. Саме у цей день у 1991 році Верховна Рада ухвалила акт, яким Україну було проголошено незалежною державою.
До 28-го року нашої самостійності Факти ICTV пропонують згадати 28 подій, що відбулись з моменту минулого свята. Останні 12 місяців виявились насиченими на події – якісь вселяли в нас надію та викликали позитивні емоції, інші – змушували плакати.
1. Парад на День незалежності 2018
Минулий День незалежності не обійшовся без військового параду, який став одним з наймасштабніших за останні роки.
Участь у ньому взяли 4,5 тис. військовослужбовців та 250 одиниць техніки. Вперше за останні дев’ять років над Хрещатиком пролетіла бойова авіація – тоді публічно представили новий транспортний літак Ан-178.
Також пролунало нове військове вітання – Слава Україні, Героям слава. І нарешті вперше за історію незалежності окремою колоною на параді були представлені жінки-курсантки військових інститутів.
До участі залучили представників 16 країн, серед яких США, Канада, Німеччина та ін.
Цьогоріч святкування обіцяє бути не таким масштабним – Володимир Зеленський відмовився проводити дорогі паради. Замість цього Києвом пройде урочиста Хода Гідності, а зекономлені гроші підуть на премії військовослужбовцям.
2. Хто замовив Катю Гандзюк?
Напад на Херсонську активістку Катерину Гандзюк сколихнув всю Україну. Невідомі напали на дівчину біля будинку та облили її кислотою. Це було 31 липня 2018 року.
Читайте: Тату, я виживу? Батько Катерини Гандзюк про місяці боротьби за життя доньки
40% тіла було уражено опіками. Більше трьох місяців вона боролась за життя, перенесла 11 операцій, втім 4 листопада її не стало.
Слідство триває й досі. Вдалось встановити організатора вбивства, чотирьох нападників, але не реального замовника.
Було створено масштабний рух активістів під назвою Хто замовив Катю Гандзюк, який не дає цій історії замовчуватись та регулярно проводить акції, нагадуючи про необхідність притягнення до відповідальності винних.
3. Рада оновила склад ЦВК
Суперечки точились дев’ять місяців, депутати не могли домовитись про кандидатури. А семирічний строк повноважень колишніх членів комісії давно минув. Чим ближче до виборів президента, тим більшою була ймовірність, що за порядком на них стежитиме ЦВК часів Януковича.
Фото: ЦВК
У вересні минулого року Верховна Рада проголосувала за оновлення складу комісії. І посаду голови вперше обійняла жінка – Тетяна Сліпачук.
4. Під Ічнею вибухнули склади боєприпасів
9 жовтня близько 3.00 на складах боєприпасів під Ічнею Чернігівської області стався вибух, що спричинив пожежу.
Декілька днів лунали вибухи, а ліквідація наслідків тривала 15 днів. Було евакуйовано більше 12,5 тис. осіб, і дивом обійшлось без жертв.
Перед пожежею на складах зберігалось близько 69,5 тонн боєприпасів. 95% арсеналу було знищено. Згодом встановили, що це диверсія – на складах була закладена вибухівка.
5. Рада ухвалила бюджет на 2019 рік
Вже традиційно бюджет країни на наступний рік ухвалювали ближче до ранку. Відбувалось це наприкінці листопада.
На сам бюджет парламентарі витратили годину, а от щоб дійти згоди щодо змін у податкове та бюджетне законодавство, знадобилась ціла ніч.
Проголосували за збільшення мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, виділили понад 20 млрд грн на субсидію “живими грошима” та 417 млрд грн для погашення боргів.
6. Агресія Росії в Азовському морі
Наприкінці листопаду три українські судна – Яни Капу, Нікополь та Бердянськ – здійснювали перехід з Чорного в Азовське море. Тоді вони зазнали нападу з боку прикордонних кораблів РФ, які спочатку протаранили наші катери, а потім відкрили вогонь. Приводом став нібито незаконний перетин “територіальних вод РФ” біля Криму.
Історії передували масові провокації у водах Азовської акваторії та затримання суден, які проходили через Керченську протоку, що завдавало економічної шкоди Україні.
У зв’язку з інцидентом в 10 областях України було запроваджено воєнний стан строком на 30 днів.
24 українських моряки й досі перебувають у російській в’язниці. Україна продовжує вести переговори щодо їх звільнення.
7. Незалежна церква і Томос
Томос – це своєрідний акт проголошення української незалежності. Тепер і в церковному світі.
Символічно 6 січня у Святий вечір Православна церква України, яка утворилась напередодні, отримала Томос про автокефалію – документ, який свідчить про всесвітнє визнання української незалежної церкви.
З цієї нагоди ICTV випустив документальний фільм Томос для України, де розповідається, як Україна змогла добитися автокефалії, як Росія намагалась цьому завадити та як вдалося допомогти об’єднанню православних в країні.
8. Конфлікт Філарета та Епіфанія
Почесний патріарх Філарет, який доклав чимало зусиль для отримання Україною Томосу, не знайшов спільної мови з очільником ПЦУ Епіфанієм. Несподівано для всіх він почав критикувати Томос, зазначаючи, що раніше не бачив його зміст, а тепер ПЦУ може опинитись під залежністю Константинополя.
Фото: Патріарх Філарет
Філарет також наполягає, що митрополит Епіфаній спілкується з ним не достатньо часто і церква розділилась.
Наприкінці червня він скликав свій собор, на якому відкинув Томос про єдину українську церкву та повернув УПЦ Київського патріархату, яка була ліквідована на Об’єднавчому соборі. У ПЦУ це повернення не визнають. Втім, Томосу наразі нічого не загрожує, а ПЦУ продовжує своє існування.
9. Скандал з розкраданнями в Укроборонпромі
У лютому, напередодні президентських виборів, вийшло журналістське розслідування, яке викрило махінації та масові розкрадання в оборонній сфері, до яких нібито причетне близьке оточення п’ятого президента Петра Порошенка.
Ігор Гладковський – син тодішнього першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського, разом з друзями Віталієм Жуковим і Андрієм Рогозою через фіктивні фірми постачали оборонним підприємствам контрабандні російські деталі або деталі з українських військових частин за завищеними в рази цінами. Розміри розкрадань становлять щонайменше 250 млн грн.
Матеріали журналістів стали приводом для численних розслідувань та масових відставок.
10. Змінено Конституцію і задекларовано курс на ЄС та НАТО
Історія почалась у листопаді 2018 року. Тоді у першому читанні Верховна Рада 311 голосами ухвалила зміни до Конституції. Зокрема, пропонувалось прописати там пункт про стратегічний курс України на членство в Європейському Союзі й НАТО.
Вже в лютому 334 голосами парламентарі змінити Конституцію України. Це стало сьомою зміною документа за часи незалежності.
Петро Порошенко, який лобіював цю ініціативу, аргументував це бажанням недопустити зміни зовнішньополітичного курсу, як це сталось за часів Януковича. Новій владі змінити зовнішньополітичний курс буде важко, адже для цього потрібно буде знову переписувати Конституцію і шукати 300 голосів.
11. Україна відмовилась від участі у Євробаченні
Це сталось вдруге за 27 років незалежності. Вперше ми не поїхали на пісенний конкурс у 2015 році через складну ситуацію у країні.
Фото: MARUV /Instagram
Перемогу на нацвідборі отримала співачка MARUV. Втім, спочатку виник скандал через її гастролі у РФ, які вона одразу скасувала. Згодом стало відомо, що її пісня Siren Song ліцензована російським лейблом Warner Music Russia, отож РФ може на цьому непогано заробити. Тоді НСТУ почала вимагати передати їй права на пісню.
Домовленостей вони не досягли, а після того, як відмовилась MARUV, інші претенденти теж вирішили не їхати.
12. Для евробляхерів знизили ціну на розмитнення
Кілька місяців центральні вулиці Києва регулярно перекривали євробляхери – водії на авто з європейськими номерами. Вони вимагали доступного розмитнення та дозволу ввозити авто старше 15 років. Рада пішла назустріч, ухваливши зміни до Податкового кодексу, які знизили вартість легалізації авто із єврономерами. Водночас водіям дали час на пільгове розмитнення.
З листопада до лютого можна було заплатити 50% від суми акцизу. За цей час близько 218 тис. авто на єврономерах були розмитнені, а це близько 30% від загальної кількості. Держава отримала додаткові 13,5 млрд грн, які виплатили пенсіонерам. Після припинення дії пільг розмитнення практично зупинилось.
Поліція повинна була почати штрафувати порушників Митного кодексу в травні. Однак введення штрафів відстрочили ще до 24 серпня.
13. В Україні пройшов перший тур президентських виборів
В два тури пройшли президентські вибори – 31 березня та 21 квітня.
Вони стали рекордними за кількістю кандидатів – бажання зайняти президентське крісло висловили 44 особи, з яких у підсумку залишилось 39.
Доволі високою була і явка – 62,88%. Причому неабияку зацікавленість у виборах чи не вперше виявила молодь.
14. Відбулись дебати на Олімпійському
Дебати – явище незвичне для української політики. Кравчук і Кучма, Ющенко і Янукович, а тепер Порошенко і Зеленський – треті в історії України дебати і перші публічні.
З пафосом Зеленський записав ролик, де запросив чинного тоді президента. Той відповів. Після декількох відеобаталій конкуренти нарешті зустрілись і потисли один одному руки.
Скільки було проблем з підготовкою – і здавання аналізів у різних клініках, і одноосібні “дебати” Порошенка біля стадіону, і встановлення одночасно двох сцен на Олімпійському.
Згодом же Порошенко перейшов зі “своєї” сцени до опонента, і шоу відбулось. Хто переміг – так і не встановили. Прихильники Порошенка називали його майстром слова, прихильники Зеленського вважали свого кандидата кращим.
15. Володимир Зеленський – шостий президент України
Сталось те, що ще рік тому було важко уявити. Комік, який роками пародіював українських політиків, очолив державу.
Він побив одразу декілька рекордів – став наймолодшим президентом України у 41 рік та отримав найбільшу підтримку суспільства у 73,2%, перемігши чинного на той момент президента з величезним відривом.
Новина розлетілась світом, а заголовки іноземних ЗМІ рясніли словами комік-шоумен-пародист-президент.
16. Нового президента інавгурували
20 травня відбулась інавгурація, і Зеленський офіційно вступив на посаду президента. Проходила вона незвично – навпроти Ради встановили великий екран для того, щоб українці могли спостерігати за подією в Маріїнському парку. Раніше такого ніхто не робив.
Дорогою до Ради президент вітався з українцями – робив селфі, тис руки та давав “п’ять”. Навіть підстрибнув, щоб поцілувати колегу з кварталу 95 – Євгена Кошового.
Промова теж була незвичною. Зокрема, запам’яталась тим, що тільки-но обраний президент розпустив парламент та запропонував уряду піти у відставку. Всі його слова мали неабияку підтримку у суспільства, яке скандувало після кожної гучної заяви.
17. Ухвалено закон про українську мову
Закон Про забезпечення функціонування української мови як державної Верховна Рада України ухвалила 25 квітня.
Більше року в нас існував законодавчий вакуум у цьому питанні – старий антиконституційних закон Колесніченка-Ківалова, який укріплював позицію російської мови, скасували, а новий не прописали.
Вже 16 липня новий закон набув чинності. Отож, державна українська мова тепер закріплена у законодавстві та є обов’язковою для органів державної влади і публічних сфер.
18. Кучма повернувся у Тристоронню контактну групу
Володимир Зеленський попросив Леоніда Кучму знову очолити команду Києва на переговорах ТКГ у Мінську, зі складу якої він вийшов у жовтні 2018 року.
Перше засідання відбулось вже 5 червня. Там було досягнуто домовленостей щодо розведення військ у Станиці Луганській.
19. Запущено ринок електроенергії
Ринок електроенергії, попри пропозиції його відтермінувати, був запущений 1 липня.
Відповідний закон парламентарі ухвалили ще два роки тому. Відтак, ціни регулює не держава, а безпосередньо постачальник. Споживач вибиратиме постачальника залежно від якості і ціни. У перспективі це усуне монополію на ринку та знизить ціну на електроенергію.
Окрім того, така модель працює в європейських країнах і була однією з умов закордонних партнерів.
20. Відведено війська в Станиці Луганській
30 червня ОБСЄ прозвітувала про завершення розведення військ поблизу Станиці Луганської, яке планували ще у 2016 році.
Читайте: Розведення військ на Донбасі: програш або крок вперед
Процес було запущено за результатами засідання Тристоронньої контактної групи у Мінську 5 червня, оскільки відведення військ – це одна з вимог Мінських домовленостей. Експерти оцінюють це як крок для початку врегулювання ситуації на Сході країни.
21. Перша розмова Зеленського з Путіним
Президент провів першу телефонну розмову з Володимиром Путіним 11 липня. Це перший контакт Зеленського з країною-агресором.
Як повідомила прес-служба Офісу президента, вони обговорили майбутню зустріч у нормандському форматі, ймовірний обмін полоненими, а ключовим питанням для української сторони стало звільнення моряків.
У підсумку Зеленський ще раз спілкувався телефоном з президентом РФ, коли чотирьох українських військових вбили на Донбасі.
22. Ухвалено Виборчий кодекс
Наприкінці своєї каденції парламентарі крайнього скликання ухвалили Виборчий кодекс. Парубій 17 разів ставив на голосування законопроект, допоки 230 депутатів його не підтримали.
У першому читанні його ухвалили ще у 2017 році, а до другого напрацювали більше 4,5 тис. правок.
Відтак, Кодекс набере чинності у 2023 році – він передбачає скасування мажоритарки та запровадження системи відкритих списків.
23. Парламент VIII скликання провів останнє засідання
Верховна Рада VIII завершила свою діяльність 12 липня 2019 року. Депутати зібрались у залі, проголосували за останні ініціативи, заспівали гімн та урочисто закрили своє останнє пленарне засідання.
За п’ять років роботи вони провели під куполом 580 пленарних засідань, ухваливши 2734 законодавчих актів, зокрема 987 законів.
Всі напрацювання, які так і не дійшли до розгляду, анулювались. А ті, що були ухвалені у першому читанні, доопрацьовуватимуться вже новими депутатами.
24. Позачергові парламентські вибори
21 липня відбулись позачергові парламентські вибори, ініційовані Зеленським.
Фото: Офіс президента
За підсумками парламент ІХ скликання буде сформовано з п’яти партій – Слуга народу, Опозиційна платформа – За життя, Європейська солідарність, Батьківщина та Голос. Склад Ради оновлено на 80%, а кожен п’ятий депутат – жінка. Їх у новій Раді 53.
За усю історію незалежності зафіксована найнижча явка – 49,8%. Також уперше голосування відбувалося влітку.
25. Впевнена перемога Слуги народу
Вперше в історії України одна партія має абсолютну більшість у парламенті – Слуга народу отримала 254 мандати. Минулий рекорд мала Партія регіонів, яку представляли 186 депутатів.
Це дозволяє президентській політичній силі самостійно ухвалювати закони. Єдине – їм все ще потрібна підтримка для зміни Конституції, для чого необхідно 300 голосів.
Безпрецедентною для України стала й історія з тренінгом для майбутніх народних депутатів – Зе!Депутат.
Читайте: Школа для партії Слуга народу: як проходить навчання нардепів
Президентську партію навчали експерти з Київської школи економіки. Тижневий інтенсив мав надати майбутнім представникам влади уявлення про роботу і регламент Верховної Ради та основні аспекти написання законопроектів.
26. Кадрові призначення нового президента
Прийшовши до влади, Володимир Зеленський почав активно проводити кадрові чистки та призначати нових людей на ключові державні посади. Першочергово він призначив Олександра Данилюка головою РНБО, сформував свій Офіс президента, який очолив Андрій Богдан.
Взявся і за області, звільнивши 15 голів ОДА та призначивши на їх місця виконуючів обов’язків. Робочі поїздки президента областями довели, що він не збирається миритись зі старими обличчями – звільняє (або наполегливо просить звільнитись) всіх, хто так чи інакше може бути винний у корупції.
Провів чистки в СБУ – звільнив декількох заступників, а тимчасово виконувачем обов’язків голови служби призначив Івана Баканова.
Він вносив подання на звільнення генпрокурора та міністра закордонних справ, втім Рада минулого скликання жодного разу не підтримала його.
27. Затримання Юрія Гримчака
Відбулось гучне затримання одного з топ-чиновників. 14 серпня у дім заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій з обшуком прийшли ГПУ та НАБУ. Юрія Гримчака і ніби-то його помічника затримали на отриманні “авансу” у розмірі $480 тис. Загальна сума хабара – $1,1 млн.
Фото: УНІАН
Гримчака підозрюють у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 ККУ – шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах. Санкція статті – від 5 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. За версією Генпрокуратури, яку озвучив Юрій Луценко, він вимагав хабар за вплив на рішення судів та чиновників Мінкультури для ухвалення замовних рішень.
28. День незалежності 2019
Ну, і завершується цей насичений рік незалежності черговим святкуванням. Анонсований президентом захід почнеться о 9.30 біля Хреста на місці загибелі Героїв Небесної сотні.
Там також пройде “музично-хореографічний флешмоб”, як зазначила прес-служба президента – прозвучать знакові українські пісні у сучасному аранжуванні. До речі, режисерами Ходи Гідності стали Алан Бадоєв і Олена Коляденко. А об 11.00 відбудеться Марш захисників України за участі ветеранів.
Детальніше читайте тут: Концерт на День незалежності: на Майдані виступлять світові оперні зірки і народні артисти України
Лілія Ященко