Укр Рус
Ми рекомендуємо
Ми рекомендуємо
, Спеціальний кореспондент програми Факти тижня
, Відеоредактор

Джевеліни, Байрактари та NLAW. Чим Україна зможе відбити напад Росії

система NLAW

Чи піде Путін на Україну у наступ і коли, не знають ні у Вашингтоні, ні в Києві, ні наразі в самому Кремлі. Та якщо так – як саме це буде?

Росія наразі має в строю близько 3 300 танків. Це більше, ніж у будь-якої іншої країни в Європі. Але не всі з них нові чи хоча б модернізовані. В Україні танків у Сухопутних військах понад 850.

Перевага не на нашому боці

Утім віднедавна ЗСУ мають справжнього туза в рукаві. Це – новітні протитанкові ракетні комплекси.

Зараз дивляться

В навчальному центрі Національної академії сухопутних військ готують операторів Джавелінів. Тут створили Школу протитанкової артилерії.

Попри високу ціну і захмарну технологічність, Джавеліни дуже прості у використанні. Тож у процесі навчання головне – навіть не стрільба, а тактичні прийоми.

На тлі загрози російського вторгнення американці передали нам сотні ракет до Джавелінів. Лише цього тижня в Києві приземлилися два літаки зі зброєю, боєприпасами та іншим оснащенням. З понеділка буде ще. Додатково планує передати Джавеліни й Естонія.

Окрім імпортних гранатометів, ми маємо свої вітчизняні протитанкові ракетні комплекси Корсар і Стугна. Відтак Україна може побудувати глибоко ешелоновану протитанкову оборону.

Як діятиме наше військо у разі нападу?

На далеких підступах чи неочікуваних напрямках агресора зустрінуть Байрактари з керованими бомбами. На відстані 5 км у гру вступлять Стугни. Якщо ворог таки зможе прорватися далі, на 2,5 км настане черга Корсарів та Джавелінів. На останньому рубежі в кількасот метрів оборону триматимуть передані минулого тижня британцями NLAW.

Для цих легких і надійних систем цього тижня на Львівщині вже підготувати перших вітчизняних інструкторів.

Ефективність нової для українців зброї продемонстрували в п’ятницю на полігоні Національної академії сухопутних військ. Усі цілі вражено, і це при тому, що тренувалися лише три дні.

Російські танкісти в паніці почали ліпити на башти саморобні захисні решітки. Та українці вже довели, що це – мертвому припарка.

Утім, у сучасній війні сухопутні війська завжди діють під прикриттям авіації. І тут у росіян перевага беззаперечна. Але все ж не тотальна.

Читайте також
Нове постачання зброї для оборони: Польща планує передати Україні ПЗРК і безпілотники
Матеуш Моравецький

Українська протиповітряна оборона потужна, але застаріла. Для повномасштабної війни її недостатньо. Але західні партнери обіцяють допомогу і тут.

Литва й Латвія з дозволу США планують передати нам переносні комплекси Стінгер американського виробництва.

В Росії добре пам’ятають, що Радянський Союз був змушений піти з Афганістану саме після того, як Вашингтон почав поставки Стінгерів моджахедам.

Тому якщо на нас полетять російські бойові гелікоптери, у них жодних шансів. А літаки не зможуть спуститися нижче 4 км, аби добре прицілитися. Новітні модифікації Стінгерів теоретично можуть збивати навіть крилаті ракети.

Якщо росіянам все-таки пощастить пробитися до українських міст, тут на них теж чекатиме прикрість. По-перше, британські NLAW чудово працюють у міській забудові. По-друге, США цього тижня доправили до України так звані протибункерні гранатомети.

Вони призначені для руйнування укріплень на кшталт бліндажів, мішків з піском чи покинутих будинків. І можуть пробити 20 см бетону або 30 см цегли.

Фактично це аналог радянського РПГ-7, який в Україні не виробляється, але дуже потрібен піхоті.

Куди не кинь – всюди клин. Легка перемога Кремлю точно не світить. Та чи означає це, що Україна тепер у безпеці? Аж ніяк.

Адже Росія має Калібри та Іскандери – крилаті й балістичні ракети, яким нам нічого протиставити.

Саме з ракетних ударів починалися всі великі війни сучасності. І ми від них теж не застраховані.

Та це зовсім не привід здаватися без бою. У Генштабі є план відповіді й на такий сценарій. До того ж, далеко не всі ракети влучають у ціль. Особливо російські.

Вірменію, приміром, куплені в Росії Іскандери не врятували від поразки в Карабаській війні. Та й після ракет все одно не обійтися без сухопутного вторгнення. З усім описаними вище “принадами”.

Тож Москві ще 10 разів треба подумати перед тим, як наважитися на безглуздя під назвою “повномасштабне вторгнення”.

Хочеш миру – готуйся до війни. Як не парадоксально, але саме загроза кривавої бійні з непередбачуваним результатом зазвичай стримує будь-якого агресора від спокуси розв’язати війну.

Читайте:

Пов'язані теми:

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Завантаження

Помилка в тексті
Помилка