Зелене світло: що означає рекомендація ЄК про початок переговорів ЄС з Україною та які є проблеми
Сьогодні, 8 листопада 2023 року, Європейська комісія надала рекомендації Європейській раді розпочати переговори про членство України в Євросоюзі після втілення усіх необхідних реформ з боку офіційного Києва.
Водночас, як Польща, так і Угорщина, висувають свої умови на шляху України до переговорів із Євросоюзом про вступ. Наприклад, Польща наголошує на необхідності розв’язання питання про ексгумацію жертв Волинської трагедії, коли ж Угорщина вважає необхідним забезпечення умов національних меншин, зокрема, етнічних угорців, які є громадянами України на заході української держави.
Про те, чи зможе Україна розпочати переговори з ЄС про вступ, чи стане на заваді цьому рішення лідерів країн-членів Євросоюзу та що взагалі значить цей висновок для української євроінтеграції – Факти ICTV намагалися розібратись разом із експертами.
Що значить для України оцінка Єврокомісії
На думку політолога Олега Саакяна, для України попередня оцінка Єврокомісії є “чудовим результатом”, особливо в воєнних та політичних умовах, в яких перебуває Україна.
– Ця оцінка (Єврокомісії, – Ред.), якщо казати відсторонено та беземоційно, то вона перевершує низку очікувань. Єврокомісія в цьому розрізі рекомендує розпочати подальший євроінтеграційний рух, що є політичним зеленим світлом від європейської бюрократії, від Брюсселя. Це є дуже добре. Це значить, що політичне рішення про прийняття України в ЄС на рівні бюрократії вже ухвалено. Тепер питання за країнами-членами, – каже він.
За його словами, наразі більшої уваги заслуговують політичні переговори з країнами-членами Євросоюзу, як-от, наприклад, Угорщина чи Польщі.
Фото: Офіс президента
Своєю чергою заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква в ефірі національного телемарафону Єдині новини назвав документ Єврокомісії “дуже об’єктивним, позитивним і зваженим”.
– Дійсно, Єврокомісія відзначила дві головні речі. По-перше, ЄК рекомендувала у цьому звіті Єврораді розпочати з Україною переговори про членство. Це перший дуже позитивний момент, де можна ставити крапку. Друга важлива річ, що оцінено прогрес України в усіх семи рекомендаціях, які Єврокомісія надавала нам у червні, коли ми отримували статус кандидата. В усіх семи рекомендаціях відчутний прогрес. Деякі з них виконані повністю, – пояснив він.
Президент Володимир Зеленський також позитивно оцінив рішення з боку Єврокомісії та написав, що “сьогодні історія України та всієї Європи зробила правильний крок”.
– Попри всі складнощі, рухаємося вперед і вже в грудні очікуємо на політичне рішення від Європейської ради, – сказав Зеленський.
Які є політичні питання з країнами-членами ЄС?
Наступним кроком має відбутись схвалення лідерами країн-членів Євросоюзу щодо початку переговорів. Наступне засідання Євроради, яка і передбачає зустріч усіх президентів і прем’єрів держав-членів ЄС, відбудеться у грудні під головуванням президента Євроради Шарля Мішеля.
На думку Саакяна, після початку переговорів про вступ України в Євросоюз знадобиться не менш ніж 7 років для того, щоб Україна стала повноправним членом Євросоюзу, тому принципові позиції окремих країн-членів ЄС можуть активізуватись як зараз, до початку переговорів про вступ, так і пізніше, під час самого процесу перемовин.
– Наразі всі ключові вимоги (до України, – Ред.) будуть зводитися до політичних, які лунатимуть від окремих країн-членів у ЄС. І наразі, і в майбутньому, коли постане питання голосування про безпосереднє членство України в ЄС, то 100% ще з’являться вимоги. Це може бути як Угорщина, з політичними вимогами освітніми щодо нацменшин, це може бути Польща з її політикою національної пам’яті. Це може бути Румунія з питаннями, наприклад, румуномовної меншини… Так само можуть з’явитись й інші країни, які для нас зараз не є очікуваними, – пояснює експерт.
Політолог вказує, що на заваді членству України в Євросоюзі можуть з’явитися цілі коаліції, як-от, наприклад, аграрні, які поставлять вимоги, оскільки бачитимуть в українських фермерах конкурентів.
– Вони можуть вимагати для себе компенсаторних механізмів, щоб не тиснути на свої уряди, які матимуть бажання підтримати Україну, – пояснює експерт.
Ігор Жовква своєю чергою зазначає, що все ж країн-членів ЄС, які підтримують Україну на шляху до Євросоюзу, – переважна більшість.
На його думку, багато залежить від Верховної Ради та законодавчої бази, яка рухатиметься в напрямку задоволення питання тих самих нацменшин.
Переговори про вступ України в ЄС вже у березні 2024?
Для того, щоб у березні 2024 року почалися переговори про вступ України в Євросоюз, офіційному Києву потрібно продовжити реформувати ті галузі, на які вказала Єврокомісія у своїй попередній оцінці. Йдеться, насамперед, про судову реформу, антикорупційну галузь, а також питання захисту нацменшин і боротьбу з олігархами.
Ігор Жовква вказує, що кожна країна-член Євросоюзу, яка приєднувалася до блоку через переговори, проходила свій унікальний шлях до ЄС.
– На початку 2024 року – щоб стартував той незворотний процес. А саме – розпочати переговори про вступ. Це дуже реально. Ми бачимо часові рамки, які виставляє ЄК. Знову ж таки, ми спробуємо це зробити ще навіть швидше, – пояснює він.
Сам процес переговорів про вступ передбачатиме декілька етапів, який для усіх країн-кандидатів є однаковим. Перший із них – це міжурядова конференція, на якій Україна та Єврокомісія матимуть переговорні межі, що стане фактичним початком відкриття переговорів.
– А далі, виходячи з того, що угода про приєднання ЄС охоплює 35 роділів, то 35 розділів охоплюють усі сектори економіки – аграрка, фінанси, IT, фінанси тощо. Почнуть відкриватися переговорні етапи, навіть декілька одночасно. Відповідно, буде загальна делегація з головним переговірником від України… Зараз немає сенсу спекулювати на тому, коли закінчаться переговори чи скільки часу піде на ці переговори, – пояснює він.
Схожої думки дотримується і політолог Олег Саакян, який упевнений, що Україна цілком може впоратися з тим, щоб виконати взяті на себе зобов’язані за вказані строки та розпочати переговори вже у березні 2024 року.
