Понад 170 тис. тонн: підсанкційні танкери везли до РФ пальне з Південної Кореї
- Підсанкційні танкери везуть пальне з Південної Кореї до РФ.
- Щонайменше три танкери перебувають під санкціями Великої Британії та ЄС.
- Один із танкерів отримав вантаж шляхом перевантаження з судна на судно біля берегів Південної Кореї.
Південна Корея продовжує постачати паливо до Росії. У липні та серпні до російських портів доставили щонайменше 176 тис. тонн пального, переважно дизельного.
Про це повідомляє британське видання The Guardian, яке проаналізувало портові документи та дані відстеження суден.
За інформацією журналістів, упродовж двох місяців пальне завантажили в кількох південнокорейських портах на сім танкерів. Звідти судна попрямували до Далекого Сходу Росії.
При цьому щонайменше три танкери, які перевозили паливо до РФ, перебувають під санкціями Великої Британії та Європейського Союзу. Один із них отримав вантаж у результаті перевантаження з судна на судно у водах Південної Кореї. Такий спосіб ускладнює встановлення походження вантажу та дозволяє суднам не заходити до портових терміналів.
— Шокує те, що танкери, на які накладено санкції ЄС, завантажували пальне в південнокорейських портах і доставляли його до Росії. Це підриває режим санкцій та підтримку України з боку Південної Кореї, — зазначив Айзек Леві, аналітик фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA).
Які танкери доставляли пальне до РФ
Найбільшим із танкерів був Layla, який перебуває під санкціями. Він двічі вирушав із південно-східного порту Ульсан до Владивостока — 19 липня та 10 серпня. Загалом судно перевезло близько 57 тис. тонн дизельного пального.
Танкер Astoria під російським прапором, який також перебуває під санкціями Австралії, 1 серпня завантажив в Ульсані майже 11 тис. тонн пального. У документах як пункт призначення була вказана Японія, однак після завантаження судно попрямувало до Владивостока.
Третій танкер — Chong Cheon — без заходу до порту на початку серпня отримав близько 26 тис. тонн пального від судна Celeste I, яке не перебуває під санкціями. Перевантаження відбулося на якірній стоянці біля південнокорейського порту Йосу. Після цього Chong Cheon вирушив до Владивостока, при цьому як пункт призначення було зазначено Сінгапур.
Порт Ульсан та Владивосток. Google Maps
Водночас залишається незрозумілим, кому належало пальне та хто саме його продавав. У південнокорейських портових документах ці дані не зазначені.
Росія різко збільшила імпорт нафтопродуктів
Поставки пального відбуваються на тлі проблем російської нафтопереробної галузі. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у червні завантаженість російських нафтопереробних заводів впала до найнижчого рівня більш ніж за 20 років.
Водночас виробництво дизельного пального в Росії скоротилося майже на 30% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
У серпні РФ імпортувала морем 368 тис. тонн нафтопродуктів. Це більш ніж у сім разів перевищує показник попереднього місяця та є найбільшим місячним обсягом імпорту від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Південна Корея забезпечила 112 тис. тонн, або близько 31% від загального обсягу. За цим показником країна посіла друге місце після Індії.
Позиція Південної Кореї щодо війни
Після початку повномасштабної війни Росії проти України Сеул надавав Києву гуманітарну допомогу та нелетальні військові засоби. Водночас Південна Корея неодноразово виключала можливість прямого постачання Україні летальної зброї.
Паралельно Сеул намагається покращити відносини з Москвою. Російська влада також заявляла про зацікавленість у відновленні відносин із Південною Кореєю, зокрема торговельних зв’язків.
На цьому тлі інформація про постачання російським портам пального південнокорейського походження може створити враження, що Сеул є слабкою ланкою у міжнародних зусиллях із посилення економічного тиску на Росію.
Водночас відносини між Києвом і Сеулом уже перебувають під напругою. Зокрема, йдеться про передачу двох північнокорейських військовополонених до Південної Кореї. У Сеулі заявляли, що ця інформація мала залишатися таємною.
Окреме опитування торговельної асоціації, проведене у 2025 році, показало, що майже 80% південнокорейських компаній, які припинили експорт до Росії після початку війни, готові відновити торгівлю з РФ.
