Російські дрони Ланцет: що про них відомо та чи вплинуть вони на перебіг війни
23 жовтня 2025 року в Краматорську російський безпілотник Ланцет атакував автомобіль журналістів. Під час нападу загинули журналістка телеканалу Freedom Олена Губанова та оператор Євген Кармазін, а журналіст Олександр Количев отримав серйозні поранення.
Що відомо про російські дрони Ланцет
Ланцет – це російський безпілотний баражувальний боєприпас, призначений для ураження наземної техніки та інших цілей на фронті та в тилу противника. Ці дрони можуть протягом тривалого часу кружляти в повітрі, відстежувати ціль та стрімко атакувати її.
Свою назву дрон отримав від хірургічного інструмента ланцет, призначеного зокрема для розрізання наривів, прототипу скальпеля. Така назва мала відзначити “хірургічну точність” безпілотника.
Дрон створила російська компанія ZALA Aero, що входить до концерну Калашников. Компанія займається безпілотниками з середини 2000-х років, а баражувальними боєприпасами – лише з 2010-х.
Як пояснив у коментарі BBC Україна на умовах анонімності російський експерт, у міністерстві оборони РФ спочатку не зацікавилися баражувальними дронами, тому російські комерційні компанії не поспішали займатися подібними розробками.
ZALA Aero насамперед розраховувала на експортні поставки своїх нових дронів. Ланцет – не перша розробка ZALA Aero: раніше був випущений дрон Куб, який використовує армія РФ.
Ланцет був представлений улітку 2019 року на військовій виставці в Підмосков’ї. У російських військах зацікавилися цими дронами-камікадзе після їх випробування в Сирії.
Як зазначає BBC, хоч БпЛА тоді продемонстрували ефективність, у Росії одразу не запустили їх у виробництво, вважаючи занадто дорогою зброєю, для якої в Сирії не завжди можна знайти настільки суттєві цілі.
Однак рашисти почали активно застосовувати Ланцети вже під час повномасштабної війни проти України.
Дрон-камікадзе Ланцет – технічні характеристики
- максимальна швидкість останньої модифікації Ланцет-3 становить 110 км/год (в умовах горизонтального польоту) та 300 км/год (під час атаки на ціль);
- дальність польоту сягає 40-50 км;
- вага безпілотника становить близько 12 кг, з яких бойової осколково-фугасної частини – до 5 кг;
- є носіями кумулятивного заряду КЗ-6, що дозволяє пробивати до 215 мм броні або 550 мм бетонних конструкцій;
- телевізійний канал зв’язку та кілька систем наведення: координатну, за допомогою оптико-електронних засобів, та комбіновану;
- апарат може перебувати в повітрі майже годину.
Після захоплення цілі протидія РЕБ стає марною, бо для атаки дрон переходить в автономний режим.
Що відомо про застосування Ланцетів на фронті в Україні
Російські пропагандисти (так звані військові блогери і представники ЗМІ) наприкінці жовтня – початку листопада 2022 року почали публікувати значну кількість відеозаписів начебто вдалих застосувань дронів Ланцет на полі бою в Україні.
А в міноборони РФ звітують, що цей апарат є “найефективнішим російським БпЛА”.
Російський пропагандист, експолковник генштабу РФ Михайло Ходарьонок стверджує, що Ланцет начебто перевершує американський баражувальний безпілотник Switchblade-600 за рахунок Х-подібного, а не прямого розміщення крил, що дає переваги під час маневрування та пікірування.
Окупанти часто застосовують дрон-камікадзе Ланцет у парі з російським розвідувальним БпЛА Орлан. Останній має визначити ціль, яку Ланцет згодом вражає. Зазвичай війська РФ таким чином намагаються вивести з ладу зенітно-ракетні системи (ЗРК).
Пропагандист Ходарьонок стверджує, що за допомогою Ланцетів РФ начебто зможе в найближчому майбутньому подолати українську протиповітряну оборону (ППО). Російські пропагандисти також стверджують, що ці дрони знищують техніку Збройних сил України на фронті, наприклад, гаубиці М777.
Ще на початку жовтня 2022 року розслідувачі InformNapalm повідомляли, що Росія почала більш активно використовувати в Україні дрони-камікадзе ZALA Ланцет-1 та Ланцет-3. Вони пов’язували це з постачанням Україні американських Switchblade 600.
На початку листопада в командуванні Повітряних сил ЗСУ заявили, що нещодавно ударні безпілотники Ланцет з’явились на фронті в “широкому використанні”.
І хоча в міноборони РФ запевняють, що перехопити чи знищити ці дрони “практично неможливо” завдяки протилазерному захисту, проте практика показує, що збивати їх все ж можна.
Так, Збройні сили України неодноразово звітували про збиття Ланцетів. Наприклад, у липні українські захисники збили ударний безпілотник типу Ланцет, який намагався атакувати радіолокаційну станцію у Миколаївській області. ЗСУ збивали Ланцети і в інших регіонах України. В жовтні Повітряні сили ЗСУ звітували про збиття двох Ланцетів.
Чи дійсно дрони Ланцет можуть вплинути на перебіг війни
Як розповів у коментарі ВВС командир підрозділу аеророзвідки ЗСУ, спеціаліст з розробки дронів Юрій Касьянов, безпілотники Ланцет можуть дати ворогу певну перевагу на полі бою, проте на підсумок війни це не вплине.
– Я вважаю, що застосування БпЛА типу Ланцет на полі бою безумовно дає певні переваги противнику. Але водночас я не можу сказати, що застосування такого роду зброї може якось кардинально позначитися на перебігу і характері війни. Ні, це не вплине на підсумок війни, – наголосив він.
За словами Касьянова, існують різні методи протидії таким дронам. Наприклад, можна нищити їх ще до запуску, разом із оператором і станцією наведення.
Коментуючи ефективність російських Ланцетів, експерт звернув увагу на невеликий розмір бойової частини цих дронів і малу дальність їхньої роботи. Наприклад, бойова частина іранських Shahed-136, які РФ масово застосовує під час ударів по Україні, в 10 разів більша, ніж у Ланцета. Дальність польоту російського дрона становить близько 40 км, а іранського – майже півтори тисячі.
Касьянов наголосив, що ці БПЛА виконують абсолютно відмінні задачі. Наприклад, якщо іранський дрон окупанти застосовують для ударів по великих інфраструктурних об’єктах, то Ланцет – це безпілотник поля бою.
Касьянов вважає, що Ланцети на 80% складаються із китайських комплектуючих. Водночас їх фінальна збірка і налаштування вже проводиться на заводах у РФ. Так само в Росії можуть виготовляти для них мікросхеми.
За даними Касьянова, РФ почала самостійно освоювати процес виробництва електромоторів і акумуляторів для безпілотників.
Фото: Kalashnikov Group