Загартовані в найважчих боях: як українські десантники женуть російського ворога з нашої землі

Сьогодні в Україні відзначають День Десантно-штурмових військ ЗСУ. Це свято встановлено згідно з указом президента №817/2025 від 4 листопада.

Десантно-штурмові війська (ДШВ) – це окремий рід військ Збройних сили України. До складу ДШВ входять десантно-штурмові, повітряно-десантні та аеромобільні частини, які характеризуються високими маневровістю та автономністю.

З початком повномасштабного вторгнення Росії підрозділи десантно-штурмових військ одразу стали на захист України. Бійці ДШВ допомагали звільняти північні області України, Харківщину, Херсонщину, населені пункти на Сході.

Факти ICTV розповідають про реорганізацію у ДШВ та операції воїнів-десантників.

• Корпуси у ДШВ
• Перехід ДШВ на корпусну систему
• Тактика ДШВ
• Бої за Гостомельський аеропорт
• Звільнення Ізюма
• Звільнення територій біля Красногорівки
• Операції на Запоріжжі
• Селище Дробишеве біля Лимана
• Звільнення Богородичного
• Звільнення Кліщіївки
• Курська операція
• Зачищення ворога на Донецькому напрямку

Корпуси у ДШВ

3 лютого 2025 року головнокомандувач Олександр Сирський повідомив про початок переходу на корпусну структуру в ЗСУ. Всього буде створено 18 корпусів: 13 – у Сухопутних військах, два – у Десантно-штурмових військах та два у Національній гвардії.

3 червня бригадного генерала Олега Апостола, який раніше очолював 95 окрему десантно-штурмову Поліську бригаду, призначено новим командувачем Десантно-штурмових військ.

У липні 2025 року створено 7 корпус ДШВ. Командиром корпусу став полковник Євген Ласійчук. До призначення на нову посаду Євген Ласійчук очолював 25 окрему повітрянодесантну Січеславську бригаду, яка воювала на Донеччині та Харківщині. Також у лютому 2025 року 25 бригада зупинила окупантів у напрямку Покровська.

7 корпус ДШВ об’єднав військові частини південно-східного регіону:

• 25 окрему повітрянодесантну Січеславську бригаду;
• 79 окрему десантно-штурмову Таврійську бригаду;
• 81 окрему аеромобільну Слобожанську бригаду;
• 77 окрему аеромобільну Наддніпрянську бригаду;
• 78 окремий десантно-штурмовий полк.

21 серпня стало відомо, що у складі 7 корпусу створена нова 147 окрема артилерійська бригада ДШВ, яка оснащена сучасними західними артсистемами. У складі 147 бригади діють розрахунки БпЛА та інші бойові підрозділи.

У квітні 2025 року створено 8 корпус Десантно-штурмових військ ЗСУ. До складу корпусу увійшли:

• 46 окрема аеромобільна бригада ДШВ ЗСУ,
• 71 окрема єгерська бригада Десантно-штурмових військ ЗСУ,
• 80 окрема десантно-штурмова Галицька бригада ДШВ ЗСУ,
• 82 окрема десантно-штурмова Буковинська бригада ДШВ ЗСУ,
• 95 окрема десантно-штурмова Поліська бригада ДШВ ЗСУ,
• 148 окрема артилерійська Житомирська бригада Десантно-штурмових військ ЗСУ,
• а також підрозділи бойового та логістичного забезпечення.

Командир корпусу, полковник Дмитро Волошин наголосив, що чітке планування, координація та концентрація на напрямку – є основними принципами, за якими воює 8 корпус ДШВ.

Перехід ДШВ на корпусну систему

За словами військового експерта, ветерана російсько-української війни, майора запасу ЗСУ Олексія Гетьмана, перехід ДШВ на корпусну систему – передусім, управлінське рішення, тому що корпус – це самодостатня бойова одиниця, яка відповідає за певну, доволі велику, ділянку фронту.

– Коли не було корпусів, а була лише бригадна система, то інколи бригади переміщували, а це створювало певні складнощі щодо командування – до якого командира бригади звертатися з питаннями, – каже Олексій Гетьман.

А корпус – це вже самодостатня одиниця. Далі над командиром корпусу є тільки Генеральний штаб та командувач Збройних сил України.

Таке управлінське рішення, як створення корпусів, впливає на боєздатність, адже спрощує систему проходження команд, розпоряджень, отримання всього, чим треба забезпечити бригаду для виконання бойового завдання, пояснює Олексій Гетьман.

Військовий наголошує, що створені 7 та 8 корпуси ДШВ – це самостійні ударні структури, де командири корпусів вирішують, як використовувати бригади, як проводити дії в обороні, в наступі тощо.

– Якщо для виконання певного завдання, наприклад, наступу, не вистачає сил, то можуть залучатися сили та засоби з іншого корпусу. На війні це стандартна практика, – каже Олексій Гетьман.

Військовий згадав власний досвід ще з часів АТО, коли його підрозділ для виконання завдання тимчасово приєднували до інших.

– Моя рота була в батальйоні оперативного призначення. Коли ми виконували бойові розпорядження, виїжджали на інші ділянки, то ми підпорядковувалися іншим підрозділам. Але структурно я залишався у своєму батальйоні, а наш батальйон залишався структурно в нашій бригаді, – пояснив військовий експерт.

Тактика ДШВ

Щодо тактики ДШВ впродовж повномасштабної війни, то Олексій Гетьман наголосив, що всі воюють за військовою наукою – як прописано у статутах.

Якщо змінюється ситуація, змінюються умови ведення боїв, наприклад, зараз більше використовують дронів, то військові це аналізують і прописують дії згідно із військовою наукою.

Наприклад, в армії Сполучених Штатів дії військовослужбовців прописані у протоколах, а протоколи мають номери. І щоб спростити ситуацію, командири знають, за яким протоколом треба виконувати бойове завдання.

Тож і наші військові воюють за статутами, але з огляду на зміну ситуації на фронті.

– Перемагає армія, яка, по-перше, мотивована, по-друге, забезпечена і, по-третє, дисциплінована, – наголошує військовий експерт.

Бої за Гостомельський аеропорт

Львівська 80 окрема десантно-штурмова та житомирська 95 окрема десантно-штурмова бригади воювали за Гостомельський аеропорт із першого дня повномасштабного вторгнення.

24 лютого 2022 року росіяни вдарили ракетами по аеродрому в Гостомелі. Їм вдалося придушити нашу систему ППО, чим створили собі повітряний коридор для заходу на територію України. З Білорусі, за 170 км від Гостомеля, залетіли бойові вертольоти армії РФ. По ворожих цілях почали працювати українські зенітні розрахунки.

Близько 13:00 росіяни остаточно закріпилися на аеродромі, проте не мали достатньої підтримки з повітря. Мало прибути підкріплення із Пскова, проте окупанти вирішили не ризикувати своїм Іл-76 через українську ППО. Тому літак нікуди не полетів.

З огляду на стратегічну важливість Гостомеля, військове керівництво України ухвалило рішення про контратаку з метою захоплення аеродрому силами 80 штурмової, 95 штурмової, 72 механізованої бригад і 3 полку спеціального призначення Сил спеціальних операцій (ССО). Десантні сили на гелікоптерах летіли з Житомира.

Ввечері українські військові повернули під свій контроль аеродром. Та згодом довелося відступити, бо їхало значне підкріплення росіян.

ЗСУ не змогли утримати Гостомельський аеродром, проте нашим воїнам вдалося затримати ворога на достатній час, щоб зруйнувати злітно-посадкову смугу і не дати окупантам її використовувати як повітряний міст.

Також українські військові затримали просування з Білорусі механізованих батальйонів росіян, підривали мости та наземні комунікації, що йшли з Білорусі. Все це дало змогу посилити оборону Києва, сповільнити наступ ворога.

25 березня армія РФ почала тікати з-під Києва, а до 1 квітня російські війська вийшли з Гостомеля.

А ще львівські десантники з 80 окремої десантно-штурмової бригади відзначилися на Харківщині – там звільнили десятки населених пунктів, першими підійшли до річки Оскіл.

Звільнення Ізюма

1 квітня 2022 року російські окупанти повністю захопили Ізюм, що на Харківщині. Звільнили місто 10 вересня українські десантники з 25-ї окремої повітряно-десантної Січеславської бригади ДШВ ЗСУ.

За словами заступника командира одного з батальйонів Січеславської бригади Олега з позивним Зорро, операція планувалася ретельно, майже впродовж двох місяців. Військові готували особовий склад, аналізували тактику противника.

На шляху до Ізюма під час наближення до кожного наступного села проводилася ретельна аеророзвідка, злагоджено працювала й артилерія. Найважче було прорвати передній край ворога та його тил. Операція йшла навіть краще, ніж планували, і вже за шість днів активного контрнаступу українські підрозділи зайшли в Ізюм та за перший день здійснили стабілізаційні заходи в половині міста.

Росіяни у місті вже не оборонялися, а просто кидали усю техніку та тікали. У полон потрапив навіть підполковник збройних сил РФ. В одному з ангарів Сили оборони знайшли танки Т-90, Т-80, безліч боєприпасів. По місту стояли покинуті БТРи, Урали, КАМАЗи, снаряди. Такий собі лендліз від РФ.

За приблизними підрахунками, в Ізюмі за час окупації загинуло близько тисячі осіб.

Звільнення територій біля Красногорівки

Бійці миколаївської 79 десантно-штурмової бригади у червні 2023 року звільнили території поблизу Красногорівки Донецької області. Ці території були під окупацією з 2014-го.

24 червня речник Сил оборони Таврійського напрямку Валерій Шершень в ефірі Єдиних новин підтвердив інформацію про звільнення і наголосив, що все це завдяки злагодженій та спланованій роботі наших воїнів.

– Під Красногорівкою наші штурмові підрозділи заволоділи кількома позиціями під самісіньким Донецьком, які утримували росіяни з 2014 року, – сказав речник.

????Paratroopers of Ukrainian 79th Air Assault Brigade storming Russian positions south-east of Krasnohorivka, #Donetsk Oblast. Video was published yesterday.#UkraineRussiaWar pic.twitter.com/jlR8tlHCGH

— MilitaryLand.net (@Militarylandnet) June 22, 2023

Операції на Запоріжжі

Десантно-штурмові підрозділи разом з іншими підрозділами Сил оборони Запорізького напрямку у 2022 році повернули під контроль України населені пункти Затишшя, Малинівку, Веселе, Зелений Гай та Червоне.

Під час бойових дій українські підрозділи знищили рідкісну модифікацію гусеничного бранспортера МТ-ЛБМ 6МБ, що озброєний бойовим модулем від БТР-82А з 30-мм гарматою і автоматичним гранатометом та кулеметом.

Під Гуляйполем на одній з доріг підбили російську БМП-3. А у звільненій Малинівці знищено російський бронетранспортер БТР-82А.

Фото: Командування ДШВ ЗСУ

Селище Дробишеве біля Лимана

81 окрема аеромобільна бригада ДШВ ЗСУ 30 вересня 2022 року звільнила селище Дробишеве на Донеччині. Населений пункт розташований всього за 4 км від Лимана.

Звільнення Богородичного

12 вересня 2022 року десантники 81-ї окремої аеромобільної бригади повністю звільнили село Богородичне на Донеччині.

За словами військових, просуватися доводилося дуже обережно – від хати до хати – все було заміновано. Окупанти навіть скинули авіабомбу на Святогірську лавру у селі.

— Ми заходили вранці трьома групами і наше завдання полягало у тому, щоб зайняти одну з вулиць. Після успішного виконання ми просувалися далі. Як заходили, то знайшли багато трофеїв у вигляді стрілецької зброї та техніки. Тоді я затрофеїв свій перший російський кулемет, — згадує десантник Володимир.

Звільнення Кліщіївки

Село Кліщіївка Бахмутського району на Донеччині звільняли воїни 80 окремої десантно-штурмової бригади, 5-ї окремої штурмової бригади, а також об’єднаної штурмової бригади національної поліції Лють. Бої були довгими, важкими та кровопролитними.

За словами заступника командира роти 80-ї бригади, старшого лейтенанта Миколи Стригунова, вигнати окупантів із Кліщіївки допомогли високий моральних дух наших десантників та сильна підтримка артилерії, дронів і розвідка.

Рота Миколи Стригунова 25 червня 2023 року почала рухатися в бік Кліщіївки. Складнощів додавали розтягнуті логістичні шляхи, проблема з евакуацією поранених, тривале перекидання штурмових груп.

Коли окупанти помічали хоча б найменших рух наших воїнів, то одразу накривали артилерією. Росіяни використовували FPV-дрони, бронетехніку, танки, міномети, розвідувальні та бойові БпЛА тощо.

– Противник хоробрий, сильний, не боїться підходити впритул до наших підрозділів. Завдяки нашій навченості та люті він отримував постійно по “гризлу”. Працювали вони набором різних підрозділів. У них не було злагодженості та розуміння нашої тактики. Нападали вони великими “хвилями”, цілими взводами. За день доходило до десятка “хвиль”. Але ми їх розбивали, – розповів Микола Стригунов.

Десантник наголосив, що обов’язок воїнів ДШВ – вичистити всю російську погань з нашої землі.

Гаслом Десантно-штурмових військ є вислів Завжди перші. Це не просто слова – це життєвий принцип наших воїнів ДШВ.

Курська операція

6 серпня 2024 року розпочалась Курська операція, мета якої – не допустити наступ росіян на Сумську область та створення так званої буферної зони. В операції брали участь різні підрозділи, зокрема 80 окрема десантно-штурмова Галицька бригада, 95 бригада ДШВ.

На кінець серпня Сили оборони України контролювали близько 1100 кв. км Курської області. На кінець 2024 року в результаті російського контрнаступу територія під контролем ЗСУ скоротилася до 460 кв. км.

Курська операція дозволила відволікти значну кількість російських військ з інших напрямків фронту. РФ стягнула туди одні з найбільш боєздатних підрозділів повітряно-десантних військ, морської піхоти та спецпризначення.

За п’ять місяців від початку Курської операції загальні втрати ворога склали понад 38 тисяч, з них близько 15 тисяч – убитими. До полону потрапило 860 російських військових. Головком ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що за весь час Курської операції Росія втратила щонайменше 80 тис. військовослужбовців (вбитими та пораненими).

Зачищення ворога на Донецькому напрямку

У серпні 2025 року підрозділи 79 окремої десантно-штурмової Таврійської бригади та 82 окремої десантно-штурмової Буковинської бригади зачистили від окупантів Золотий Колодязь та Петрівку Покровського району Донецької області.

Під час боїв загарбники зазнали значних втрат у живій силі та техніці, частину окупантів вдалося взяти в полон.

22 жовтня 132-й окремий розвідувальний батальйон ДШВ звільнили Кучерів Яр на Добропільському напрямку. Наші воїни взяли у полон понад 50 загарбників.

3 листопада 2025 року у 7 корпусі ДШВ повідомили, що на півночі Покровська триває активне зачищення міста від росіян. Днем раніше у Покровську ліквідували 19 окупантів.